2 of 27

Адаптація — це процес пристосування індивіда до вимог нового середовища, умов життя та діяльності. Її результат — пристосованість як особистісна якість, що виступає показником життєвої компетентності індивіда.

3 of 27

Метою адаптаційного періоду в 1 класі є створення у дитини уявлення про школу як місце, де вона буде прийнята і сприйнята такою, якою вона є з усіма своїми почуттями, думками, знаннями, проблемами, великими і малими подіями в особистому житті.

4 of 27

До чого адаптується

першокласник?

- до нового кола спілкування;

- до нового укладу життя, � - до збільшення фізичного та емоційного навантаження. �

5 of 27

Три рівні адаптації:

Високий

Середній

Низький

6 of 27

Високий рівень адаптації

навчальний матеріал засвоює легко;
розв'язує ускладнені задачі;
чемний, уважно слухає вказівки та пояснення вчителя;
доручення виконує охоче й сумлінно,

без зовнішнього контролю;

виявляє високу зацікавленість до

самостійної навчальної роботи;

має у класі позитивний статус

7 of 27

Середній рівень адаптації

розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно;
зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, але водночас потребує контролю з боку дорослого;
зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе;
доручення виконує сумлінно;
дружить з однокласниками.

8 of 27

Низький рівень адаптації

часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, переважає пригнічений настрій;
спостерігаються порушення дисципліни;
матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно;
самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу;
для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків;
доручення виконує під контролем і без особливого бажання;
пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників.

9 of 27

��Програма дослідження процесу адаптації першокласників до нових навчальних умов включає:��

Анкетування батьків першокласників

(виявлення наявності психосоматичних симптомів дезадаптації);

Методика Н.А. Побірченко «Базовий компонент»

(психолого -діагностичний мінімум для учнів перших класів на визначення соціально-психологічної зрілості, мотивації до навчання, емоційної адаптації до нових умов та інше);

Методика «Дерево»

(дослідження шкільної мотивації та адаптації);

Проективна методика «Будиночки» (дослідження емоційного сприйняття нової соціальної ролі; самооцінки; здатності організму до енерговитрат);

Проективна методика «Школа звірів»

(вивчення мотиваційної сфери, ставлення до вчителя, однокласників, навчання у школі)

10 of 27

��За результатами анкетування батьків у більшості учнів відсутня психосоматична симптоматика та:��

88% - комфортно у спілкуванні з учителем;

72% - охоче та з радістю йдуть до школи;

8% - без особливого бажання йдуть до школи;

79% - легко пристосувались до нового режиму;

64% - мають позитивні враження про освітній процес;

76% - легко справляються з навчальним навантаженням;

72% - діляться своїми враженнями про школу;

51% - переймаються своїми навчальними успіхами чи невдачами;

55% - комфортно почуваються у новому колективі;

15% - поводяться, як маленькі діти;

46% - довго прокидаються вранці;

7% - відчувають млявість, стомленість,дратівливість;

18%- часто хворіють;

5% - мають безпричинні болі в животі;

9% - мають поганий апетит;

3%- тяжко засинають, мають тривожний сон.

11 of 27

За результатами методики �Н.А. Побірченко «Базовий компонент»

12 of 27

�Проективна методика�«Будиночки» �

3%- хронічна перевтома, виснаження, низька працездатність;

34%- компенсована втома;

58%- оптимальна працездатність;

5%- працюють на межі своїх можливостей, мають швидке виснаження.

13 of 27

�За результатами проективних методик «Будиночки», «Школа звірів»:�

64% - мають позитивне сприйняття процесу навчання;

36% - не усвідомлюють процес навчання;

68% - виявляють позитивне ставлення до вчителя;

32% - відчувають дискомфорт при спілкуванні з учителем;

42% - іноді мають проблеми у стосунках з однокласниками;

58%- доброзичливі відносини з однокласниками;

34% - мають навчальну мотивацію;

66% - домінує ігрова мотивація;

3% - можуть відчувати негативні емоції, мати поганий настрій, неприємні переживання;

36% - емоційний стан в нормі. Діти можуть і радіти, і

засмучуватись;

61% - переважання позитивних емоцій. Діти веселі щасливі, налаштовані оптимістично.

14 of 27

Проективна методика�«Дерево»

15 of 27

За загальними результатами адаптації до нових навчальних умов

16 of 27

Перехід учнів початкової школи до основної пов’язаний зі змінами умов навчання п’ятикласників і справедливо вважається кризовим періодом

17 of 27

Вікові особливості здобувачів освіти

18 of 27

Труднощі періоду адаптації:

збільшився обсяг і кількість начальних предметів
збільшилась кількість вчителів - предметників, з якими учні мають постійно спілкуватися
відбувся перехід на кабінетну систему навчання

19 of 27

�Перед п’ятикласниками постали нові завдання:�

Як впоратись із зростанням кількості уроків, а, отже, і домашніх завдань?
Як не загубитись в просторах школи?
Як розподілити час на перерві і під час переходу в інший кабінет,і для підготовки до наступного уроку, і для відпочинку, і для відвідування їдальні?
Як налагодити відносини з різними учителями, пристосуватися до їхніх вимог?

20 of 27

Для учнів у період адаптації характерні:

низька організованість
неуважність
зниження інтересу до навчання і його результатів
зниження самооцінки
високий рівень тривожності.

21 of 27

Програма дослідження процесу адаптації п`ятикласників до нових навчальних умов включає:

Методика Філіпса визначення особистісної адаптованості школярів (визначити рівень і характер тривожності, пов'язаної зі школою);
Методика визначення особистісної адаптованості школяра до зовнішнього та внутрішнього світу Фурмана (дослідження адаптації учнів до нових умов навчання в середній школі);
Діагностика вад особистісного розвитку ДВОР (виявлення деяких недоліків та вад особистісного розвитку).
Діагностика шкільної мотивації (анкета Н.Лусканової)

22 of 27

Результати дослідження за методикою визначення рівня шкільної тривожності Філіпса

23 of 27

Результати діагностики особистісної діагностики школярів за методикою Фурмана

24 of 27

Результати діагностики вад особистісного розвитку за методикою ДВОР�

25 of 27

За загальними результатами адаптації до нових навчальних умов:

Високий рівень адаптації – 60%
Середній рівень адаптації - 10%
Низький рівень адаптації - 30%

Отже, рівень адаптації до нових навчальних умов у школі є середнім.

26 of 27

��Діагностика шкільної мотивації (анкета Н.Лусканової) ��

Високий рівень: 7%

Середній рівнь: 80%

Низький рівень: 13%

27 of 27

РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Проявляти доброзичливе ставлення, підтримку;
Орієнтувати дітей на вироблення об’єктивних критеріїв успішності і неуспішності, прагнення перевірити свої можливості і знаходити (за допомогою дорослих) шляхи подальшого їх розвитку і вдосконалення;
Навати дітям можливість максимально виявити свою ініціативу;
Учити здобувачів освіти самостійно думати і працювати.
Проводити відповідні класні години для покращення неформальних відносин між дітьми з використанням активних форм роботи