Тема уроку: Основи теорії дизайну. � Стиль та композиція в дизайні.��
Викладач: Ренгевич О.В.
Урок 53
��
Опорний конспект��Поняття про дизайн
Дизайн, як творчий процес, можна поділити на:
Завдання дизайну — формування гармонійного предметного середовища, що найбільш повно задовольняє матеріальні і духовні потреби людини. Тому дизайн створює матеріальні цінності, які безпосередньо в процесі художнього конструювання набувають естетичної цінності.� Дизайн за своїм характером, методом (художнє проектування) і метою належить до естетичної діяльності. За предметом, засобами і результатами дизайнерська діяльність входить до структури промислового проектування, а через нього — у систему промислового виробництва.� За останні два десятиліття практика дизайну надзвичайно ускладнилася. Адже проектування принципово нових промислових виробів, художньо-конструкторські зміни у зовнішньому вигляді промислової продукції неможливі без серйозної зміни її технічних характеристик, без створення фірмового стилю, що охоплює всі сфери діяльності сучасної корпорації. � � В основі художньо-конструкторської діяльності дизайну лежить композиція.�
Композицією називають будь-який твір мистецтва, незалежно від його виду: архітектура, музика чи живопис. Крім того, під композицією розуміємо творчий процес (компонування) — побудову художнього твору, об'єднання його частин в єдине ціле. Композиція — це також наука, теорія творчості, що має відповідні закони, прийоми компонування та структурного аналізу виробу.� Основи композиції були закладені ще в давніх трудових традиціях українців, і слугували основою у творчих проявах народних майстрів. Народні художні ремесла продукували традиційні предмети домашнього вжитку, в яких функціональні якості органічно поєднувалися з естетичними.� Однією з умов виразності об'єктів художнього конструювання є композиційна якість. Вона складається з гармонійності, спів розмірності та цілісності, які є важливими факторами естетичної досконалості виробів.�
Композиція
Види композицій
В основі художньо-конструкторської діяльності лежить композиція.
У художньому конструюванні існують три види композиції:
Фронтальна композиція — це композиція, що розташована в одній площині.
Цей вид пластичної форми характеризується одночасним розвитком в двох основних координатних напрямках - по горизонталі і вертикалі при незначному розвитку в глибину. Площина як різновид пластичної форми має надзвичайно широкий діапазон станів, починаючи від гладкої, глянцевої поверхні і закінчуючи формою, в якій окремі елементи виступають вперед, зберігаючи зоровий зв'язок з основною поверхнею.
Об'ємна композиція — це композиція виробу, яку ми сприймаємо з усіх сторін.
За загальним виглядом об’єм відрізняється від площинної форми рівним розвитком в трьох координатних напрямках: по горизонталі, вертикалі і в глибину Такий розвиток зумовлює його скульптурний характер. При цьому об'ємна форма як би замикається навколо свого композиційного центру (або осі), відрізняючись компактністю. У такому вигляді вона найкраще сприймається з різних точок простору. Тому використання об'ємної форми найбільш раціонально у відкритому просторовому середовищі, а не в умовах замкнутого простору, наприклад поруч з обмежуючою його площиною.
Глибинно-просторова — це композиція, що виконується з передаванням глибини�простору.
Характеризується переважним розвитком в глибину і сприйняттям зсередини. Остання ознака зумовлює її важливе художнє значення в арїітектурній творчості. Виражається воно в широкому включенні різних пластичних форм в глибинне простір. Його протяжність визначається співвідношенням глибини простору до ширини.
�� Серед об'єктів художнього конструювання трапляється чимало предметів, які мають однакову форму, але різні розміри, що викликано певними функціональними вимогами.� Використання масштабів зводиться до трьох основних моментів. Перше — застосування звичайного антропометричного масштабу, виходячи також із того, хто тим предметом має користуватися, чоловік чи жінка. Іноді масштаб набуває чітких «особистісних» ознак. У зменшеному масштабі випускають значну частину сувенірних виробів: пластику малих форм, дрібні, але вишукано оздоблені побутові предмети з яскраво вираженими локальними ознаками певного осередку народних художніх промислів краю, країни. Нарешті, третій момент зводиться до свідомого збільшення масштабу — гіперболізації, що сприяє вияву відчуттів урочистості, піднесеності, декоративності. У цьому масштабі виготовляли переважно твори, які пов'язанні з оформленням інтер'єру, ритуальні і культові предмети.�
Закон масштабу
Композиційні прийоми
На відміну від законів композиційні прийоми належать до категорій, що відіграють важливу роль у розробці конструктивних ідей тектонічної структури та посиленні пластичної й емоційної виразності композиції виробу.
До головних композиційних прийомів належать:
ритм
метр
симетрія
асиметрія
статика і динаміка.
Ритмічність
Ритмічність – повторювання окремих елементів. В архітектурі, образотворчому і декоративному мистецтві відчуття ритму створюється чергуванням матеріальних елементів у просторі. Час у такому ритмі замінено просторовою протяжністю, часова послідовність - просторовою.
Симетрія і асиметрія
Симетрія як композиційний прийом - це чіткий порядок у розташуванні, поєднанні елементів частин відповідної структури виробів. Симетрія вносить у об'єкти художнього конструювання порядок, закінченість, цілісність. Асиметрія виражає невпорядкованість, незавершеність.
Статика і динаміка
Динаміка і її протилежність статика (урівноваженість) діють на емоції, визначаючи характер сприйняття форми виробу.
Контраст відношень створює динаміку як «зоровий рух» у напрямі переважаючої величини.
Фактура�
Фактура, формування поверхні твору. Загалом її поділяють на природну і технологічну. До природної відносять фактуру поверхні, яка не обробляється. Наприклад, природна фактура кори дерева, рогу оленя, каменю. Технологічну фактуру одержують у процесі відповідної обробки матеріалів: різання, тесання, кування, карбування, шліфування або внаслідок виготовлення самих творів: плетіння, ткання, вишивання тощо.
Текстура�
Текстура — природний візерунок на поверхні розрізу деревини, деяких мінералів, рогу, утворений різноманітними шарами матеріалу. Вона буває простою і складною, вигадливою і навіть примхливою. Малюнок текстури буває дрібний і великий, слабо і чітко виражений.
Графічність
Графічність — позитивна якість композиції, яка своїми елементами і трактуванням нагадує графіку або має з нею спільні засоби виразності: лінії, крапки, плями, силуети.
Практичне завдання на ПК �
Під час роботи за ПК дотримуйтесь правил безпеки
1. Працюйте з чистими руками.
2. Не робіть різких ударів при роботі з клавіатурою.
3. Припиняйте роботу при появі незвичайного звуку, запаху або самовільного вимикання ПК і негайно повідомте про це дорослих.
4. Після виконання роботи не забудьте вимкнути комп`ютер.
ЗАВДАННЯ:� Скласти умовну композицію із геометричних фігур на поєднання більших і менших об'ємів, кольорових чи тонових протилежних характеристик (біле — чорне, червоне — жовте, жовто — зелене).� Геометричні фігури можуть бути одно типового плану: одні трикутники, одні круги чи прямокутники і т.д., або змішаного плану. Вони можуть бути введені в композиційне розв'язання для виявлення контрасту. Техніка виконання може бути різною: чорно-біла або в кольорі, крапками або штрихами.�
Приклад виконаного завдання
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Зробіть скриншот виконаного домашнього завдання та надішліть на
е-mail: ksenija.rengevich@gmail.com або на Viber (096 699 17 66)