2 of 33

Зміст історії України

Гетьманщина в 1687-1709 рр.

Повстання під проводом Семена Палія (1702-1704 рр.).

Північна війна і Україна.

Внутрішньополітична діяльність гетьманів козацької України 20- 30-х рр. XVIII ст.

Обмеження автономії Гетьманщини. Діяльність Першої Малоросійської колегії, «Правління Г етьманського уряду» (1734-1750 рр.).

Культура. Києво-Могилянська академія. Духовність.

3 of 33

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень/учениця знає:
• дати подій: 1708 р. - українсько-шведський союз, зруйнування Батурина; 1709 р. - зруйнування московитськими військами Чортомлицької Січі, Полтавська битва; 1710 р. - «Конституція;..» Пилипа Орлика; 1713р.- ліквідація козацтва на Правобережній Україні; 1734 р. - заснування Нової (Підпільненської) Січі;
• персоналії: Івана Мазепи, Семена Палія. Костя Гордієнка. Пилипа Орлика. Івана Скоропадського, Павла Полуботка, Данила Апостола, Феофана Прокоповича;
• значення понять і термінів: «конституція», «Малоросія», «Малоросійська колегія», «змосковщення/зросійщення», «козацьке бароко», «козацький літопис»;
• історично-культурні пам’ятки: портрет Богдана Хмельницького авторства Вільгельма Гондіуса - середина XVII ст.; Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в м. Чернігів- 1679-1689рр.; Покровський собор у м. Харків- 1689р.; ікона «Покров Богородиці» (з портретом Богдана Хмельницького) - перша, половина XVIII ст.; оборонна синагога в м. Жовква- 1692-1698 рр.; Георгіївська церква Видубицького монастиря в м. Київ - 1696-1701 рр.; Преображенська церква у с. Великі Сорочинці - 1732 р.; ікона Йова Кондзелевича «Вознесіння Христове» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський; гравюра Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» -1706 р.

4 of 33

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень/учениця уміє:
• встановлювати та групувати вказані дати відповідно до подій, явищ, процесів; співвідносити дати та історичні факти (події, явища, процеси) з періодами, факти-події- з явищами, процесами; визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів;
• визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів;
• розпізнавати на картосхемі українські землі, у складі різних держав; території, підвладні гетьманам Лівобережної України, події Північної війни на території України;
• характеризувати діяльність Першої Малоросійської колегії, «Правління Гетьманського уряду»; зміст основних положень «Конституції...» Пилипа Орлика; діяльність та здобутки вказаних історичних діячів;
• визначати причини укладення українсько-шведського союзу в роки Північної війни, наслідки Полтавської битви для українських земель;
• сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми;
• візуально розпізнавати та характеризувати вказані історично-культурні пам’ятки.

5 of 33

ГЕТЬМАН Іван Мазепа

Після укладення «Вічного миру» 1686 року для

Московії склалися сприятливі умови для

активізації боротьби за Північне Причорномор'я і

припинення турецько-татарських нападів. Із цією

метою в 1687 р. було здійснено спільний

І Кримський похід 150-тисячного московського і

50-тисячного козацького війська на чолі з князем

В.Голіциним і гетьманом І.Самойловичем. Похід

завершився повним провалом. Провину за це

поклали на І. Самойловича, що стало приводом

до усунення його з гетьманства. Влітку 1687 р.

на річці Коломак, за наказом В. Голіцина

відбулися вибори нового гетьмана. Гетьманська

булава дісталася генеральному осавулу

Івану Мазепі (1687—1709 рр.).

6 of 33

Іван Мазепа 1687-1709

7 of 33

Повстання Семена Палія 1702-1704

8 of 33

Внутрішня політика Мазепи

10 of 33

Причини переходу Мазепи на сторону шведів

11 of 33

Гетьман Пилип Орлик

12 of 33

Гетьман Іван Скоропадський 1709-1722

13 of 33

Гетьман Павло Полуботок 1722-1723

14 of 33

Гетьман Данило Апостол 1727-1734

15 of 33

Правління гетьманського уряду 1734-1750

16 of 33

Культура.

Києво-Могилянська академія. Духовність.

17 of 33

Освіта

21 of 33

Козацькі літописи

Літописи писалися в козацькому середовищі та описували

козацьку історію періоду Хмельниччини та Руїни.

• Прикладами козацьких літописів були: «Літопис Самовидця»

(1702 р.) Романа Ракушки-Романовського;

• літопис гадяцького полковника Григорія Граб’янки (1710 р.);

• козацький літопис канцеляриста Самійла Величка (1720 р.),

який супроводжувався портретами гетьманів та документами.

У XVIII ст. в українському суспільстві існував великий інтерес до подій

Національно-визвольної війни. У 1702 р. з'явився перший такий твір —

«Літопис Самовидця», створений одним із діячів часів Руїни- Р. Ракушкою-

Романовським. Найпопулярнішими творами стали праці С. Величка «Сказання

про козацьку війну з поляками» та «Повість літописна про малоросійські

та частково інші події» і Г. Граб'янки «Дійствія презільної брані» («Події

визначної війни»).

«Історія русів» - анонімний твір ХVІІІ ст.

Історичний твір, пам'ятка української національно-політичної

думки, де подано яскраво, часом у художній формі, картину

історичного розвитку України від найдавніших часів

до 1769 року. Автор невідомий.

22 of 33

Гравюра

• Розвивається гравюра на металі

• Вперше бул о створено

портретні гравюри

(гравюра “Петро Конашевич- Сагайдачний”)

23 of 33

Портретний живопис

• Портрети замовляли

представники вищих верств

суспільства, козацької

старшини.

Прикладом є портрет

Криштофа Збаразького

(І половина ХVІІ ст.), де

князя зображено у повний зріст.

27 of 33

�Поняття і терміни�

Конституція – основний закон про державний устрій та взаємовідносини громадян і держави

Малоросійська колегія - центральний орган російської колоніальної адміністрації в Гетьманщині у 18 ст. Так звана Перша Малоросійська колегія створена Петром 1 у гетьманській столиці Глухові з метою контролю за діяльністю гетьмана та українського уряду й поступового обмеження політичної автономії Гетьманщини. Скасована в 1727 р. у зв'язку з відновленням гетьманства.

Малоросія - назва Гетьманщини в законодавчих актах і розпорядженнях царського уряду після українсько-московського договору 1654 р. Від Андрусівського договору 1667 р. до кінця 18 ст. Малоросією називалася переважно Лівобережна Гетьманщина з Києвом.

Змосковщення/зросійщення - сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення російської національно-політичної переваги в Україні та серед українців, за допомогою переходу чи переводу осіб неросійської національності на російську мову й російську культуру та їхньої подальшої асиміляції.

28 of 33

Бароко - в італійській мові означає химерний, чудернацький. Так називають мистецький стиль, який панував у Європі від кінця 16 та майже до кінця 18 ст. Для мистецтва бароко характерна надзвичайна увага до форми. У літературі ця риса виявилася в розмаїтті жанрів ~ аж до таких словесних вправ, як фігурні вірші, та у пишномовності; і в побудові складних багатослівних речень, і в застосуванні вигадливих несподіваних порівнянь, в нагромадженні образів, поєднанні біблійної міфології з античною тощо. У 17 ст. бароковим стало навіть написання літер (показовими з цього погляду є підписи українських гетьманів і канцеляристів). Бароковим архітектурним спорудам притаманні нагромадження розкішних оздоб, підкреслена декоративність, грандіозність.

Козацькі літописи - історико-літературні твори 2-ї половини XVII — середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам. Цінні джерела для дослідження вітчизняної історії і важливі пам'ятки літератури. Мова більшості літописів —літературна, близька до народнорозмовної. До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі літописи: Самовидця (про події 1648 - 1702 років, вірогідний автор – Роман Ракушка-Романовський), Грабянки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 - 1700 років).

29 of 33

Персоналії:

Іван Мазепа (1639–1709) - гетьман Лівобережної України у 1687—1708 рр., уклав Коломацькі статті 1687 р. з Московською державою, брав участь у Другому кримському поході 1689 р., уклав таємний дого-вір 1708 р. зі шведським королем Карлом XII з метою відродження незалежності України.

Кость Гордієнко - отаман Чортомлинської Січі, який 1708 р. підтримав І.Мазепу, перейшовши разом з ним на бік шведів під час Північної війни

Іван Скоропадський (1646–1722) - гетьман Лівобережної України у 1708— 1722 рр., його правління тривало під пильним контролем російської влади і планомірним наступом на автономію Гетьманщини, що виявилося у виданні нової редакції українсько-російських договірних статей (Решетилівських), розташуванні на Лівобережжі полків російської армії, залученні козацтва до виснажливих війн із Персією, будівництві комунікацій та фортець.

30 of 33

Павло Полуботок (бл. 1660–1724) - наказний (тимчасовий) гетьман Лівобережної України у 1722—1724 рр., намагався відстояти права Гетьманщини й обмежити повноваження Малоросійської колегії.

Данило Апостол (1654–1734) – гетьман Лівобережної України у 1727— 1734 рр., провів реформи у сферах судочинства, фінансів, торгівлі й таким чином тимчасово пригальмував наступ царизму на автономію України.

Пилип Орлик (1672 – 1742) - гетьман в еміграції у 1710—1742 рр., уклав угоду з козацькою старшиною під назвою «Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорізького», шукав підтримки європейських країн для відновлення незалежності України.

Феофан Прокопович (1681–1736) - громадський, культурний і церковний діяч, учений-енциклопедист, ректор Києво-Могилянської академії, письменник, автор історичної драми «Володимир». Автор праць у галузі фізики, філософії, математики, астрономії, логіки, наук про державу і право, теології. За бажанням Петра І переїхав до Петербурга і був призначений віце-президентом найсвятішого синоду.

31 of 33

�Історично-культурні пам’ятки: �

Ікона Йова Кондзелевича «Вознесіння Христове» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський

Гравюра Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» -1706 р.

Георгіївська церква Видубицького монастиря в м. Київ - 1696-1701 рр.

1 of 33