2 of 25

Індивідуальна освітня траєкторія у класичному розумінні — це персональний шлях розвитку здібностей, особистісних якостей і психічних процесів дитини.
В основі індивідуальної траєкторії лежить дитиноцентризм, тобто максимальне наближення навчання і виховання кожної дитини відповідно до її потреб, здібностей, нахилів та особливостей.
В основу принципів сучасної освіти, орієнтованої на засадах дитиноцентризму та розвитку особистості, закладено Конвенцію ООН про права дитини, тож при такому підході до організації освітнього процесу важливими та необхідними є:
похвала та підтримка замість критики;
допомога у боротьбі з невпевненістю;
розвиток розуміння важливості обов’язкового виконання поставлених задач та цілей;
підтримка в уникненні поразки (у разі поразки);
визначення важливості зусиль дитини в будь-якій діяльності;
допомога в емоційному переживанні різних моментів, що відбуваються протягом освітнього процесу;
мотивація та пояснення майбутніх результатів, заради яких здійснюється кожна діяльність.

3 of 25

Однією з глобальних проблем розвитку освітньої галузі в Україні є дисбаланс між інформаційним поступом суспільства, революційними викликами інформатизації та консервативною заангажованістю формальної освіти. Держава, педагогічна наука та вчительство часто не враховує можливостей інших секторів освіти – неформальної та інформальної, а тому спостерігається зорієнтованість переважно на формальну «суму знань» без урахування їх залишкового потенціалу, що породжує низку локальних проблем:

1) суттєве зниження престижу освіти;
2) недостатній рівень життєвих компетентностей випускників;
3) зростання психологічної тривожності підлітків і молоді;
4) обмежене коло можливостей для повноцінної самореалізації обдарованих учнів.

4 of 25

Високий ступінь бюрократизації освітньої галузі спричинює необхідність розв’язання означеної проблеми шляхом пошуку в інноваційному освітньому просторі альтернативи формальному освітньому процесу, а саме, зосередження уваги на неформальній/інформальній освіті.
У чинній нормативній базі предметні учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності, зорієнтовано на діагностичні, мотиваційно-стимуляційні, організаційні, популяризаторські функції цих заходів для обдарованих учнів, але є проблеми з освітньою складовою, оскільки, олімпіади, як правило, фіксують актуальний рівень залишкових знань, але не спрямовані на їх поповнення, розвиток і практичне використання.

5 of 25

�Система відбору та участі у предметних олімпіадах, конкурсах�під егідою формальної освіти�

1.Відповідно до нормативної бази (реальне проведення І (шкільного) етапу, добровільність участі у олімпіадах, право брати участь у більш ніж одній олімпіаді, справедливість оцінювання тощо).

2.Відповідно до «вчительського бачення» («паперовий» варіант проведення І (шкільного) етапу, обмеження кількості учасників, примусовий варіант участі дитини, визначення заздалегідь переможця тощо).

6 of 25

Саме з необхідності подолання цих недоліків почала розвиватись ідея альтернативних олімпіад, авторами якої стали працівники тодішньої науково-дослідної лабораторії якості навчання та обдарованої дитини при Тернопільському комунальному методичному центрі науково-освітніх інновацій та моніторингу, яка зараз має назву Лабораторії розвитку дитини та лідерських здібностей.

7 of 25

Альтернативна олімпіада

розглядається як форма неформальної освіти обдарованих учнів, набуття ними соціально-комунікативного досвіду на інформальній основі актуалізації та застосування залишкових знань.

8 of 25

Неформальні ознаки такої форми роботи з обдарованими дітьми:

1) отримання нових компетентнісно зорієнтованих навчальних досягнень в учнівському об’єднанні;
2) реєстрація на участь в альтернативних олімпіадах неформальним шляхом (напр., використання соціальних мереж), тобто забезпечення індивідуального характеру вибору змісту і форми набуття комплексу особистісно привабливих предметних та міжпредметних компетентностей;
3) робота (зокрема під час відбіркових турів – «кастингів») у малих групах (до 15 чоловік) за круглим столом з представників різних закладів освіти, часто різновікових;
4) відкритість кожного з етапів олімпіади, його фото- та відеосупровід;
5) отримання знань, умінь і навичок через нестандартні завдання і ситуації: анкета улюбленого героя, інтелектуальне доміно, інтелектуальний забіг, асоціативний кущ, понятійна навігація, гуманітарні рівняння, «Білет для колеги», самопрезентації у європрофесії очима найближчого друга, комунікативний євроуїкенд, відеозадачі від Шерлока Холмса, синхронне обговорення відеосюжетів у тріалозі, відеоекскурсія, формування рекламних роликів, психологічний армреслінг, пантоміма, СМС-переписка з членом журі, диспут із суддями «Платон мені друг, але істина дорожча», редагування імпровізованого збірника для ДПА, виконання депутатських запитів;

9 of 25

Неформальні ознаки такої форми роботи з обдарованими дітьми:

6) застосування белл-ланкастерської системи навчання, за якої одні учні виступають консультантами, тренерами інших, поціновувачами їх навчальних досягнень, продюсерами інтелектуальних команд;
7) довірливе спілкування з суперниками, членами журі, вболівальниками різних вікових категорій і соціальних статусів (від учнів до міського голови);
8) формування замовлень на навчальний і конкурсний пакет олімпіади (її зміст, завдання, форми проведення, критерії оцінювання, визначення результатів і навіть особливості стимулювання);
9) відсутність чітко регламентованих вимог до конкретних змагальних акцій, непорушних положень, частих змін правил залежно від актуальної конкурсно-освітньої ситуації, атмосфери постійного очікування приємних інтелектуальних та емоційних сюрпризів.

10 of 25

ВИСНОВОК

У такий спосіб на альтернативних олімпіадах вдається забезпечити головні вимоги до неформальної освіти:

відповідність цілей і намірів організаторів та учасників;
добровільна участь;
позиція учня в центрі подій, що відбуваються;
гнучкість і мобільність освітнього процесу;
доступність для всіх охочих;
урівноваженість індивідуального і групового набуття компетентностей.

11 of 25

Інформально-освітні ознаки альтернативних олімпіад:

1) відсутність необхідності додаткової спеціальної підготовки до цього виду олімпіад, максимальному базуванні на залишкових знаннях та актуальному особистісному досвіді учасників;

2) змістова комплексність олімпіад (гуманітарна олімпіада для восьмикласників - охоплювала рідну мову, українську та світову літературу, історію, мистецтво; природничо-математична для дев’ятикласників – алгебру, геометрію, фізику, хімію, біологію, географію; олімпіада для учнів 4-х класів «Надія Тернополя» імені Миколи Николина – українська мова і література, математика, історія, англійська мова, «Я досліджую світ»);

3) активне використання різних видів інформації (нормативно-документальної, навчально-підручникової, довідково-енциклопедичної, медіа-універсальної, наочно-символічної, апріорно-конфіденційної);

4) суттєвий вихід інформаційного наповнення альтернативних олімпіад за межі традиційних навчальних дисциплін («Терапевт власного Я» з психології, «Я люблю рідне місто» з тернополезнавства, «Майбутній бізнесмен Тернополя» з економіки, євроолімпіада з англійської мови);

12 of 25

Інформально-освітні ознаки альтернативних олімпіад:

5) часті зміни соціальних ролей (учасники кастингів, інтерактивні глядачі, члени журі, тренери, ведучі, гіди, кореспонденти, соціологи, експерти, актори у малих формах, режисери, дизайнери, менеджери), «уживанні» в задані й обрані ролі (суперзірка, літературний або кіноперсонаж, представники різних професій, квітка, природний катаклізм, геометрична фігура тощо);

6) організація майстер-класів для учасників фіналів олімпіад, що містять обов’язкові складові, а також інтелектуальні та психологічні тренінги;

7) проведення «народних олімпіад», під час яких учні беруть на себе всі основні функції: складання завдань та написання сценарію, режисура кастингів і фіналу. Координаторами виступають не тільки працівники Лабораторії, а і інші консультанти ТКМЦНОІМ;

8) спільне моделювання та апробація жорстко-випробувальних інтелектуальних акцій («Слабка ланка», «Інтелектуальна дуель»), спрямованих на виховання вольових якостей учасників, умінь «виживати» і перемагати в нестандартних ситуаціях;

9) самооцінювання власних навчальних досягнень та змагальних успіхів через обговорення та голосування в соціальних мережах, тематичні круглі столи, анкетування;

10) створення нових форм альтернативних олімпіад (інтелектуальне велораллі «Тернопіль дружній до дітей», інклюзивна олімпіада «Ми – чемпіони», онлайн-олімпіади природничо-математичного циклу «STEM-проєкт», науковий марафон «Step up», онлайн-олімпіада "Я в тіктоці»).

18 of 25

STEM-ПРОЄКТИ

19 of 25

НАУКОВИЙ МАРАФОН

22 of 25

ВИСНОВОК

Отже, у ході проведення альтернативних олімпіад реалізуються головні особливості інформальної освіти:

набуття знань, умінь і навичок;
збагачення особистісного досвіду за індивідуально спланованою траєкторією через повсякденну комунікацію і активність у культурно-освітньому середовищі;
читання, заочні подорожі, медіасприйняття тощо.

23 of 25

На відміну від традиційних предметних альтернативні олімпіади мають не лише контрольно-стимулювальну функцію, але й освітню, виховну та загальноосвітню.

24 of 25

У процесі запровадження альтернативних олімпіад, шляхом порівняльних досліджень, було встановлено:

1) учні, які вперше беруть участь в альтернативних олімпіадах, якісно розв’язують приблизно 60% запропонованих їм завдань, що ще нижче, ніж на традиційних олімпіадах (майже 70 % на ІІ, міському, етапі);

2) отриманий результат пояснюється тим фактом, що в таких олімпіадах беруть участь усі охочі, а не спеціально відібрані й попередньо підготовлені учні;

3) натомість на 3–4-му епізоді участі в альтернативних олімпіадах рівень результативності в розв’язуванні нових нестандартних завдань сягає 90 %.

Окрім того, приблизно стільки ж учасників серед найбільш вагомих позитивів власної участі у таких інтелектуальних акціях називали саме пізнання нового, отримання цінних, корисних знань та загальний розвиток. На користь інформальної складової олімпіадного навчання свідчить і визнання таким же відсотком опитуваних впливу олімпіад на збагачення життєвого досвіду.

25 of 25

ПІДСУМОК!!!

Альтернативні олімпіади:

актуалізують залишкові знання їх учасників;
систематизують переваги інтелектуального розвитку обдарованих учнів;
надають навчальним досягненням компетентнісно-прагматичного характеру;
формують вольові якості, характер, уміння продуктивно спілкуватися, сприяють успішній соціалізації, віковій самореалізації та життєвому самовизначенню.

1 of 25