Пісенна криниця рідного народу
Проектна робота учениці 7 класу середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 з поглибленим вивченням англійської мови з першого класу міста Марганця
Короленко Наталії Андріївни
Лютий, 2013
Українські народні пісні — це фольклорні твори, які зберігаються в народній пам'яті і передаються з вуст в уста. Твори анонімні, бо імена першотворців як правило невідомі.
Усі пісні за змістом поділяють на розряди:
Історичний характер суспільно-побутових пісень.
До цього виду пісень ми відносимо народні пісні про козаків, антикріпацькі пісні, рекрутські та інші пісні, що безпосередньо стосуються суспільних відносин та побуту українців.
У основі традиційних ліричних пісень
лежить віддзеркалення родинно-побутових відносин. Серед українських ліричних пісень найбільш поширеними сюжетними лініями є наступні: дівчина сумує в чужій сім'ї по рідних краях, по батечкові і матінці, її туга по рідному будинку, нелегке життя в чужій сім'ї, тяжкість сімейного життя, любов української людини до рідної природи.
Жартівливі та сатиричні пісні.
Серед гумористично-сатиричних жанрів української народної творчості провідне місце належить жартівливій пісні. В ній переливають всі барви й відтінки народного гумору, всі нюанси сміху – від ледь вловимої посмішки одними очами до бурхливого, масового нестихаючого реготу. Жартівливі пісні в основному розробляють гумористично сімейно-побутові теми. А вже виходячи на громадську арену, сміх, як правило, набирає сатиричної спрямованості.
Цикл календарно-обрядової поезії.
До нього належать: колядки, щедрівки, посівання (новорічні віншування), веснянки (гаївки), русальні, купальські, обжинкові пісні.
Джерела роботи: