1 of 21

Біогеотехнологія

Біовилуговування металів

2 of 21

«Ймовірно, з усіх аспектів мікробіологіческой технології менш за все рекламується і більше всього недооцінюється застосування мікроорганізмів для екстракції металів з мінералів ...» К. Браєрлі

До біогеотехнологічних методів відносяться мікробіологічна адсорбція і бактеріальне вилуговування, які дозволяють отримати додаткову кількість кольорових металів за рахунок утилізації «хвостів» збагачувальних фабрик, шламів і відходів металургійних виробництв, а також переробки так званих забалансових руд, вилученням з морської води та стоків.

3 of 21

Переваги біогеотехнології в галузі видобутку металів:

1) відсутність викидів в атмосферу,

2) низька вартість експлуатації та встановлення,

3) регенерація реагенту (Fe3+ ) мікроорганізмами та рециркуляція розчину (для повторного використання води, кислотності та Fe3+ ),

4) процес відбувається при температура і тиску як і у навколишньому середовищі.

Біометалургія – це видобування окремих хімічних елементів із руд, концентратів, гірських порід і розчинів за допомогою мікроорганізмів або їх метаболітів. Біометалургія заснована на мікробно-каталізованих процесах або біоокисленні для вилучення металів шляхом розчинення руд у кислих водних розчинах (біовилуговування)

4 of 21

Складовими частинами біогеотехнології металів є:

  1. Біогідрометалургія , або бактеріальне вилуговування;
  2. біосорбція металів з розчинів,
  3. збагачення руд.

Біологічний метод є одним з перспективних в області переробки бідних руд, відвалів, хвостів збагачувальних фабрик та інших відходів виробництва, що містять кольорові метали.

Розвиток подібних біотехнологій особливо актуальний для України, яка є унікальною металевою провінцією. У нас виявлено рудопрояви багатьох кольорових металів і урану, але через економічні труднощі і специфіку сульфідних руд видобуток традиційним способом є неможливим. З іншого боку, саме біотехнологія та її розвиток на Україні дозволить цілеспрямовано використовувати мікроорганізми для поповнення сировинної бази, переробляючи бідні і некондиційні руди.

5 of 21

Бактеріальне вилуговування (bacterial lixiviation, bacterial leaching) – це виборче вилучення металів із ​​руд, концентратів, гірських пород і розчинів під впливом мікроорганізмів або продуктів їх життєдіяльності при нормальному тиску і фізіологічної температурі (від 5,0 до 90,0 ° С).

Бактеріальне вилуговування, виборчний витяг хімічних елементів з багатокомпонентних сполук, за допомогою розчинення мікроорганізмами у водному середовищі. Вперше запатентовано в США (1958), стосовно до вилучення міді та цинку.

Сам процес, який називають біовилуговуванням металів з ​​руд, був відомий з давніх часів. B 1566 в Угорщині здійснювали повний цикл вилуговування з використанням системи зрошування. У Німеччині вилуговування міді з відвалів практикувалося c 16 століття. B 1725 в Іспанії на руднику Pіо-Teнто вилуговували мідні руди

6 of 21

Окислювальні субстрати служать для бактерій донорами електронів в енергетичному обміні.

7 of 21

По суті, механізм бактерійного окиснення сульфідів зводиться до наступного:

- окиснення сульфідних мінералів за допомогою бактерій відбувається за законами електродних (корозійні) процесів, в яких сульфід-донор займає по відношенню до бактеріальних клітин анодне положення;

- бактеріальне окиснення сульфідів відчутно інтенсифікується, коли мінерали утворюють суміші один з одним. У сумішах (полімінеральних рудах) мінерал, що володіє більш високим електродним потенціалом, поряд з бактеріальними клітинами є додатковим катодом, що підсилює процес окиснення низькопотенційного мінералу;

- у практиці бактеріального вилуговування сульфідних руд враховують мінеральний тип руди, наявність у її складі високопотенційних мінералів і характер поєднань їх один з одним.

8 of 21

Існує два шляхи біологічного вилуговування для сульфідів різних металів:

- тіосульфатний механізм для окиснення кислото-нерозчинного сульфіду металу (пірит– FeS2 і молібденіт – MoS2);

- полісульфідний механізм для кислото-розчинних сульфідів (сфалеріт – ZnS, халькопірит– CuFeS2 і гален– PbS).

У першому випадку, іон Fe2+ атакує кислото-нерозчинний сульфат металу з утворенням тіосульфату та сульфатів як основних кінцевих продуктів реакції:

FeS2 + 6Fe3+ + 3H2O G S2O32- + 7Fe2+ + 6H+ (1)

S2O32- + 6Fe3+ + 3H2O G 2SO42- + 8Fe2+ + 10H+ (2)

9 of 21

У другому випадку, солюбилізація кислото-розчинного сульфіду металу відбувається завдяки комбінованій атаці іона заліза і протонів, причому основним проміжним продуктом є елементарна сірка:

MS + Fe3+ + H+ + G M2+ + 0:5H2Sn + Fe2+ (3)

0:5H2Sn + Fe3+ G 0:125S8 + Fe2+ + H+ (4)

0:125S8 + 1.5O2 + H2O G SO42- + 2H+ (5)

Це пояснює роль та специфіку сіркоокислюючих бактерій Acidithiobacillus thiooxidans та Acidithiobacillus caldusу вилуговуванні певних муталів із сульфідних руд.

Утворенний іон Fe2+при розченинні муталу повторно окислюється бактерією до іону Fe3+: 2Fe2+ + 0:5O2 + 2H+ G 2Fe3+ + H2O

Таким чином, роль мікроорганізмів в солюбилізації сульфідів заключається в синтезі сірчаної кислотиактивізації протона для переводу іонуFe2+в Fe3+та подальшому вивільненні металу з руди

10 of 21

Бактерії для біометалургії можна використовувати або як спільноту, що складається з різних видів, або як метапопуляцію одного відомого виду.

Термін «метапопуляція» відноситься до «сукупності місцевих популяцій, що населяють окремі ділянки середовища існування, які пов’язані одна з одною шляхом розселення або міграції» [Rao S., Muyinda N., De Baets B. Stability analysis of the coexistence equilibrium of a balanced metapopulation model. Sci Rep 11, 14084 (2021). https://doi.org/10.1038/s41598-021-93438-8]

У біометалургійних партіях домінуючими штамами зазвичай є місцеві штами, оскільки глибокі окисні процеси в цих пульпах активують мікроеволюційні процеси та дають початок новим штамам, які відрізняються за «структурою хромосомної ДНК, складом плазміди, оптимальним рН і температурою для росту», швидкість росту та окиснення субстрату, стійкість до іонів важких металів, адаптивність та пороги адаптації» [G. I. Karavaiko, T. P. Turova, T. F. Kondrat'eva International Journal of Systematic and Evolutionary Microbiology (2003), 53, 113–119 DOI 10.1099/ijs.0.02319-0]

11 of 21

12 of 21

Пряме бактеріальне вилуговування відбувається при взаємодії бактеріальних клітин з поверхнею мінералу або твердих частинок та за участю ряду ферментів.

Пряме бактеріальне вилуговування може бути описаний наступною реакцією:

  1. MeS + 2O2 –> (бактерії) –> MeSO4

де MeS - сульфід металлу.

13 of 21

При непрямому бактеріальному вилуговуванні бактерії генерують «окислювач», який в результаті хімічної реакції окислює сульфідний мінерал. У кислих розчинах таким окислювачем є Fe3+, і розчинення металу може бути описано наступною реакцією:

  1. MeS + Fe2(SO4)3 –> MeSO4 + 2FeSO4 + S04

При непрямому, не відбувається контакту бактерій з поверхнею твердої частинки; бактерії виконують тільки каталітичну функцію, тобто прискорюють окислення Fe2+до Fe3+.

14 of 21

Біогеотехнології широко використовують у виробництві урану, золота, міді, цинку, молібдену, вольфраму, алюмінію та ін.

Процес вилуговування складається з трьох стадій:

  • підведення реагуючих речовин до твердої поверхні;
  • хімічна реакція;
  • відведення розчинених продуктів реакції до розчину.

15 of 21

За місцем реалізації процесу розрізняють поверхневе, підземне, купчасте, чанове, автоклавне вилуговування.

Підземне вилуговування — спосіб розробки рудних родовищ вибірковим переведенням корисних копалин в рідку фазу в надрах з подальшою переробкою розчинів, що містять метали. Дозволяє обробляти бідні руди, переробка яких традиційними способами нерентабельна.

Купчасте вилуговування — спосіб переробки хімічним чи бактеріальним вилуговуванням попутно видобутих забалансових та бідних балансових велико-грудкових руд, добування з яких корисних компонентів звичайними збагачувальними чи гідрометалургійними методами нерентабельне.

мові з отриманням вольфрамату натрію.

16 of 21

Поверхневе вилуговування куп (кучугурів) і відвалів, у основному зводиться до вилучення металів із відходів гірничовидобувної промисловості або побічних бідних руд, переробка яких іншими способами не економічна (наприклад, вилучення міді з порід з низьким її вмістом). Такі відвали нагромаджуються у великих кількостях у місцях відкритих розробок руди і займають значні площі

17 of 21

Купне вилуговування проводять у відвалах бідних руд, які залишились після основного добутку, або якщо вилучення металів звичайним способом не є рентабельним. Таку руду розташовують шарами на спеціально підготовлених майданчиках, створюючи купи. Розчин подають шляхом розбризкування на поверхню купи

Схема процесу купного вилуговування:

1 - купа, 2 - поверхня ґрунту, 3 - ставок, для збирання розчинів, 4 - насос, 5 - жолоб для цементації, 6 - ставок для відпрацьованого розчину, 7 - насос, 8 - система зрошення відвалу, 9 - метал

18 of 21

Діаграма відновлення урану шляхом купчастого вилуговування

19 of 21

Чанове вилуговування — проводять у спеціальних ємностях — чанах. Відрізняється від купчастого відсутністю аерації руди повітрям; процес протікає інтенсивніше за рахунок збільшення швидкості підведення розчинника до руди і відведення продуктів розчинення. Застосовують для окиснених руд мідних та уранових, що містять золото.

Автоклавне вилуговування проводять під тиском при перемішуванні парою в закритій посудині — автоклаві. Протікає за рахунок обміну йонами реагуючих компонентів. Автоклавним вилуговуванням переробляють боксити з метою отримання глинозему, а також руди вольфра

20 of 21

Чанове вилуговування металів

21 of 21

Біотехнологія збагачення руд

До перспективних напрямів біогеотехнології металів належить збагачення руд і концентратів з використанням сульфатредукуючих бактерій за допомогою яких можливо розробити принципово нові процеси і вдосконалити існуючі.