Пантелеймон Куліш �«Чорна рада»

Тема, ідея, сюжет та проблематика роману

«Чорна рада» - перший україномовний історичний роман, написаний П. Кулішем 1846 року. У цій «хроніці історичних подій» Автор описав відомі історичні події – чорну раду в Ніжині, яка відбулася 1663 року.

Задум написати твір виник у Пантелеймона Куліша виник в атмосфері загального патріотичного піднесення, пробудження національної самосвідомості. Митець звернувся не до переможних сторінок минулого, а до епохи анархії, чвар, що стояли на шляху до національного об'єднання.

Письменник навмисне вибирає ганебний, а не героїчний момент в історії України, щоб допомогти зрозуміти нащадкам, що розрізненість і міжусобиці гублять державу. Саме такі події становлять історичну основу роману.

Тема: зображення суспільно-політичних умов в Україні у часи Руїни після смерті Б. Хмельницького й обирання нового гетьмана на «чорній» раді, що відбулася 1663 року в Ніжині.

Ідея: викриття і засудження доби Руїни, яка призвела до соціального розладу у суспільстві; прагнення заволодіти гетьманською булавою будь-яким шляхом; заклик до єднання за «цілість України», яку намагаються «розідрати надвоє».

Основна думка:

а) зображуючи минуле, автор прагнув збагнути й оцінити сучасне;

б) народ – рушійна сила у визначенні своєї подальшої долі;

в) «усяке багатство, усяка слава – усе воно суєта суєт»;

г) «нема там добра, де нема правди».

Проблематика:

​

• батьки і діти (Шрам і Шраменко, Кирило Тур і його рідні, Черевань і Леся);
• любов і сімейне щастя (Леся, Петро, Кирило, Сомко);
• роль державного діяча (Сомко, Брюховецький);
• героїзм, любов до рідного краю та патріотизм (Сомко, Шрам, Кирило Тур, Петро);
• боротьба добра і зла (Сомко, Брюховецький; Черевань, Гвинтовка);
• ставлення влади до народу (Божий чоловік, Сомко, Шрам, Кирило Тур).

Суспільна

​

Чорна рада в Ніжині

​

Любовна

​

Кохання Лесі та Петра

В романі дві сюжетні лінії

СУСПІЛЬНА СЮЖЕТНА ЛІНІЯ

​

Ліричний вступ – розповідь про полковника – попа Шрама та визвольну боротьбу в Україні.

​

Експозиція – приїзд Шрама з сином на хутір Череваня; історія Василя Невольника; розмова з Божим чоловіком; дорога до Києва; сварка з міщанами.

СУСПІЛЬНА СЮЖЕТНА ЛІНІЯ

​

Зав'язка – зустріч і розмова з Сомком.

​

Розвиток дії – повідомлення про зраду трьох Сомкових полковників, бунт косарів, на хуторі Гвинтовки, розмова з Пугачем, в таборі Сомка, зрада писаря Вуяхевича.

СУСПІЛЬНА СЮЖЕТНА ЛІНІЯ

​

Кульмінація – Чорна рада в Ніжині.

​

Розвиток дії – селянський бунт; бенкет Брюховецького з московськими боярами в Ніжині; Іванець зраджує козацькі традиції; Брюховецький наймає вбивцю для Сомка;Кирило Тур намагається врятувати життя Сомкові ціною власного життя.

СУСПІЛЬНА СЮЖЕТНА ЛІНІЯ

​

Розв’язка – страта Сомка і Васюти, героїчна смерть старого Шрама.

​

ЛЮБОВНА СЮЖЕТНА ЛІНІЯ

​

Експозиція – приїзд Петра з батьком на хутір Череваня.

​

Зав'язка – знайомство Петра з Лесею та Череванихою

Розвиток дії – поїздка до Києва, розмова Петра з матір’ю Лесі, віщий сон Череванихи; Кирило Тур залицяється до Лесі, зустріч Лесі із Сомком; Кирило Тур викрадає Лесю.

ЛЮБОВНА СЮЖЕТНА ЛІНІЯ

​

Кульмінація – Петро наздоганяє викрадача Кирила Тура, б’ється з ним і отримує тяжке поранення.

​

Розвиток дії – Леся з матір’ю доглядають пораненого хлопця; Леся і Петро закохуються одне в одного, Гвинтовка сватає Лесю за Вуяхевича.

​

Розв’язка – Петро повертається на хутір, Леся і Петро одружуються.