1 of 13

10.12.2024р.

Проблемний семінар

Професійна спільнота вчителів громадянської та історичної освітньої галузі

Концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти.

2 of 13

Зміни в освіті

3 of 13

Зміст концепції

Вступ

І

    • Мета і завдання історичної освіти в системі загальної середньої освіти

ІІ

    • Організація та структура курсу історії в системі загальної середньої освіти

​

ІІІ

    • Зміст історичної освіти в закладах загальної середньої освіти

4 of 13

Нормативно-правове забезпечення

​

  • Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності»;
  • Закон України «Про освіту»;
  • Закон України «Про повну загальну середню освіту»;
  • Закон України «Про вищу освіту»;
  • Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про освіту”» щодо вдосконалення науково-методичного забезпечення освіти та якості навчальної літератури»;
  • Постанова Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України “Про використання політичним режимом російської федерації ідеології рашизму, засудження засад І практик рашизму як тоталітарних і людиноненависницьких”»;
  • Концепція «Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи» (рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 27.10.2016 року №10);
  • Концепція педагогічної освіти (наказ Міністерства освіти І науки України від 16 липня 2018 року № 776);
  • Державний стандарт початкової освіти (постанова Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018 року № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року № 688);
  • Державного стандарту базової середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від ЗО вересня 2020 року № 898); Професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» (наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23 грудня 2020 року № 2736);

5 of 13

​

​

Сучасна шкільна історична освіта має низку проблем:

спроба поєднати анахронічну схему історичного процесу з низкою новацій: механічне додавання нового за умови домінування старих пояснювальних схем створює труднощі з адекватним логічним представленням минулого;

невідповідність між навчальним часом, обсягом навчального матеріалу та очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів і учениць;

недостатня інтеграція історичної та громадянської освіти. Громадянську освіту в базовій школі переважно сприймають як традиційний окремий курс суспільствознавства або позаурокової діяльності учнів. Водночас поєднання її з вивченням історії відкриває значні можливості для розуміння історичних джерел демократії, ідеї прогресу, соціальної справедливості, громадянської солідарності та національної єдності;

потреба в осучасненні програм підготовки / перепідготовки вчителів.

6 of 13

Чим зумовлена потреба реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти

необхідність реагувати й відповідати на низку політичних, економічних, соціальних і культурних викликів, що зумовлені:

- увиразненням та консолідацією української політичної нації;

- появою нових технологій та швидким накопиченням інформації;

- геополітичними змінами та зростанням міжнародних позицій України;

- зростанням соціальної мобільності в глобальному масштабі;

- піднесенням ролі особистості, новими можливостями для самоствердження та самовираження людини.

Невідповідність між навчальним часом, обсягом навчального матеріалу та очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності.

необхідно:

- усунути дублювання, перевантаження обсягом та дроблення результатів навчально-пізнавальної діяльності в державних стандартах базової та профільної середньої освіти;

- зміст історичного матеріалу добирати на основі принципу вікової (психофізіологічної) відповідності, із урахуванням пізнавальних можливостей учнівства;

- відмовитися від представлення історії як безальтернативного лінійного (хронологічного) процесу в розрізі двох окремих предметів: всесвітньої історії та Історії України;

- перейти до єдиного загальноосвітнього україноцентричного курсу «Історія» (інші можливі назви: «Історія: Україна і світ», «Історія України і світу»);

- забезпечити дотримання змістової цілісності та завершеності єдиного курсу історії на кожному рівні повної загальної середньої освіти відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти;

- тематику єдиного загальноосвітнього курсу історії укладати з урахуванням внутрішньої інтеграції історичного матеріалу.

7 of 13

Чим зумовлена потреба реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти

Проблемні питання у змістовому наповненні навчальних текстів і підходи до їх розв ’язання.

​

​

Схема історичного процесу, що лежить в основі навчального матеріалу, наскрізь лінійна і телеологічна: герої української історії підпорядковані головній меті - рухові до створення незалежної державі, водночас достатньо не враховуються соціальні та культурні особливості певних періодів.

​

​

має стати уведення матеріалу, пов’язаного з антропологічним поняттям «культура» - цінностей та настанов певного періоду, що опосередковували поведінку людей. Відповідно, великої ваги набуває оповідь про повсякденні практики - зв’язки (владні, групові, сусідські, родинні) підтримки, форми ворожості й примирення, міжстанові контакти, співіснування з тими групами, які належали до «інших» в різні періоди історії (етнічні, релігійно-конфесійні та інші спільноти).

​

На сьогодні принципового значення набирає питання: «Ким ми є?» (через розуміння того, як українці формувалися в націю). Тому в центрі має бути розмова про ідентичності українців у різні періоди історії та про те, як множинність / мінливість уявлень про себе в минулому перетворювалася на «ми - народ поза кордонами Імперій» у час творення модерних націй.

​

​

домінування саме україноцентричного підходу: політичний українець, незалежно від етнічної належності, обирає мову, культуру та історію народу, якому Україна передусім завдячує своїм Існуванням,

​

​

Важливо, аби учнівство осмислювало українські історичні процеси в зіставленні й порівнянні з європейськими І всесвітніми. Це осмислювання має спиратися на тезу, що майже всі державні утворення, які існували на українських землях, створювалися і керувалися за безпосередньої участі руських (українських) еліт. ВюноченІсть української історії в європейську і світову є конче необхідною також з огляду на неможливість пояснити низку явищ у відриві від загальних процесів

8 of 13

Чим зумовлена потреба реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти

Виклики інтеграції історичної та громадянської освіти.

​

Громадянознавчі наголоси у вивченні школярами історії, передусім щодо відповідального ставлення до своїх прав і обов’язків, усвідомленої діяльності на захист та утвердження демократії, виконання свого конституційного обов’язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України, мають бути увиразнені на всіх циклах загальної середньої освіти, а не з’являтися в освітній програмі формально чи епізодично у відриві від реалій суспільного життя в Україні і світі, як і практики шкільного життя (зокрема, діяльності учнівського самоврядування).

​

​

4. Потреба в осучасненні програм підготовки / перепідготовки вчительства.

. Забезпечити зростання професійної компетентності педагогів варто через осучаснення змісту освітніх програм підготовки майбутніх вчителів, а також системи підвищення кваліфікації з урахуванням актуальних вимог до сучасної шкільної історичної освіти: знання сучасної методології історії, новітніх досягнень української та світової історіографії, уміння ефективно використовувути різноманітні педагогічні технології, у тому числі інформаційно-цифрові, здатність забезпечувати учнівство взаємовпов’язаними І взаємопідсилювальними знаннями та вміннями, соціальними навичками та системою ставлень і цінностей.

9 of 13

Загальна мета громадянської та історичної освітньої галузі:

  • розвиток особистості учня через осмислення минулого, сучасного та зв’язків між ними, взаємодії між глобальними, загальноукраїнськими і локальними процесами;

​

  • формування ідентичності громадянина України, його активної громадянської позиції на засадах демократії, патріотизму, поваги до прав і свобод людини, визнання цінності верховенства права та нетерпимості до корупції.

Компетентнісний потенціал галузі та базові знання уміщено в додатку 17 Державного стандарту базової середньої освіти.

10 of 13

Мета і завдання історичної освіти в системі загальної середньої освіти

виховання патріотизму, громадянської відповідальності;

утвердження цінностей людського буття, зокрема цінності свободи / вільної особистості, демократії, суспільної злагоди, заснованої на повазі до різних поглядів, звичаїв і культур, релігій, та потреби їх захищати

формування засобами історії національної та культурної ідентичності

формування готовності людини до змін, (переосмислення соціального досвіду і творення образів майбутнього.

11 of 13

Пріоритетні завдання історичної освіти в системі загальної середньої освіти

  • формування умінь мислити критично та системно, міркувати логічно, діяти творчо, знаходити порозуміння з іншими людьми задля досягнення суспільно значущих цілей;

​

  • прищеплення основ історичного світогляду, зокрема вміння бачити минуле під різним кутом зору, розрізняти історичний факт і судження;

​

  • ознайомлення з основними політичними, економічними, соціальними та культурними тенденціями розвитку України та світу в минулому і тепер;

​

  • представлення основних періодів історії України як суголосних із відповідними періодами європейської історії;

​

  • відображення ключових подій, явищ та процесів історії України та світу крізь призму викликів і суспільних відповідей на них;
  • накопичення соціального досвіду, увиразнення наскрізних ліній із минулого як інструмента для аналізу та пояснення сучасних подій І проектування майбутнього;

​

  • становлення на основі різних джерел і видів Інформації достовірних фактів з метою прийняття відповідальних ефективних рішень;

​

  • демонстрування можливостей (зокрема, значущості ціннісних ставлень) для самореалізацїї / самоствердження людини тепер І в майбутньому.

​

12 of 13

Організація освітнього процесу

13 of 13

Дякуємо

за співпрацю!