М. Павич — перший письменник третього тисячоліття

Душа Світу — частина Душі Бога,

а Душа Бога — моя власна душа.

М. Павич

«Фраза-ключ»

• З’ясуйте за висловлюваннями принципи моделювання світогляду сербського письменника

М. Павича.

«Я вважаю, що культура певного народу важливіша, ніж держава. Усе, що я робив, я робив з огляду на це».

«Головним нашим критерієм в процесі вибору текстів для читання, текстів

нашої любові, взагалі не є питання літературних

жанрів чи форм. Важливо насправді тільки те, потрібен вам цей текст чи ні».

«Майбутнє має одну велику перевагу — воно ніколи не буває таким, яким

ви собі його уявляєте».

«Книги — як діти. Одного дня вони достигають і падають у світ, і ви більше

нічого не можете для них зробити».

Щоденник подвійних нотаток

• Дослідницьке завдання.

На основі біографічних фактів, мудрих думок

М. Павича виокремити шляхи й джерела становлення його як письменника.

З моїх романів можна вийти не через один вихід,

а через декілька, які знаходяться на великій відстані

один від одного.

Автобіографічні факти

Формування світогляду

Я письменник уже двісті років. Далекого 1766 рок якийсь Павич видав у Будиму збірку віршів і відтоді вважається в колі письменницької родини.

Я любив двох Йованів — Йована Дамаскина та Йована Златоуста.

Набагато більше кохань я пережив у своїх книжках, аніж у своєму житті. За винятком того, що триває й досі.

Я написав роман у вигляді словника, другий — у вигляді кросворда, третій — у вигляді клепсидри і четвертий — як довідник для ворожіння картами таро.

Данина землі й пам’яті пращурів.

​

Візантійська культура, до якої належить сербська література, охоплює певний простір, у якому я розвивався і в якому хотів розвиватися. У такому просторі я

себе добре відчував, я відчував себе вдома.

Книги — як діти. Одного дня вони достигають і падають у світ, і ви більше нічого не можете для них зробити. Будь-хто може заподіяти їм щось добре чи погане.

Вторгнення комп’ютерної естетики надає читачеві більшу свободу, він стає співавтором твору.

ОЛС «Художній простір М. Павича»

Всі твори М. Павича — це гіпертексти

«Скляний равлик» і «Да-

маскин»

(оповідання для комп’ютера та циркуля)

«Вічність і один день»

(п’єса-меню, де читачеві пропонується самому обрати блюда і скласти своє меню тексту)

Роман-кросворд «Пейзаж, намальо-

ваний чаєм»

(вказівки автора «Як читати цей роман по горизонталі» і «Як

читати цей роман по вертикалі»).

Теорія літератури

• Гіпертекст — це репрезентація інформації як зв’язаної мережі гнізд, у яких

читачі вільні прокладати шлях нелінійним чином. Він припускає можливість

множинності авторів, розмивання функцій автора і читача, розширені роботи

з нечіткими межами і множинність шляхів читання.

Створення опорно-смислової схеми �«Основні характеристики гіпертексту»

• Дисперсність структури. Інформація репрезентується у вигляді невеликих фрагментів-гнізд, і «увійти» до цієї структури можна з будь-якої ланки.
• Нелінійність гіпертексту. Читач відтепер вільний (змушений) сам обирати шлях читаня, створюючи при цьому свій текст.
• Різнорідність і мультимедійність, тобто застосування всіх засобів впливу на споживача-читача, від чисто літературних до найскладніших комп’ютерних

(звук, анімація, відсилання до інших, нехудожніх матеріалів).

Графічний вигляд твору «Дамаскин»

Будівничі

Обід

Перше перехрестя

Третій храм

Палац

Друге перехрестя

Їдальня

Спочивальня