Командні ігри спортивного характеру в закладі дошкільної освіти: переваги й частки ризику для дітей з ОПП�

Шопіна Марина Олександрівна

доцентка кафедри дошкільної та початкової освіти,

кандидатка психологічних наук

​

Інклюзивне середовище

• Сьогодні ми поговоримо про створення інклюзивного середовища для дітей із особливими освітніми потребами «Інклюзивне освітнє середовище – сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей», - визначає Закон України «Про освіту».
• Психологічний аспект
• Принцип «Ніхто не глядач»: У спортивних іграх дитина з ООП часто стає спостерігачем. Ваша мета —змінити умови гри так, щоб її участь була природною.
• Сенсорна безпека: Змагання — це шум і хаос. Для дитини з ООП це стрес. Успіх змагання — це не перемога команди, а відсутність сенсорного перевантаження у дитини з ООП.
• Моделювання толерантності: Нормотипові діти копіюють реакцію дорослого. Якщо вихователь спокійний і допомагає, діти почнуть робити так само.

​

• Переваги командних ігор (Чому це важливо?)
• Соціалізація: Дитина вчиться бути частиною групи, а не просто спостерігачем.
• Емоційний інтелект: Розвиток емпатії у всієї групи.
• Наша позиція: інклюзія — це не коли дитина робить як усі, а коли ми робимо гру доступною для дитини.

Частки ризику (на що варто звернути увагу)

• Сенсорне перевантаження: Надмірний шум, крики вболівальників, хаотичний рух.
• Страх невдачі: Нерозуміння правил або страх "підвести команду".
• Фізичний травматизм: Труднощі з відчуттям власного тіла та простору іншої дитини.
• Соціальна ізоляція: Ризик того, що дитину з ООП будуть "оминати" в активній грі.

Принципи створення інклюзивного середовища

• Правило 5 секунд: Дайте дитині час на обробку інструкції.
• Візуальна підтримка: Використання схем, карток "Спочатку — Потім", розмітки на підлозі.
• Зона емоційного розвантаження: Наявність місця, де дитина може побути в тиші під час гри.
• Безумовне прийняття: Акцент на процесі, а не на результаті.

• Не бійтеся змінювати правила гри "на ходу".
• Альтернативна роль: Якщо дитина категорично не може бігти, вона може бути «суддею», який натискає на кнопку сигналу або видає прапорці.

​

​

• ➗ Приклади ігор:
• 1. Гра «Кольоровий десант» (Адаптація під сенсорні потреби)
• Суть: Командна естафета з сортування предметів.
• Як грають усі: Діти біжать до кошика, беруть кульку певного кольору і несуть у свою команду.
• Адаптація для дитини з ООП :
• Психологічний аспект. Дитина може боятися швидкості або натовпу. Дозвольте їй не бігти, а бути «Хранителем бази». Вона сортує кульки, які приносять інші, за формою або фактурою (наприклад, тільки гладкі або тільки м'які).
• Результат: Дитина в команді, вона виконує важливу роль, але уникає фізичного зіткнення з іншими, що біжать.

Гра «Рятувальна операція» (Розвиток емпатії та взаємодопомоги)

• Суть: Проходження смуги перешкод у парах.
• Як грають усі: Діти тримаються за руки або за спільний обруч і мають разом переступити через «калюжі» (паперові листи) чи пройти під «гілкою» (мотузкою).
• Адаптація для дитини з ООП:
• Психологічний аспект. Вихователь заздалегідь обирає в пару до дитини з ООП найбільш спокійну та емпатичну дитину («лідера-помічника»).
• Якщо дитині з ООП важко дається фізичний контакт (триматися за руки), вони можуть триматися за кінці однієї короткої палички або мотузки.
• Результат: Нормотипова дитина вчиться підлаштовуватися під темп іншого, а дитина з ООП відчуває безпечну підтримку.

Гра «Дзеркало тиші» (Зниження сенсорного навантаження)

• Суть: Повторення рухів за дорослим.
• Як грають усі: Вихователь показує вправи (підняти руки, присісти, поплескати), а діти повторюють.
• Адаптація для дитини з ООП:
• Психологічний аспект. Гучні команди («Швидше!», «Голосніше плескаємо!») можуть спровокувати стрес.
• Правило: Гра проводиться у повній тиші. Команди подаються лише візуально (картками або жестами).
• Роль дитини з ООП: Вона може бути тим, хто показує наступну картку-завдання для всієї групи.
• Результат: Вся група заспокоюється, фокусується на візуальному каналі сприйняття, що часто вдається дітям з ООП.

Співпраця в інклюзивній команді

• Ефективна взаємодія: Вихователь та Асистент
• Розподіл ролей: Вихователь керує всією групою та динамікою гри, асистент — забезпечує індивідуальну підтримку дитині з ООП.
• Тіньова підтримка: Асистент не грає за дитину, а підказує наступний крок (вербально або жестом), допомагаючи їй залишатися в ігровому ритмі.
• Моніторинг стану: Асистент першим помічає ознаки втоми чи сенсорного перевантаження і може вчасно відвести дитину в «зону тиші», не зупиняючи гру для всієї групи.
• Адаптація «тут і зараз»: Якщо дитині важко виконати складний рух, асистент миттєво пропонує спрощений варіант (наприклад, не кинути м'яч у кільце, а передати його в руки).