2 of 10

ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ (МУДРИЙ)

Роки життя (бл. 978–1054)

Роки правлінн я

1019–1054

син князя Володимира Святославича і полоцької княжни Рогнеди.

3 of 10

На десятому році життя Ярослав був поставлений батьком намісником у Ростово-Суздальській землі, в Поволжі. (у Ростові за Ярослава правив хтось із довірених бояр Володимира). У Новгороді Великому помер найстарший син Володимира Вишеслав. І Володимир несподівано для всіх перевів до Новгорода Ярослава. Чверть століття просидів він на дуже відповідальному новгородському престолі.

4 of 10

Після смерті свого батька Володимира найняв 1000 варягів і 26 листопада 1015 року Ярослав Мудрий у жорстокій боротьбі за київський престол розбив війська Святополка біля Любеча і посів київський великокняжий престол, але 1018 року під натиском польських військ короля Болеслава І, яких взяв собі на допомогу Святополк, мусив покинути Київ і утік до Новгорода. Після остаточної перемоги в битві над річкою Альтою 1019 року Ярослав Мудрий став київським Великим князем.

5 of 10

У період князювання Ярослава Мудрого спостерігалося піднесення Давньоруської держави.
Було розширено територію Київської Русі, укріплено кордони, встановлено контакти з багатьма європейськими країнами.
Князь приділяв велике значення внутрішньому устрою держави: поширював християнство (літописці називали його "Богохранимим" та "Богомудрим"), засновував монастирі, будував храми та собори, розбудовував столицю, створив школу і бібліотеку при Софіївському соборі.

6 of 10

Після смерті Мстислава у 1036 році Ярослав об'єднав під своєю владою лівобережні землі, ставши єдиним володарем могутньої Київської держави, окрім Полоцького князівства, яке виділено Володимиром Святим в уділ роду Ізяслава. 1036 року, за літописом, Ярослав Мудрий розгромив біля Києва печенігів

7 of 10

За Ярослава Мудрого поширилося і зміцніло християнство в Київській Русі, а також оформилася організаційна структура й церковна ієрархія: 1039 документально стверджено існування Київської митрополії, що перебувала в юрисдикції константинопольського патріарха.

8 of 10

Ярослав узгодив церковний устав, яким визначалися права церкви і духівництва. Крім призначення митрополитів на київську катедру, Церква Київської Русі користувалася автономією, включно з тим, що 1051 з ініціативи Ярослава собор місцевих єпископів обрав русина Іларіона митрополитом київським. За цього часу засновано також перші монастирі на Русі в яких писалися літописи, були школи іконописання

9 of 10

За часів Ярослава Мудрого було розпочато кодифікацію давньоруського права, результатом якої стало укладення так званої "Правди Ярослава", що становить найдавнішу частину кодексу законів, відомого як "Руська Правда".

1 of 10