§ 103. Тема: Сучасні методи ембріології. Репродуктивна медицина

Поміркуйте

Навіщо вчені створюють химерні організми?

Химе́ра «чудовисько»- тваринний або рослинний організм, що сполучує в собі клітини, тканини, органи чи частини тіла різних організмів. В основі утворення химери лежить об'єднання клітин, що виникли з різних зигот. Часто химерично побудованими є не цілі організми, а лише їхні окремі органи. Термін «химера» впроваджений Г. Г. Вінклером у 1908 році. Химери здебільшого утворюються штучним шляхом — при трансплантаціях чи зрощуваннях, але іноді трапляються і в природних умовах, очевидно, як результат вегетативних мутацій.

Згадайте поняття

• Ембріогенез

• Стовбурові клітини

• Здоров’я

• Захворювання

Ембріотехнології -

це технології, що полягають в отриманні одного або декількох ембріонів і пересаджуванні його з матки однієї жінки до матки іншої,

Ембріотехнології наймолодшим напрямком сучасної медицини, в яких клітини є джерелом необхідних структур. Але використовувати клітину можна не тільки як джерело будь-яких субстанцій, а й для регенеративної медицини.

Особливий інтерес викликають технології, засновані на стовбурових клітинах. Здатність до необмеженого поділу і до перетворення на різні типи клітин -плюрипотентність робить їх ідеальним матеріалом для трансплантаційних методів терапії. Найбільш доступними вважаються стовбурові клітини дорослого організму.

Потрапляючи в організм під час трансплантації, стовбурові клітини продовжують ділитися й самі знаходять місце, де їхня допомога найпотрібніша. Ця здатність стовбурових клітин отримала назву хоумінга.

Отже, хоумінг - це здатність клітин до міграції в «потрібне місце» - «рідний» орган і тканину (у свою стовбурову нішу) або в ділянку ушкодження.

Надзвичайно привабливі для використання в медицині є ембріональні стовбурові клітини (ЕСК) людини: з них можна отримувати будь-які типи клітин організму. Властивості ембріональних стовбурових клітин і механізми, які в них діють, роблять їх подібними до трансформованих, ракових клітин.

Ембріональні стовбурові клітини отримують з внутрішньої клітинної маси бластоцисти на перших стадіях розвитку ембріона, коли він ще не імплантував у стінку матки. Саме з клітин внутрішньої клітинної маси в подальшому розвивається цілий організм.

За останні роки у великій кількості країн уже прийнято закони, які дозволяють дослідження ембріональних стовбурових клітин людини.

Химерні організми.Химерами називають організми або їхні частини, що складаються з генетично різнорідних тканин. Уперше цей термін застосував німецький ботанік Г. Вінклер (1907 р.) для форм рослин, отриманих у результаті зрощення пасльону і томату.

У 1909 р. Е. Баур, вивчаючи пеларгонію ряболисту, з’ясував природу химер.

Розрізняють кілька типів химерних організмів:�1.Мозаїчні (гіперхимери) - генетично різні тканини утворюють тонку мозаїку.�2. Секторіальні - різнорідні тканини розташовані великими ділянками �3. Периклінальні-тканини з різними генотипами лежать шарами один �над одним �4. Мериклінальні - їхні тканини складаються із суміші секторіальних і периклінальних ділянок.����

Химерні рослини

Химери у рослин можуть виникати в результаті щеплень і під впливом мутацій соматичних клітин,� у тварин — за рахунок мутацій соматичних клітин, унаслідок порушень ембріогенезу і як результат експериментів учених.�

Компоненти химер можуть відрізнятися один від одного генами ядра, числом хромосом, генами пластид або мітохондрій. Химерні організми досить часто використовуються в наукових дослідженнях.

Значення химерних тварин�1.Вирішене питання про спосіб виникнення в ході розвитку багатоядерних клітин посмугованих м’язів�2.Завдяки застосуванню цього методу з’явиться можливість вирішувати складні питання генетики й ембріології.

Репродуктивна медицина– це галузь медицини, яка займається відновленням репродуктивного здоров’я та вирішенням проблем народження дітей і планування сім’ї. �У репродуктивній медицині використовуються знання генетики, гінекології, кріобіології, цитології, молекулярної біології.

Репродуктивна медицина - це галузь медицини, яка займається профілактикою, діагностикою та лікуванням безпліддя у людини.� Вона базується на використанні найновіших розробок з ендокринології, хірургії, генетичної інженерії та інших галузей.

Технологіями репродуктивної медицини є 1.Технології штучного запліднення – екстракорпоральне запдіжнення.�2. Інтракорпоральне запліднення.

Екстракорпоральне запліднення — це процес, під час якого відбувається запліднення яйцеклітини поза межами організму людини (так зване «запліднення в пробірці»). Вперше таке запліднення було застосовано1978 року у Великій Британії. Засновником екстракорпорального запліднення вважається Р.Едвардс, який був нагороджений у 2010 р. Нобелівською премією з фізіології і медицини.�

Екстракорпоральне запліднення може здійснюватися� коли через захворювання чоловіка або жінки неможливе запліднення природним шляхом непрохідність маткових труб, пошкодження сім’яних протоків).

Інтракорпоральне запліднення — це процес, під час якого відбувається запліднення яйцеклітини безпосередньо в організмі людини шляхом штучного введення сперми до матки за допомогою спеціального катетера.

Інтракорпоральне запліднення використовують у деяких випадках чоловічого безпліддя та в ситуації, коли має місце імунологічне безпліддя (через агресивну атаку імунною системою жінки до сперматозоїдів).

Інститут репродуктивної медицини в Києві – це вже міжнародний медичний центр з лікування як жіночого, так і чоловічого безпліддя. Центр має власні відділення ембріології, репродуктології, власний кріобанк.�

Запитання �відповіді дати письмово в зошиті

1. Які завдання вирішують ембріотехнології?

2. Навіщо потрібно створювати химерні організми?

3. Які проблеми можуть виникати під час проведення штучного запліднення?

Домашнє завдання

Опрацювати

§ 103. Сучасні методи ембріології. Репродуктивна медицина.

10 клас профіль К. Задорожний