1 of 8

2 of 8

Функціонування екосистеми – це сукупність екологічних процесів, що завдяки внутрішнім і зовнішнім екологічним зв’язкам забезпечують існування та розвиток екосистеми в часі.

У функціонуванні екосистем проявляється головна еволюційно вихідна спільна функція – засвоєння, перетворення й передача речовин, енергії та інформації.

Функціонування екосистем відбувається завдяки: а) структурним внутрішнім зв’язкам між компонентами; б) структурним зовнішнім зв’язкам між екосистемами.

В конкретних екосистемах відбуваються процеси: а) зв’язування, накопичення, перетворення сонячної енергії; б) поглинання й передача поживних речовин ланцюгами живлення; в) накопичення й вивітрювання гірських порід.

Екосистеми, незважаючи на свою різноманітність, мають подібні структуру, функції, властивості й ознаки, що визначаються їх походженням та еволюційним призначенням.

3 of 8

Спільні властивості функціонування екосистем

--- Цілісність

    • Властивість, що забезпечується тісними зв’язками організмів між собою та середовищем існування.

--- Стійкість

    • Властивість, що є результатом тривалої та глибокої коеволюції організмів та їх сформованих відносин з компонентами неживої природи.

--- Саморегуляція

    • Властивість відновлювати динамічну рівновагу.

--- Самоорганізація

    • Властивість впорядковувати внутрішню структуру і функціонування, що забезпечується механізмами саморегуляції.

4 of 8

Спільні ознаки екосистем (екологічна характеристика)

Видова різноманітність і склад організмів

Мінералізація органічних решток

​

Біологічна продуктивність

​

Ланцюги живлення та розгалуженість трофічної мережі

​

Структура екосистем

​

5 of 8

Організація потоку речовини, енергії та інформації в екосистемі

Всередині е

Всередині екосистеми обмін речовин та енергії здійснюється завдяки діяльності продуцентів, консументів і редуцентів, пов’язаних між собою найрізноманітнішими зв’язками, визначальними серед яких є трофічні.

6 of 8

Організація потоку речовини, енергії та інформації в екосистемі

Ланцюг живлення – це послідовний ряд живих організмів, пов’язаних харчовими зв’язками, який відображає передачу речовини та енергії в екосистемі. Першою ланкою більшості ланцюгів живлення є продуценти (автотрофи). Наступні ланки – консументи (гетеротрофи). Рештки організмів використовують редуценти (сапротрофи).

​

7 of 8

Організація потоку речовини, енергії та інформації в екосистемі

За джерелом надходження енергії до консументів ланцюги живлення поділяють на пасовищні (ланцюги виїдання) та детритні (розщеплення).

Пасовищні (мал. А) – це ланцюги, які починаються із зелених рослин і завершуються редуцентами.

Детритні (мал. Б) – це лацюги, які починаються з мертвої органічної речовини і продовжуються редуцентами.

Мал. А. Пасовищний ланцюг живлення.

Мал. Б. Детритний ланцюг живлення.

8 of 8

Закономірності функціонування екосистем

Правило екологічної піраміди

    • екологічна ефективність кожної наступної ланки приблизно в десять разів менша від попередньої внаслідок втрат енергії на кожному трофічному рівні.

Закон односпрямованості потоку енергії

    • енергія, що її отримує екосистема, передається в одному напрямку від продуцентів до консументів і редуцентів.

Закон внутрішньої динамічної рівноваги екосистем

    • речовини, енергія, інформація та динамічні якості природних екосистем перебувають у тісному взаємозв’язку, за якого зміна одного з показників неминуче призводить до змін інших за умови збереження загальних властивостей системи.