Велика французька революція кінця XVIII ст.

Матеріал взятоhttps://vseosvita.ua/library/prezentacia-velika-francuzs�ka-revolucia-472378.html?

АВТОР ЗАГРІЙЧУК ОЛЬГА ЮРІЇВНА

ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ЗРОЗУМІТИ ТЕМУ � ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:�14 липня 1789 р. - початок революції у Франції�26 серпня 1789 р. - прийняття «Декларації прав� людини і громадянина»�3 вересня 1791 р. - ухвалення першої в історії� Конституції Франції�31 травня — 2 червня 1793 р. - якобінський переворот�27 липня 1794 р. - падіння якобінської диктатури,� прихід до влади «термідоріанців»�1795–1799 рр. - влада Директорії�9 листопада 1799 р. - бонапартистський переворот

Матеріал використано�https://vseosvita.ua/library/prezentacia-velika-francuzska-revolucia-472378.html?�Автор Загрійчук Ольга Юріївна

Періодизація Французької революції кінця XVIІІ ст.�

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ РЕВОЛЮЦІЇ У ФРАНЦІЇ�⸭ Пануючий феодально-абсолютистський лад і підтримуваний ним «старий порядок» гальмували соціальний, економічний і політичний розвиток країни.�⸭ Протиріччя між третім станом (абсолютною більшістю населення країни) і пануючими привілейованими станами — дворянством і духовенством.�⸭ Нездатність державної влади впливати на ситуацію за умов економічної, соціальної, політичної кризи в країні у 80-х роках XVIII ст.�⸭ Банкрутство держави, нездатність влади сплатити величезні внутрішні й зовнішні борги, різке зростання соціальної напруги в суспільстві.

Основні події першого періоду Французької революції кінця XVIIІ ст.

14 липня 1789 р. маси народу оточили й�захопили Бастилію. �День взяття Бастилії — перший день Французької революції — згодом став національним святом Французької Республіки.

26 серпня 1789 р. Установчі збори прийняли «Декларацію прав людини і громадянина». Декларація стала маніфестом народів Європи в боротьбі проти гніту феодалізму й абсолютизму.

17 липня 1791 р.�розстріл масової маніфестації на Марсовому полі, яка вимагала зречення �від влади �Людовіка XVI.

3 вересня 1791 р. Установчі збори затвердили першу в історії Франції�Конституцію. Конституція закріплювала�конституційну монархію.

Основні події другого періоду Французької революції кінця XVIIІ ст.

10 серпня 1792 р. повстання в Парижі й захоплення королівського палацу. Під тиском повстанців Законодавчі збори прийняли рішення про позбавлення влади короля �і скликання Національного конвенту (зібрання) — нового вищого органу влади.

22 вересня 1792 р. Франція була проголошена республікою.��Девізом республіки стало гасло «Свобода, рівність, братерство».��21 січня 1793 р. за вироком Національного Конвенту Людовіка XVI було страчено.�

Основні події третього періоду Французької революції кінця XVIIІ ст.

31 травня — �2 червня 1793 р. якобінці здійснили�державний переворот і насильницьким шляхом�прийшли до влади.

Максиміліан Робесп’єр

Якобінці почали докорінні зміни в економіці та � суспільстві. Серед основних реформ були такі:� скасування феодальних повинностей селян;� продаж селянам землі;� розподіл общинних земель;� установлення граничних цін на товари першої � необхідності;� створення масової революційної армії;� дехристиянізація — боротьба проти католицизму;� упровадження нового «революційного � календаря»

27 липня 1794 р. (за революційним�календарем 9 термідора II року республіки) М. Робесп’єра, Л.-А. Сен-Жюста, Ж. Кутона та їхніх спільників заарештували. Увечері Конвент оголосив�М. Робесп’єра і його прихильників поза законом. Наступного дня вождів�якобінців стратили.

Основні події четвертого періоду Французької революції кінця XVIIІ ст.

27 липня 1794 р. переворот 9 термідора �II року республіки. Повалення Якобінської диктатури. �22 серпня 1795 р. термідоріанський Конвент ухвалив нову, третю Конституцію Франції.

4 жовтня 1795 р. повстання роялістів у Парижі. Було придушене урядовими військами, очолюваними генералом Бонапартом. �Розгром заколоту роялістів приніс Наполеону Бонапарту велику популярність,�поклавши початок його стрімкій військовій і політичній кар’єрі.�

9 листопада 1799 р.�державний переворот �18 брюмера, здійснений Наполеоном Бонапартом. Закінчення революції і встановлення консульства.