Тема: Посівні якості насіння
(1) ст.. 28-43
Показники якості насіння встановлюються державними стандартами.
Чистота насіння - вміст у ньому насіння основної культури у % до відсотках до маси. Чим менше домішок, тим вища чистота насіння. Чисте насіння краще зберігає схожість, для сівби його потрібно менше. Домішки насіння бур'янів визначається стандартами в штуках на 1 кг.
Якщо в зразку є насіння карантинних бур'янів, то ця партія насіння до сівби не допускається.
Маса 1000 насінин показує крупність насіння.
Схожість - це кількість нормально пророслого насіння впродовж певного часу, виражена у відсотках до загальної його кількості, взятої для пророщування.
Лабораторну схожість визначають шляхом пророщування в оптимальних умовах впродовж встановленого для кожної культури терміну (7-10 днів). Схожість, визначена на посівах у полі, називається польовою.
Польова схожість нижча за лабораторну, бо в полі гірші умови проростання насінин. Для зернових культур вона коливається в межах 60-80%. Лабораторна схожість зернових повинна бути не менше 87%.
Одночасно з схожістю встановлюють і енергію проростання - кількість нормально пророслих насінин за перші 3-4 дні пророщування. Енергія проростання характеризує здатність насіння давати в польових умовах дружні, вирівняні сходи, що гарантує високе виживання рослин за вегетаційний період.
Сила росту — це здатність проростків пробиватись крізь шар піску або ґрунту. Вона визначається кількістю здорових ростків (%), які з'явилися на поверхні ґрунту через 10 діб, та масою проростків (у грамах). Насіння зернових культур для ресурсозберігаючих технологій повинно мати силу росту не нижче за 80%.
Життєздатність - це вміст живого насіння (%). Для визначення життєздатності використовують різні барвники. Розчин тетразолу забарвлює живі клітини зародка у червоний колір, а в розчині індигокарміну чи кислого фуксину мертві клітини зародка мають синій колір.
Вологість насіння показує вміст у ньому води. Цей показник мас важливе значення при тривалому зберіганні насіння. Вологість для зберігання зернових культур становить 14%, зернобобових - 15%, соняшнику 10%, ріпаку - 8%. Вологість визначають спеціальним приладом – вологоміром.
2. Розрізняють державні і супровідні господарські документи про якість насіння сільськогосподарських культур.
До державних належать документи на:
а) насінницькі посіви:
— «Акт апробації сортового посіву» — видає комісія з апробації сортових посівів;
б) насіння, підготовлене до сівби:
— «Сертифікат на насіння України»;
— «Посвідчення про кондиційність насіння»;
— «Результат аналізу насіння».
«Сертифікат» видає виробникові районна держнасінінспекція тільки на кондиційне насіння, призначене для реалізації у межах України, на підставі даних аналізів й «Акту апробації»; видає на кожну партію (контрольну одиницю) окремо.
«Результат» (ДСТУ 2240) видає районна держнасінінспекція відповідно до вимог ДСТУ 2240.
До супровідних відносять ті господарські документи, що видає споживачеві виробник насіння (ДСТУ 2240):
- «Атестат на насіння» — на оригінальне та елітне насіння;
- «Свідоцтво на насіння» — на насіння репродукцій;
- «Свідоцтво на гібридне насіння» — на насіння першого покоління гібридів. Документи виписують на основі «Сертифіката». У разі перепродажу посередник (перекупник) виписує нові супровідні документи на якість насіння (під свою відповідальність).
Строк дії цих документів на більшість польових культур встановлюється за показником схожості - 4 місяці з дня закінчення аналізу. Тому для озимих культур достатньо одного аналізу, для ярих аналіз проводять двічі.
Якщо насіння не відповідає вимогам стандарту, або перевірене не за всіма показниками, насіннєва інспекція видає документ під назвою «Результат аналізу насіння».
Оцінка якості насіннєвого матеріалу проводиться шляхом лабораторного аналізу середнього зразка, який відбирається від певної кількості насіння, засипаного на зберігання. Середній зразок повинен з найбільшою точністю характеризувати всю кількість насіннєвого матеріалу. Він відбирається від партії насіння, а якщо вона велика - то від контрольної одиниці.
3. Після надходження з поля проводять первинне очищення насіння. Відділяють домішки стебел, бур’янів, грудочок землі та ін.
Вони мають підвищену вологість, тому затримка з очисткою може призвести до самозігрівання і зниження схожості.
Очищене насіння, за потреби, досушують до кондиційної вологості. Після висушування проводять повне очищення і сортування для відокремлення дрібних, щуплих та інших неповноцінних фракцій.
На складних машинах за допомогою решіт і трієрів проводять остаточне сортування насіння.
Очищене, підсушене, відсортоване насіння закладають на зберігання. Перед сівбою проводиться підготовка до сівби. Це може бути обігрівання сонцем або підігрітим повітрям. Насіння культур з глибоким періодом спокою стратифікують. Для посівного матеріалу, що містить твердокам'яне насіння (бобові трави), застосовують скарифікацію (пошкодження оболонки).
Насіння зернобобових культур перед висіванням інокулюють - обробляють препаратами, які містять азотфіксуючі бактерії.
Обов'язковим і ефективним заходом у системі підготовки насіння і захисту рослин від шкідливих організмів є протруювання насіння.
За допомогою протруювання рослини захищають від таких хвороб як летюча і тверда сажка, кореневі гнилі, пліснявіння, борошниста роса та ін. Для цього використовуються різні хімічні препарати.
Щоб препарати утримувались на насінні, застосовують інкрустування, тобто фіксацію на насінні пестицидів за допомогою плівкоутворювачів.
Посівні якості насіння поліпшують дражуванням - нанесення захисної поживної оболонки і надання насінню кулястої форми, яка зручна для висівання (цукровий буряк).
Важливим сучасним технологічним елементом підготовки насіння є обробка стимулюючими речовинами та комплексом мікроелементів.
В овочівництві, картоплярстві застосовують попереднє пророщування насіння, обробку стимулюючими речовинами.
Контрольні питання: