1 of 27

����������КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»���РЕАЛІЗАЦІЯ �КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ �ПРИ ВИМІРЮВАННІ РЕЗУЛЬТАТІВ: �ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ, �ЦІННОСТЕЙ І СТАВЛЕНЬ��� Галина ОПАРЕНЮК � завідувач лабораторії � біології та екології� oparenyuck@gmail.com� 098 35 34 189�

2 of 27

Компетентнісний підхід

Компетентнісний підхід є основою Нової української школи і забезпечує формування особистості, готової до викликів сучасного світу.

​

2

3 of 27

Зміна парадигми оцінювання в НУШ.�Від «Оцінки-вироку» до «Оцінки-підтримки»�

  • Оцінюємо не обсяг пам’яті, а здатність діяти.
  • Помилка — це не провина, а зона росту.
  • Оцінювання є прозорим і зрозумілим для учня.

​

Мета: Формувальний підхід до оцінювання

(оцінювання ДЛЯ навчання).

3

4 of 27

Що ми вимірюємо?�(Складники компетентності)

Компетентність – це знання в дії

4

Знання: Розуміння суті явищ

Уміння: Застосування знань у

нових ситуаціях

Цінності: Внутрішні орієнтири (етика, гуманізм)

Ставлення: Готовність до

відповідальної дії

5 of 27

Чим вимірюємо? Чотири групи результатів (Додаток 10 ДС)

5

Г1: Дослідження природи – ПРОЦЕС

Г2: Робота з інформацією – АНАЛІЗ

Г3: Усвідомлення цілісності природи – ЗВ’ЯЗКИ

Г4: Ціннісне ставлення – ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

6 of 27

Чи можна виміряти компетентність одним тестом???

6

Знання

Уміння

Свідоме ставлення до світу

7 of 27

Оцінювання практичної роботи

​

  • Що будемо оцінювати?

​

  • Які групи результатів будемо оцінювати?

​

  • З оцінок за які групи результатів виводимо оцінку за практичну роботу?

7

8 of 27

Практикум: «Експертна оцінка»

Ситуація 1.

Учень 7 класу виконував практичну роботу про пристосування ссавців. Ось фрагмент його звіту:

«Я роздивився крота. У нього лапи як лопати, щоб копати землю. Очі маленькі, бо під землею темно. Гіпотеза: кріт живе під землею, тому він такий. Висновок: кріт — це підземна тварина. Якщо прибрати кротів, то в землі буде менше дірок, але рослинам може бути гірше, бо він їсть шкідників. Бережіть кротів, бо вони корисні».

​

Оцініть відповідь учня за 12-бальною системою/рівнями для кожної групи результатів.

8

9 of 27

Оцініть відповідь учня за 12-бальною системою/рівнями для кожної групи результатів

Група 1. Проведення дослідження природи

Ми вимірюємо не результат експерименту, а процес:

    • Чи вміє учень сформулювати проблему дослідження?
    • Чи може сформулювати мету, завдання і гіпотезу?
    • Чи може спланувати самостійно дослідження?
    • Як він фіксує результати (таблиці, схеми, малюнки)?
    • Як формулює висновки та презентує результати?

9

10 of 27

Оцініть відповідь учня за 12-бальною системою/рівнями для кожної групи результатів

Група 2. Опрацювання та використання інформації

Фокус на критичному мисленні:

    • Вміння знаходити інформацію, оцінювати та систематизувати її.
    • Здатність відрізнити науковий факт від суб’єктивної думки.
    • Уміння інтерпретувати дані та презентувати самостійно інформацію в різних формах

10

11 of 27

Оцініть відповідь учня за 12-бальною системою/рівнями для кожної групи результатів

Група 3. Розуміння цілісності природи

Вимірюємо системне мислення:

  • Вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.
  • Прогнозування наслідків втручання людини в природні процеси.

11

12 of 27

Оцініть відповідь учня за 12-бальною системою/рівнями для кожної групи результатів

Група 4. Ціннісне ставлення та відповідальність

Найскладніша група для вимірювання. Ми оцінюємо:

  • Аргументацію власної позиції під час дискусій.
  • Дотримання етичних норм та правил безпеки.
  • Участь у практичних екологічних або здоров'язбережувальних заходах.
  • Уміння виявляти емоційно-ціннісне ставлення до індивідуальної / спільної діяльності та досягнутих результатів.

12

13 of 27

Критерії оцінювання

13

Група результатів

Ваш бал

Обґрунтування (чому саме так?)

Група 1: Дослідження

?

Учень зафіксував ознаки (лапи, очі), але чи є опис детальним? Чи сформульована гіпотеза науково?

Група 2: Інформація

?

Чи використав учень додаткові джерела, чи лише власні загальні знання?

Група 3:

Цілісність

?

Чи побачив учень зв'язок між кротом, ґрунтом та рослинами?

Група 4: Ставлення

?

Наскільки глибоким є заклик «Бережіть кротів»? Це формальність чи усвідомлена позиція?

14 of 27

Обговорення оцінювання

14

ГР

Рівень /бали

Аргументи

Група 1 (Дослідження)

Достатній рівень (7-9 балів)

Учень чітко пов'язав будову кінцівок і очей із середовищем. Гіпотеза є, хоч і проста.

Група 2 (Інформація)

Середній рівень (4-6 балів)

Текст простий, немає використання складних термінів. Інформація подана не як опрацювання наукового тексту.

Група 3 (Цілісність)

Достатній рівень (8-9 балів)

Дуже добре! Учень побачив ланцюжок: кріт – пухкість ґрунту – ріст рослин – шкідники. Це системне мислення.

Група 4 (Ставлення)

Середній рівень (5-6 балів)

Заклик «Бережіть...» є формальним. Немає аргументації, як саме людина може допомогти або що змінити у своїй діяльності.

15 of 27

Обговорюємо результати

​

  • Чи важко було розділити «біологічні знання» та «вміння досліджувати»?

​

  • Як ми можемо допомогти цьому учневі перейти на «Достатній рівень» у ГР 2 та ГР 4?

15

16 of 27

Інструментарій вимірювання

Як виміряти те, що не вписується в тест?

  • Формувальне оцінювання (оцінювання ДЛЯ навчання): зворотний зв’язок, самооцінювання та взаємооцінювання. Важливо не «скільки балів», а «над чим ще треба попрацювати».
  • Підсумкові роботи: Націлені не на перевірку пам'яті, а на перевірку того, як учень оперує знаннями.
  • Портфоліо: Збірка робіт учня (малюнки, звіти з практичних робіт, проекти), що дозволяє побачити прогрес дитини в динаміці.
  • Критеріальні таблиці: Чіткий опис того, як виглядає результат на різних рівнях. Це робить оцінювання прозорим та об’єктивним.

16

17 of 27

Критеріальна таблиця

17

Група результатів

Початковий рівень (1-3 бали)

Середній рівень (4-6 балів)

Достатній рівень (7-9 балів)

Високий рівень (10-12 балів)

Група 1: Дослідження (Планування, спостереження)

Учень виконує дії лише за прямою вказівкою вчителя, не формулює гіпотезу.

Формулює гіпотезу за зразком; проводить спостереження з помилками в описах.

Самостійно формулює гіпотезу; чітко фіксує результати в таблиці.

Обґрунтовує гіпотезу; пропонує власні методи спостереження або уточнення даних.

Група 2: Інформація (Аналіз даних, висновки)

Переписує дані з підручника без аналізу власних спостережень.

Робить спробу аналізу, але висновок не повністю відповідає меті роботи.

Аналізує дані; робить логічний висновок, що підтверджує або спростовує гіпотезу.

Критично оцінює результати; знаходить зв'язки між різними джерелами інформації.

Група 3: Цілісність (Зв'язки в природі)

Називає окремі органи тварини, але не пов'язує їх із середовищем.

Описує пристосування, але не може пояснити, як вони працюють у комплексі.

Пояснює, як будова тіла допомагає тварині виживати в конкретних умовах.

Прогнозує зміни в будові тварини при зміні середовища (системне мислення).

Група 4: Цінності/Ставлення (Еко-свідомість)

Ігнорує екологічний блок або дає формальну відповідь (напр. "не смітити").

Пропонує загальновідомі поради, усвідомлюючи важливість охорони природи.

Аргументує власну еко-пораду, спираючись на отримані знання.

Демонструє відповідальне ставлення; пропонує дієві кроки для розв'язання еко-проблеми.

18 of 27

Критеріальна таблиця

Цю таблицю можна роздрукувати та видати учням разом з інструктивною карткою.

Це дорожня карта для дитини:

  • Прозорість: Коли учень бачить, що для «високого рівня» недостатньо просто заповнити таблицю (треба ще й обґрунтувати гіпотезу), він отримує стимул до глибшого мислення.
  • Самооцінювання: Попросіть учнів після роботи самих поставити собі "галочки" у відповідних комірках. Це розвиває рефлексію – ключову навичку НУШ.
  • Відхід від "середнього арифметичного": Ми оцінюємо прогрес у кожній групі результатів окремо. Це дозволяє вчителю побачити, що, наприклад, дитина чудово досліджує (Група 1), але має труднощі з узагальненням інформації (Група 2), і спрямувати підтримку саме туди.

18

19 of 27

Оцінювання ставлень та цінностей: етичний аспект

Ставлення не можна оцінити «правильною відповіддю». Тут ми використовуємо:

  • Спостереження: Як учень поводиться під час роботи в групі?
  • Рефлексію: Що учень відчуває після вивчення теми?
  • Ситуаційні завдання: «Як би ти вчинив у цій ситуації? Чому?»

​

19

20 of 27

Запитання для самоконтролю та дискусії

  • Яка група результатів викликає у вас найбільші труднощі при оцінюванні?
  • Чи може учень мати високий бал за «знання», але низький за «ставлення»? Як це впливає на підсумкову оцінку?
  • Який інструмент вимірювання (тест, проект чи спостереження) є найбільш об’єктивним для першої групи результатів (дослідження)?
  • Як залучити учнів до процесу вироблення критеріїв оцінювання?
  • Чи готові ваші учні до самооцінювання?

20

21 of 27

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ УЧНЯ: мій шлях до успіху (самооцінювання)

Допоможи собі стати справжнім дослідником! Перевір свою роботу перед тим, як здати її вчителю.

  1. Я – Дослідник (Група 1)
    • Я самостійно записав(ла), що саме хочу перевірити (сформулював гіпотезу).
    • Я уважно спостерігав(ла) за об’єктом і помітив(ла) деталі, а не лише загальне.
    • Мої записи акуратні, а дані в таблиці чіткі та зрозумілі.

2. Я – Аналітик (Група 2)

      • Мій висновок відповідає на запитання «Чому?» і підтверджує (або спростовує) мою гіпотезу.
      • Я використав(ла) не лише підручник, а й власні спостереження під час роботи.
      • Я можу пояснити всі терміни, які використав(ла) у роботі.

21

22 of 27

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ УЧНЯ: мій шлях до успіху (самооцінювання)

3. Я – Еколог (Група 3)

        • Я пояснив(ла), як будова тіла тварини допомагає їй жити саме в такому середовищі.
        • Я бачу зв’язок: як зміна у природі (наприклад, зникнення їжі) вплине на мого піддослідного.

4. Я – Свідомий громадянин (Група 4)

        • Я дотримувався(лася) правил безпеки та дбайливо ставився(лася) до обладнання.
        • Мій екологічний коментар — це не просто слова, а реальна порада, як зберегти природу.
        • Я працював(ла) чесно і можу пояснити кожне своє слово.

​

22

23 of 27

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ УЧНЯ: мій шлях до успіху (самооцінювання)

Мій власний прогноз:

Оціни свою роботу за 12-бальною шкалою (або кольорами «світлофора»):

        • Зелений: Я впевнений(а) у кожному пункті.
        • Жовтий: Деякі моменти були складними, але я впорався(лася).
        • Червоний: Мені потрібна допомога вчителя в темі _____________.

​

23

24 of 27

Переваги самооцінювання

  • Формування рефлексії: Дитина вчиться бачити критерії оцінювання до того, як отримає бал.
  • Діалог: Якщо оцінка вчителя розбігається з самооцінкою учня – це чудовий привід для короткої розмови: "Ти поставив собі зелений колір у дослідженнях, а я бачу, що таблиця не заповнена. Давай розберемося, чому?".
  • Адаптивність: Вчитель може змінювати пункти пам'ятки залежно від складності теми.

24

25 of 27

Висновок

Компетентнісне оцінювання – це процес переходу від контролю до партнерства.

Наша мета – не просто виміряти, скільки фактів залишилося в пам’яті учня, а зрозуміти, наскільки він готовий використовувати ці знання для вирішення реальних життєвих проблем, керуючись науковим підходом та гуманістичними цінностями.

25

26 of 27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правова база:

  1. Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти : Постанова Кабінету Міністрів України від 30 верес. 2020 р. № 898. База даних «Законодавство України» / Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-п (дата звернення: 06.04.2026).
  2. Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних результатів учнів 5-9 класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти : Наказ Міністерства освіти і науки України від 02 серп. 2024 р. № 1093. Офіційний сайт МОН України. URL: https://mon.gov.ua/(дата звернення: 06.04.2026).
  3. Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січ. 2020 р. № 463-IX. Відомості Верховної Ради України. 2020. № 31. ст. 226.

Науково-методична література:

  1. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід у сучасній школі: методологічні орієнтири та практика впровадження. Київ : Педагогічна думка, 2021. 248 с.
  2. Морзе Н. В., Барна О. В., Вембер В. П. Формувальне оцінювання: від теорії до практики. Біологія і хімія в рідній школі. 2023. № 2. С. 12–18.
  3. Оцінювання в Новій українській школі : посібник для вчителя / за ред. О. І. Локшиної. Київ : Літера ЛТД, 2022. 128 с.
  4. Пастовенський В. В. Вимірювання навчальних досягнень учнів у контексті компетентнісного підходу. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2022. 156 с.
  5. Природнича освітня галузь: методика оцінювання результатів навчання : методичний посібник / авт. кол. під кер. О. А. Засєкіної. Київ : КОНВІ ПРІНТ, 2023. 112 с.

Електронні ресурси:

  1. Порадник для вчителя: Нова українська школа [Електронний ресурс] / за заг. ред. Р. Шияна. URL: https://nus.org.ua/ (дата звернення: 06.04.2026).
  2. Критерії оцінювання в НУШ: як виміряти м’які навички? [Електронний ресурс] // Платформа «ЕдЕра» (EdEra). URL: https://www.ed-era.com/ (дата звернення: 06.04.2026).

​

​

26

27 of 27

Дякую за увагу��Галина Опаренюк�098 35 34 189�oparenyuck@gmail.com�

27