Тема. Технологія вирощування озимого ріпаку. �Мета:Проаналзувати вимоги озимого ріпаку до агроекологічних факторів та навчитись розробляти технологію вирощування

План заняття:

1Вимоги озимого ріпаку до агроекологічних факторів

2.Технологія вирощування озимого ріпаку.

​

.

• ПЛАН ЗАНЯТТЯ №
•  
• Вид заняття: лекція - презентація
• Тема: Технологія вирощування озимого ріпаку.
• Мета заняття: Навчитись розробляти елементи технології вирощування озимого ріпаку
• Методи: лекція - презентація з елементами бесіди.
• Матеріально технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН:. Презентація ПК.
• Література: [1 ] стор. 459- 473. 2. Стор.359- 366. плакати № 22, 23,ПК.
•  
• Структура заняття
• Відведений час
• 1.Організаційна частина
• Перевірка готовності студентів та аудиторії до проведення заняття. Перевірка присутності студентів на занятті, підпис рапортички.
• 1хв
• 2. Актуалізація опорних знань
• 1. Які ви знаєте олійні рослини?
• 2. Яке народногосподарське значення озимого ріпаку?
• 3. Що отримують від переробки насіння ріпаку?
• 4хв
•  
• 3. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань
• 1хв
•  
• 4. Мотивація навчальної діяльності [питання, задачі, проблеми і ситуації тощо]
• Озимий ріпак – це резерв отримання рослинного білка (16- 29%), міститьу насінні 50 % олії яка є основною метою вирощування ріпаку. Добрий медонос. Широке впровадження їх у кормо виробництво дозволить збагатити зелені корми протеїном. Макуха.
• 2хв
•  
• 5. План заняття
• 1. Вимоги озимого ріпаку до агроекологічних факторів
• 2.Технологія вирощування озимого ріпаку.
•  
• 65хв
•  
• 6. Підведення підсумків
• Закріплення вивченого матеріалу і оцінка набутих знань студентів.
• 6хв
• Узагальнення матеріалу
• Домашнє завдання: література [ 1 ] стор. 308 – 311.
• 1хв
•  
• Видача завдання для самостійної роботи студентів
• Гірчиця. Особливості вирощування
• Література: [1 ] стор. 447- 456.
• 1хв
• Викладач _________________ В.П. Міщук
•  

Народногосподарське значення озимого ріпаку �

• Озимий ріпак є джерелом рослинної олії, кормового протеїну, високобілкового зеленого корму. Ріпак добрий фітосанітар в сівозміні з граничним насиченням зерновими культурами.
• З одного гектар озимого ріпаку одержують 2,5-3 тонни насіння, 1-1,5 тонни олії, 1-1,2 тонни шроту (макухи), 980 кг біопалива.
• Озимий ріпак є гарним попередником для зернових культур, створює добрі агротехнічні умови для послідуючих культур в сівозміні, покращує структуру і підвищує родючість ґрунтів. На кожному гектарі він залишає в 1,5-2 рази більше кореневих решток, ніж конюшина. Вміст в них поживних речовин еквівалентний 15-20 тонам гною. Ще стільки ж їх в подрібненій і розкиданій соломі. Зелена маса ріпаку використовується як сидеральне добриво, або силосується в суміші з другими культурами. Безперечна цінність ріпаку як найбільш раннього медоносу, що забезпечує збір до 90 кг меду з одного гектара посіву.

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

• Корінь стрижневий проникає на глибину 150-180 см і до 3 метрів. Основна частина коренів розміщується на глибині 25-40 см. За вегетаційний період утворюється з осені розетка, а весною розвивається прямостояче гіллясте стебло висотою 150-180 см з сидячим листям, що охоплює стебло на 1/3-2/3.
• Суцвіття рихла подовжена китиця (рідше щитовидне). Квітки жовті, 40-60 штук на центральній гілці (всього на рослині до 400-800), які розкриваються Ріпак факультативний самозапильник, з долею перехресного запилення 0,5-40 % (залежно від сортових особливостей). Плід вузький стручок довжиною 6-15 см, в стручку 35-40 насінин. Насіння кулясте, темно-коричневого або темного (чорного) кольору. Маса 1000 насінин 4,5-6 грамів.

​

​

Вимоги до агроекологічних факторів

• Вологолюбний. Т.К становить 500-700. Посуха під час цвітіння призводить до осипання квіток , насіння щупле.
• Рослина довгого світлового дня. Ясна погода осінню сприяє підвищенню морозостійкості. Похмура літом –збільшення стручків.
• Вимогливий до родючості грунтів: найкращі- чорноземи , темно сірі лісові з рН 6.7- 7.2
• Непридатні – глинисті, заболочені.

• Насіння озимого ріпаку починає проростати при температурі ґрунту 1⁰С, але для одержання сходів на 3-5 день потрібна температура 14-17⁰С. Ріпак холодостійка культура. Вирішальною умовою нормальної перезимівлі є добре розвинена розетка, яка містить 7-10 листків, діаметром кореневої шийки не менше 8 мм і довжиною стебла від 8 до 10 мм. Коренева система повинна сягати на глибину до 90-115 см (довжина головного стержня кореня 15-20 см). Корінь займає ключове положення не тільки для постачання рослин елементами живлення і водою, а також особливо зимою як накопичувач елементів живлення. Створення міцної кореневої системи забезпечує зимостійкість (до мінус 21⁰С) і оптимальне зав’язування органів нового урожаю. Посіви ріпаку з недорозвиненою розеткою 4-5 листків (мінімально можливий розвиток), кореневою системою, яка сягає менше 90 см (головний стержень 7-9 см) мають набагато нижчу зимостійкість (від мінус 13 до мінус 17⁰С).

​

Місце культури в сівозміні. Для озимого ріпаку найдоцільніше створити спеціалізовані ріпаково-зернові сівозміни з максимальним насиченням цими культурами. Не слід сіяти його на площах, де вирощувався цукровий буряк, так як виникає небезпека поширення нематоди, оскільки вона є шкідником і для ріпаку. Вирощування ж ріпаку і зернових культур в одній сівозміні поліпшує фітосанітарний стан грунту, зводить до мінімуму зараження зернових кореневими гнилями. Де не вирощується цукровий буряк, ріпак розміщують у будь-якій сівозміні, з поверненням його на попереднє місце через 4-5 років.

Попередники ріпаку повинні рано звільняти площі, сприяти знищенню бур'янів, створенню доброї структури з достатньою кількістю поживних речовин. Тому найкращі попередники для нього – багаторічні трави на 1 укіс, однорічні трави, зернобобові. У районах правобережного Лісостепу кращими попередниками для нього є горох, конюшина. У західних областях України з достатньою кількістю опадів і тривалою осінню, високі врожаї його вирощують також після кормових бобів та кукурудзи на силос. Задовільні – зернові культури, проте овес і яра пшениця – несприятливі попередники для озимого ріпаку

• Таким чином, рослини озимого ріпаку з нормально розвиненою розеткою і коренем витримують зимові температури на рівні кореневої шийки до мінус 18-22⁰С. При наявності снігового покриву 5-10 см, температура повітря до мінус 30-32⁰С не пошкоджує ріпак (сорти нашої селекції). Однак ця культура не витримує затоплення і льодової кірки.
• Друга важлива умова перезимівлі – загартування рослин. Вона складається з двох фаз світлової і темнової. Перша фаза загартування проходить осінню при плюсовій температурі від 5 до 7⁰С. Тривалість її 14-20 днів. Припиняється вона з настанням мінусових температур. За цей час в листі накопичуються  високоенергетичні речовини, включаючи розчинний цукор, потім відтікають в кореневу шийку, точку росту, корінь. Головне в зимостійкості — це підвищення стійкості біоколоїдів проти коагуляції, котра забезпечується за рахунок захисних речовин: цукру, пентозанів, амінокислот і інших сполук з низькою точкою замерзання.
• Друга фаза темнова продовжується 5-7 днів при мінусових температурах від мінус 5 до мінус 7⁰С. В результаті відтоку вільної води з клітин у рослин підвищується стійкість до низьких температур. Сходи ріпаку, які не пройшли фаз загартування , або пройшли в неповній мірі щодо вимог температури і строків проходження гинуть при морозах від мінус 10 до мінус 12⁰С, що спостерігається при пізніх строках посіву.
• Весняна вегетація ріпаку починається через 10 днів  при середньодобовій температурі повітря біля 1-3⁰С і ґрунту 2-9⁰С. Через 10-15 днів  настає стеблування і бутонізація, а ще через 20-25 днів цвітіння. Вегетація озимого ріпаку продовжується 295-300 днів (весною і літом 73-110 днів).

​

Обробіток грунту. Підготовка грунту під ріпак – найважливіший агрозахід, від якого залежить поява своєчасних рівномірних сходів, розвиток кореневої системи.

Після багаторічних трав обробіток починається з лущення дисковими знаряддями. Вносять мінеральні добрива й орють на глибину 20-22 см обов'язково в агрегаті з котками й боронами. Доводять поле до посівної готовності за допомогою БІГ-ЗА, КПС-4 тощо.

Після зернобобових, зернових культур, однорічних трав добрі результати дає вчасно і якісно проведений поверхневий обробіток дисковими знаряддями (БДТ-7, БДВ-6,3),УДА-5.4 із наступним доведенням грунту до стану готовності до сівби за допомогою голчастих дисків БІГ-ЗА, БПШ-8, культиваторів УСМК-5,4, котків ЗККШ-6 та інших.

Передпосівний обробіток грунту краще проводити комбінованими агрегатами типу "Європак", ЛК-4, АРП-3, АКГ-4 "Борекс" та ін., на глибину загортання насіння. Вони за один прохід забезпечують високу якість підготовки грунту і значну економію пального.

Застосування мілкого обробітку ґрунту або сівби по стерні (нульовий обробіток грунту) не забезпечує доброго розвитку кореневої системи та рослин ріпаку. Коренева система зосереджується, переважно, у верхніх шарах грунту, швидше реагує на дефіцит вологи, оскільки не засвоює води з глибших шарів грунту, знижується рівень засвоєння елементів живлення.

На неущільнених грунтах, в умовах посухи, можна обмежитись неглибоким розпушенням грунту (на 10-15 см), або використати пряму сівбу. Проте, для таких технологій необхідно підбирати гібриди, які придатні для вирощування за No-till.

виробнича система Clearfield® на ріпаку – це унікальна комбінація гербіциду Нопасаран® і високоврожайних гібридів ріпаку, стійких до цього гербіциду. Стійкість гібридів ріпаку отримана традиційним способом селекції, без використання методів генної інженерії. Гібриди ріпаку Clearfield® не трансгенні.

Однократне внесення гербіциду Нопасаран® (з прилипачем МЕТОЛАТ) дозволяє не лише знищити пророслі до моменту обробки бур’яни, але і створити ґрунтовий гербіцидний екран, який стримує подальші хвилі бур’янів. Виробнича система Clearfield® підходить для технологій вирощування ріпаку як з класичною, так і з мінімальною або нульовою обробкою ґрунту. Гарні результати досягаються навіть на ґрунтах з високим вмістом органічних речовин, на кам’янистих ґрунтах, при недостачі вологи і в інших складних умовах.

УВАГА! Гербіцид Нопасаран® застосовувати лише на гібридах ріпаку Clearfield®!

Виробнича система Clearfield® для олійного ріпаку, інструкція BASF з раціонального застосування в Україні:

Нопасаран^® — гербіцид для ріпаку в системі Clearfield^®

Переваги препарату Нопасаран^®

• підвищення врожайності (за рахунок високого рівня ефективності проти всіх однорічних бур'янів)
• покращення якості насіння (контроль бур'янів, які впливають на вміст глюкозиноплатів та домішок)
• зручність та простота застосування (одна обробка після сходів, гнучкість в строках, без заробки)

Механізм дії гербіциду Нопасаран^®

Діючі речовини гербіциду для ріпаку проникають в бур'яни як через пагони і листя, так і через кореневу систему з ґрунту. Потім транспортуються по флоемі та ксилемі до точок росту (системно), де порушують процес синтезу амінокислот, викликаючи загибель бур’янів. Ефективність, тривалість і спектр дії гербіциду Нопасаран® сповна достатні для надійного захисту посівів ріпаку від бур’янів протягом всього вегетаційного періоду. Наявність двох діючих речовин різних хімічних класів є гарантією контролю бур’янів.

Характеристика гербіциду Нопасаран^®Діючі речовини

метазахлор (375 г/л) + імазамокс (25 г/л) норма внесення 1 – 1.2 л/га

​

​

• Удобрення. Ріпак потребує більшої кількості добрив, ніж зернові. Близько 20-25 % від потреби в елементах живлення, він використовує з ґрунтових запасів, а решту треба вносити у вигляді органічних (30- 40 т/га) та мінеральних добрив (45-60 кг/га діючої речовини), особливо коли планується врожайність у межах 3,0-4,0 т/га.
• На грунтах середнього рівня родючості необхідно вносити N120P60K60. Фосфор, калій та N60 вносять під основний обробіток ґрунту, а азот дозою N60 доцільно застосовувати для підживлення на початку відновлення вегетації. Для одержання врожаю насіння на рівні 3-4 т/га під ріпак потрібно внести 100-120 кг азоту, 40-60 кг фосфору та 40-60 кг калію + 4 разова обробка органо-мінеральним добривом «Фурор»
• При вирощуванні ріпаку досить важливе значення має забезпечення рослин магнієм та сіркою. На формування 3,0 т/га насіння, ріпак споживає 25-45 кг магнію та 45–90 кг сірки. Тому для забезпечення рослин ріпаку магнієм та сіркою рекомендується вносити Калімагнезію, Калімаг, Кізерит, Епсоміт. Як правило їх вносять під оранку. Навесні найкраще вносити сірку у вигляді сульфату амонію. Поряд з цим, слід враховувати те, що внесення сірки більше 60 кг/га д. р. може підвищувати вміст глюкозинолатів

​

посів

• Оптимальні строки сівби озимого ріпаку з 15 по 30 серпня, допустимі –по 10 вересня. При цьому, слід зазначити, що для гібридів, які мають швидший початковий ріст порівняно із сортами, допустимий строк сівби є до 15 вересня.
• Ріпак, як правило, сіють звичайним рядковим способом. Для цього використовують зерно-трав'яні сівалки (СЗТ-3.6А), лляні (СЗЛ-3,6), бурякові (ССТ-12Б). Добре зарекомендували себе сівалки "Містраль 6000", СПУ-6Д, "Акорд", "Амазоне" та ін. Залежно від типу сівалки відстань між рядками становить 7,5 см; 12 см; 15 см. Широкорядний спосіб сівби (45 см) застосовують на насінницьких посівах. При цьому для сівби використовують спеціалізовану пневматичну сівалку СПР-6 або овочеву СО-4,2 з обов'язковою герметизацією.

​

• Догляд за посівами. Одразу ж після сівби посіви коткують кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6. Після появи сходів у фазі розетки посіви боронують. На широкорядних посівах в осінній та весняний періоди ґрунт розпушують культиваторами.
• Ріпак не витримує конкурентної боротьби з бур'янами на початкових етапах росту і розвитку. Забур'янення посівів на початку вегетації спричинює зниження урожайності насіння на 25-30 %. Для передпосівного внесення використовують Бутізан, 40 % к.е. (1,75–2,5 л/га), Трефлан, 24 % к.е. (2,4 л/га). Проти падалиці зернових культур, багаторічних та однорічних злакових бур'янів застосовують: Арамо 50, к.е. (1,0-2,0 л/га), Зелек Супер, к.е. (0,4–1,0 л/га), Селект 120, к.е. (0,4–1,8 л/га), Центуріон, к.е. (0,4-0,8 л/га) та інші грамініциди. Навесні для боротьби із ромашкою, підмаренником, осотом, волошкою застосовують Лонтрел Гранд, 75 % в. р. (0,12-0,20 л/га) та Галера, в. р. (0,3-0,35 л/га).
• Ріпак сильно пошкоджується шкідниками. До найбільш поширених відносяться: ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, хрестоцвітні блішки, пильщик, попелиця, трач та ін.. Боротьбу зі шкідниками ріпаку проводять хімічним методом при перевищенні порогу чисельності і шкодочинності. Для цього використовують інсектициди: Біскайя (0,25-0,40 л/га), Фастак, 10 % к.е. (0,1-0,15 л/га), Золон, 35 % к.е. (1,5-2,0 л/га), Штефесін, 2,5 % к.е. (0,3л/га) та ін..

​

• Серед хвороб ріпаку найбільш небезпечними є склеротиніоз пліснявіння , чорна ніжка, альтернаріоз та фомоз. (Ровраль Фло -8 кг /т). Для осіннього внесення фунгіцидів використовують препарати Фолікур (0,5-1,0 л/га), Карамба (0,75-1,25 л/га) та ін.. Поряд з цим, внесення фунгіциду Карамба восени (у фазі 4-6 листків культури) забезпечує обмеження росту ріпаку, сприяє розвитку кореневої системи, покращує гілкування, суттєво підвищує зимостійкість рослин, захищає посіви від ураження хворобами. Також рекомендується вносити Карамбу навесні (у фазі перших бутонів) для захисту від фомозу, пероноспорозу, сірої гнилі, циліндроспоріозу та ін. Крім цього, він діє ж регулятор росту. Внаслідок цього відпадає потреба внесення регуляторів росту (ретардантів) для захисту посівів від вилягання.

​

• Збирання врожаю. Збирання врожаю проводять як прямим комбайнуванням, так і роздільно.
• Пряме комбайнування застосовується тільки на площах чистих від бур'янів, при рівномірному достиганні рослин, або коли вже пройшли строки роздільного збирання. Скошування рослин у валки починають у фазі жовто-зеленої стиглості, коли нижні листки опадають, 50 % стручків стали лимонно-жовтого кольору, насіння має світло-вишневий колір, а вологість насіння становить близько ЗО %.
• Скошують ріпак широкозахватними жатками ЖВН-6, ЖРБ-4,2, ЖБА-3,5. Через 3-6 днів після скошування, коли вологість насіння становитиме 10-12 %, валки обмолочують комбайнами Джон Дір, КЛААС, Лан, Славутич. Для зменшення втрат насіння обмолот доцільно проводити вранці, увечері та вночі.

​

• Пряме комбайнування починають при настанні технологічної стиглості (вологість насіння 11-15 %). Перестиглі насінини (при вологості 9 % і нижче) дуже обсипаються від доторкань мотовила. Для запобігання втратам насіння комбайн обладнують подовженим ріжучим апаратом ("ріпаковий стіл"). Тільки за допомогою ріпакового столу, насіння, що вилітає із стручків уже під час зрізування стебел, попадає в жатку, а не на землю.
• Щоб запобігти травмуванню насіння, валки обмолочують при 600 об./хв. барабана, а при прямому комбайнуванні число обертів барабана збільшують до 800 об./хв. Ворох насіння ріпаку, що надходить від комбайна, може містити значну кількість насіння бур'янів, рослинних решток із високою вологістю і потребує термінової очистки, щоб запобігти самозігріванню. Слід пам'ятати, що навіть короткочасне зігрівання вороху призводить до різкого зниження посівних і товарних якостей насіння.
• Для прискорення і одночасного дозрівання посівів проводять десикацію за 7–14 днів до збирання Реглоном (2-3 л/га), а за 12-14 днів – використовують басту (1,5 л/га). На запирієних площах доцільно використати при побурінні 70 % стручків у ріпаку, або за 2 тижні до збирання, гербіциди Раундап (3,0 л/га), Домінатор (3 л/га), Гліфоган (3,0 л/га). Вони знищують бур'яни і підсушують рослини. Десикація зменшує втрати насіння при збиранні та економить витрати енергії на досушування насіння.

• Послідовність дій при інтенсивній технології вирощування озимого ріпаку
• • аналіз абіотичних та біологічних особливостей
• •розміщення у сівозміні після зернових на зелений корм, однорічних трав, ячменю, пшениці, жита;
• •лущення стерні;
• •внесення мінеральних добрив на запланований урожай;
• •оранка на 25-27 см.;
• •вирівнювання ґрунту та культивації;
• •протруєння або інкрустацію насіння;
• •посів в оптимальні строки;
• •внесення гербіцидів;
• •осіння і весняна обробка інсектицидами проти шкідників та фунгіцидами проти хвороб;
• •весняне підживлення азотними добривами;
• •своєчасне збирання урожаю у фазі фізіологічної стиглості і доробку насіння

​