Україна за гетьманування �Івана Виговського�(1657 – 1659)

План

1. Іван Виговський.
2. Гадяцька угода.
3. Україно-московська війна. Конотопська битва.
4. Початок Руїни.

​

Т.Г. Шевченко. Смерть Богдана Хмельницького.

ІЛЛІНСЬКА ЦЕРКВА В СУБОТОВІ. РЕКОНСТРУКЦІЯ. 1656 Р.

Іллінська церква в Суботові, де поховано Б. Хмельницького

Боротьба за владу після смерті Б. Хмельницького

Перед смертю Б. Хмельницький заповів гетьманську булаву своєму 16-річному синові Юрію за прикладом європейських монархій

У вересні 1657 р. старшинська рада в Чигирині доручила генеральному писареві Івану Виговському виконувати гетьманські повноваження до повноліття Юрія

У жовтні 1657 р. на Корсунській раді, де були присутні рядові козаки, міщани, духовенство та посли іноземних держав, Івана Виговського обрали повноправним гетьманом

Гетьман Юрій Хмельницький. Гравюра Бонацина. Рим. 1670 р.

Портрет з музею Івана Гончара, 1840-ві

Іван Виговський

(прижиттєвий портрет)

Внутрішня політика

• Укріплював становище козацької старшини і православної шляхти, роздаючи землі, що призвело до наростання соціальної напруженості та невдоволення народу.
• 1658 р. за допомогою кримських татар жорстоко придушив повстання полтавського полковника М. Пушкаря і кошового отамана Я. Барабаша, підбурюване Москвою. М. Пушкар загинув, Я. Барабаш страчений.
• Отже, внутрішня політика І. Виговського призвела до вибуху громадянської війни – Руїни.

Мартин Пушкар

Фрагмент пам'ятного знаку

Яків Барабаш

Зовнішня політика

• Зберігав союзницькі відносини з Московською державою, погодився ввести московські війська до Переяслава, Ніжина й Чернігова.
• Активізував зв'язки з Кримом, Туреччиною, Швецією, домовився до перемир’я з Польщею.
• Підписав Гадяцьку угоду (1658) з Річчю Посполитою.

Гадяцька угода 1658 р.

Складна політична ситуація в Україні, намагання Москви переглянути Березневі статті

Підтримка Москвою антигетьманської опозиції

Причини підписання

Гадяцька угода 1658 р.

Статус українських земель

Система управління

Соціально-економічні питання

Військо і зовнішня політика

Культурно-релігійні питання

Основний зміст

Гадяцький договір 16 вересня 1658 року

• За умовами Україна, як незалежна держава, під назвою Велике Князівство Руське входила на рівних правах з Польщею і Литвою до складу федерації. Територію Великого Князівства Руського складали київське, брацлавське і чернігівське воєводства.
• Вища законодавча влада належала національним зборам депутатів, які обиралися від усіх земель князівства.
• Виконавчу владу здійснював гетьман, який обирався довічно й затверджувався королем.
• Українська армія мала складатися з 30 тис. козаків і 10 тис. найманого гетьманом війська. Польським військам заборонялося перебувати на території князівства.
• Православні віруючі зрівнювались у правах з католиками.
• Угода передбачала закріплення за Києво-Могилянським колегіумом академічного статусу і зрівняння його у правах з Краківським університетом.

Гадяцька угода 1658 р.

Сейм Речі Посполитої урізав Гадяцький договір, обмеживши реєстр, право на обрання гетьмана, власну монету тощо.

Московсько-українська війна 1658 – 1659 рр.

Наслідки договору

Московсько–українська війна 1658 – 1659 рр.

Події війни

• Московський цар Олексій Михайлович оголосив І. Виговського зрадником.
• Навесні 1659 р. на Гетьманщину вирушило 100-тисячне московське військо, очолюване князем О. Трубецьким.
• Московське військо зупинила оборона Конотопа (квітень-червень 1659 р.).
• Козацько-татарське військо І. Виговського виступило на допомогу обложеним і розбило московські війська 28 червня 1659 р. під Конотопом.

Олексій I Михайлович

Битва під Конотопом. Сучасна картина

Схема Конотопської битви

Московсько–українська війна 1658 – 1659 рр.

• Цар Олексій Михайлович погодився на відновлення договору 1654 р.
• Гетьман не зумів скористатися результатами перемоги, приборкати промосковськи налаштовану старшину.
• Запорозька Січ підняла антигетьманське повстання.
• Московська армія, підтримуючи заколотників, захопила Лівобережну Україну.
• У жовтні 1659 р. І Виговський зрікся гетьманської булави, щоб не провокувати громадянську війну, і виїхав до Польщі.

Наслідки війни

Кінець гетьманування Івана Виговського

• Гучна перемога під Конотопом не поклала край розбратові в Україні. Поміж українців не було єдності щодо подальшої долі Батьківщини. Незалежну Україну кожне угрупування розуміло по-своєму, обстоюючи передусім власні інтереси.
• Отож одразу після Конотопської битви вибухнуло нове антиурядове повстання, на чолі якого було поставлено Юрія Хмельницького.

​

Юрій Хмельницький (1659—1663 рр.)

• Уклав Переяславські статті 1659 р. з Московською державою.
• Підписав Слободищенський трактат 1660 р. з Річчю Посполитою.

​

Наслідки підписання Слободищенського трактату

• Політичний розкол в українському суспільстві

1660 р. Чорна рада (загальна рада) правобережного козацтва у Корсуні схвалила умови Слободищенського трактату

1660 р. Рада лівобережних козацьких полків, що проходила в Переяславі, відмовилася визнати Слободищенський трактат

• Фактичний поділ території Гетьманщини на дві частини

Правобережна Україна поверталася до складу Речі Посполитої

Лівобережна Україна визнавала залежність від московського царя

• Політичне закріплення територіального поділу Української козацької держави виникненням двох окремих гетьманатів

1663 р., січень. Рада правобережного козацтва в Чигирині обрала П. Тетерю гетьманом Правобережжя

1663 р., червень. Чорна рада в околицях Ніжина обрала І. Брюховецького гетьманом Лівобережжя.

​

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

• 1. Опрацювати параграф 29

Список використаних джерел:

1. Історія України. Власов В,.Київ, 2025
2. Інтернет – ресурси.