Стиль романтизм
в живописі
Живопис романтизму пов’язують з Великою французькою революцією XVIII ст. Він виник як реакція загального піднесення з приводу її початку і як глибоке розчарування у можливостях людини внаслідок її поразки.
Характерні риси живопису романтизму:
Жанри живопису:
Школи живопису романтизму:
1. Французька
Її засновником став Теодор Жеріко — новатор
у живописі, а визнаним главою — Ежен Делакруа. Заслуги школи: впровадження вільної динамічної композиції та яскравого насиченого колориту.
Французькі художники (Т. Жеріко, Е. Делакруа, А.Ж. Гро, Ж. Мішель) зображували героїчних людей, які протистояли природним чи соціальним стихіям, об’єднуючи сюжети в єдиний динамічний клубок.
Теодор Жеріко
Ежен Делакруа
«Пліт Медузи» Т. Жеріко
«Пліт Медузи» — картина французького художника Теодора Жеріко, одне з найзнаменитіших полотен епохи романтизму.
Сюжет картини спирається на реальну подію, що трапилася 2 липня 1816 року біля берегів Сенегалу. Застрягши на мілині Арген за 40 льє від африканського берега, капітан фрегата «Медуза» наказав зробити величезний пліт, оскільки шістьох шлюпок на всіх не вистачало. Невдовзі 150 пасажирів та членів команди висадились на пліт. Брак харчів призвів до масового канібалізму. Тож тільки 15 чоловік залишилися живими й на тринадцятий день поневірянь були підібрані бригом «Аргус».
«Свобода, що веде народ» Е. Делакруа
«Свобода, що веде народ» — картина французького художника Ежена Делакруа. Картина присвячена липневій революції 1830 року, яка повалила уряд короля Карла X. Жінка, зображена в центрі картини, має втілювати Свободу, яка веде за собою людей через тіла загиблих. Вона також тримає прапор-триколор Французької революції в одній руці і рушницю в іншій. Ця картина і образ Свободи створений Делакруа став культовим і зайняв провідне місце у французькій та інших культурах.
2. Англійська школа живопису романтизму вирізнялася надуманістю пейзажних сюжетів (Дж. Констебл, Р.П. Бонінгтон; американські художники Т. Коул, В.С. Маунт, Ф.Е. Черч, А. Бірштадт), містичними картинами (В. Блейк), фантастичними пейзажами (В. Тернер та ін.)
В. Тернер. «Золота гілка». 1834 р.
В. Блейк. «Жалість». Бл. 1794 р.
3. Німецька школа живопису романтизму відома реалістичними пошуками у пейзажному та портретному жанрах, а також сентиментально-ідилічними зображеннями біблійних сцен і патріархального побуту.
Представники цієї школи наповнювали свої картини меланхолічністю, чуттєвістю, мрійливістю завдяки використанню розмитих фарб (К.Д. Фрідріх, К. Блехен, Ф.О. Рунге, К.Ф. Лессінг, К. Шпіцвег та ін.).
Ф.О. Рунге. «Відпочинок на шляху до Єгипту». 1805 р.
Й.Ф. Овербек.
«Марія і Єлизавета з Ісусом та Іоаном». 1825 р
Іван Костянтинович Айвазовський — видатний український і російський художник-мариніст та баталіст вірменського походження.
Ранні твори, такі як «Морський берег» (1840), «Дев'ятий вал» (1850) та ін., написані Айвазовським під впливом романтизму.
Живописець народився в Феодосії і з ранніх років вбирав в себе шум прибережних хвиль, гру барв, неспокійний характер морської стихії. У його картинах море завжди головний герой. Воно живе, дихає, гнівається, грає або мирно спить.
Кожна картина - гімн морю, відображення ще однієї грані морського величі. Люди, кораблі, маяки - невеликі деталі, які використані лише для того, щоб підкреслити особливу міць і глобальність морського простору.
І. Айвазовський. «Дев’ятий вал». 1850 р.
«Дев’ятий вал» — знакова картина великого мариніста. На ній зображено море після жахливого нічного шторму й людей, які зазнали корабельної аварії. Промені сонця освітлюють величезні хвилі, найбільша з яких — дев’ятий вал. Люди намагаються врятуватися на уламках щогли. Кожна деталь говорить про велич і могутність морської стихії та безпорадність перед нею людини. Теплі тони картини роблять море не таким суворим і дають глядачеві надію, що потерпілі будуть урятовані. Картина стала символом сили духу та волі в літературі й мистецтві.
Франсіско-Хосе де Гойя — іспанський живописець і гравер. В 1786 р. митця було призначено художником при дворі Карла ІІІ, а в 1789 р. — при дворі Карла IV. Гойя отримував замовлення від багатьох своїх друзів з аристократичних кіл. Теми і жанри його робіт надзвичайно різноманітні: від картонів із зображенням веселих
святкувань для гобеленів та ескізів карикатур — до змалювання сцен війни, крові та трупів.
Ф. Гойя. «Розстріл повстанців у ніч на третє травня 1808 року». Бл. 1814 р
Сюжет картини «Розстріл повстанців у ніч на третє травня 1808 року» — історичний факт: страта французами без суду всіх іспанців, які, на їхню думку, брали участь у повстанні.
Романтики зробили більш масовим і демократичним мистецтво графіки, створивши нові гнучкі форми в літографії, книжковій гравюрі та гравюрі на дереві.
Літогрáфія — один із видів друкованої графіки, заснований (на відміну від гравюри) на техніці плаского друку, коли поверхню спеціального літографського каменю обробляють літографським олівцем та тушшю.
Ксилогрáфія, або дереворит — техніка гравюри на
дошці з дерева, розрізаного впоперек шарів
Е. Делакруа. «Гамлет бачить
привид свого батька». 1843 р
Ф. Гойя. «Передчуття небачених катастроф»
(№ 1) із серії «Лихоліття війни». Бл. 1810 р.
Дякую за увагу!