��Становлення та �розвиток середньовічних міст.

ЗАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ МІСТ

• З XI ст. в економічному житті Західної Європи почався період урбанізації — відродження античних міст (Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон, Бонн) і утворення нових міст (Гамбург, Любек, Лейпціг, Магдебург), зростання їхнього господарського значення.
• Головною причиною цього було економічне піднесення, що призвело до занепаду натурально-господарських форм виробництва. Сеньйоріальне ремесло вичерпало себе і феодальне помістя не могло розв'язати свої промислові проблеми.

​

​

​

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ МІСТ

ПОЯВА НОВИХ МІСТ

РОЗВИТОК СЕРЕДНЬОВІЧНИХ МІСТ

• Західноєвропейські міста були невеликими за розміром та населенням, оточені високими мурами, валами, ровами, наповненими водою.
• У центрі міста на ринковій площі знаходилася ратуша — адміністративний осередок. Тут проходили ярмарки, святкування, забави, всеміські збори, а також публічні страти злочинців.
• Від центральної площі на всі сторони розходилися головні дороги.
• Місто не мало каналізаційних споруд, нечистоти виливали прямо на вулиці. Все це призводило до спалахів епідемій чуми, холери, які часто спустошували міста.

​

​

​

​

​

​

​

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД МІСТА

• Міста забудовували стихійно. Будинки зводилися у декілька поверхів і тісно тулилися один до одного. Це пояснювалося високою вартістю міської землі. На нижніх поверхах будинків розташовувалися лавки або ремісничі майстерні, вгорі – житлові приміщення.
• Вулиці були кривими та настільки вузькими, що на них не завжди могли роз'їхатися два екіпажі. У ХІІІ столітті в Європі з'являються перші правила дорожнього руху, згідно з якими порожній віз був зобов'язаний пропустити віз із вантажем.
• Водопровід і каналізація у місті були відсутні, воду брали з колодязів, всі нечистоти виливали прямо на вулицю. В містах було брудно, бруду додавали домашні тварини, що гуляли вулицями. В період дощів на вулицях утворювалися калюжі, в яких можна навіть було потонути.
• Через тісноту і бруд часто поширювалися заразні хвороби, від яких помирало багато людей.
• На головні площі розміщувався собор, ринок і будівля міської ради – ратуша, де засідала міська рада - магістрат

​

​

Ратуші в Україні

Ратуша у Львові

Ратуша у Белзі

МЕШКАНЦІ МІСТ

• Жителями міст, городянами, ( німці називали їх бюргерами, французи – буржуа, італійці – пополанами ), ставали переважно ремісники, торгівці, візники, моряки, слуги, лікарі, вчителі, духовеснтво.

​

БОРОТЬБА МЕШКАНЦІВ МІСТ ІЗ СЕНЬЙОРАМИ

• У середньовічній Європі діяло правило” Нічиєї землі не буває”. Вся земля в період середньовіччя належала феодалам. А тому всі міста виникали на землі феодала. А значить ці міста належали феодалу.
• Феодал мав повне право розпоряджатися долею міста та його жителів. Він намагався якомога більше одержати прибутку від городян.
• Це спонукало городян боротися за самоврядування міст, чи, як тоді говорили, за комуну.
• Міста здобували свободу, купуючи її у феодала або ведучи жорстокі війни. Так, понад 200 років виборювали незалежність жителі північнофранцузького міста Лана .
• Здобувши незалежність, міста отримували спеціальний документ – хартію, в якій записували права й вольності городян.

​

МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО – ПРАВО МІСТ НА САМОВРЯДУВАННЯ

• Всі повноправні міщани були вільними, користувалися майновими і політичними правами. Міста мали різні пільги та привілеї. Існували гарантії купецької власності, встановлювалися ярмаркові правила.
• Міщани мали право обирати магістрат – орган міського самоврядування.
• Таке право першим отримало німецьке місто Магдебург.

РОЗВИТОК ЦЕХІВ

ОСНОВНІ ЗАДАЧІ ЦЕХІВ

•  
• Цехи — замкнуті організації (корпорації) реміс­ників однієї спеціальності у межах одного міста, створені з метою усунення конкуренції (захисту виробництва і прибутків) і взаємодопомоги.

• Зі Статуту цеху паризьких ткачів вовни (ХІІІ ст.)
• § 1. Ніхто в Парижі не може бути ткачем, якщо не купив таке право у короля.
• § 3. Кожин ткач може мати у своєму будинку два широких станка і один вузький.
• § 8. Кожен ткач вовни може мати лише одного учня, до того ж не менше ніж на 4 роки служби. Плата за навчання має дорівнювати 4 паризьким ліврам... Або на сім років безоплатно.
• § 26. Тканина будь-якого ґатунку може мати ширину сім чвертей, інакше майстер заплатить 5 су.
• § 31. Ніхто при видільці сукна не може примішувати до справжньої вовни вовну ягнят під загрозою штрафу у 10 су за кожен кусок.
• § 47. Ніхто не може починати роботу раніше, ніж зійде сонце. Штраф 12 деньє.
•  

​

РОЗВИТОК ТОРГІВЛІ

• Торгівля – основа економічного життя середньовічних міст. Для значної частини міського населення вона стала основним заняттям.
• Протягом ХІ – XV ст. в Західній Європі значно розвинулася зовнішня і транзитна торгівля, яка зосереджувалася в двох районах:

- район Середземномор”я, де головну роль відігравали торгівці міст Генуї та Венеції;

- район Балтійського та Північного морів, де важливу роль відігравали міста, об”єднані в союз під назвою Ганза. Центром союзу стало місто Любек.

• Купці одного міста переважно об”єднувалися в гільдії. ( подібно до цеху ).

​

Городянин – людина нового типу

• Так розвиток ремесла, торгівлі, банківської справи сприяли підриву натурального господарства і розвитку нового – товарного. Міста змінювали і образ життя людини середньовіччя.