1 of 21

Принципові зміни, що�запроваджує реформа�харчування

Директор Московського НВК

ЯРЕМЕНКО НАТАЛІЯ

2 of 21

Чим обумовлено зміни до норм та підходів в організації�харчування дітей в організованих колективах?

  • Норми харчування не переглядались більш ніж 15 років
  • Структура харчування дітей всіх вікових груп не відповідає сучасним тенденціям щодо здорового харчування
  • Зміни, що відбулись в законодавстві щодо фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах та енергії, категорій дітей, що забезпечуються безоплатним харчуванням
  • Доведений зв’язок між харчуванням та виникненням неінфекційних захворювань таких, як ожиріння, діабет, серцево-судинні захворювання та деякі види раку
  • Результати досліджень проведених в Україні протягом 2019 -2020 років

3 of 21

Опитування «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської�молоді» (Health Behaviour in School-Aged Children – HBSC)�

  • Опитування проводилось у 2018 році за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

За результатами опитування відомо, що:

  • приблизно 12 % хлопців і 8% дівчат, віком від 11 до 17 років мають надлишкову вагу;
  • 3% хлопців і близько 2% дівчат страждають ожирінням

4 of 21

Дослідження Асоціації дієтологів України та IPSOS (2019)�

Результати дослідження вказують на те, що сучасні діти споживають значно більше рекомендованої кількості солі та цукру

  • Довідково: Рекомендованані Всесвітньою організацією охорони здоров’я рівні цукру та солі становлять:

  • сіль – до 5 грамів на добу
  • цукор – 25 грамів на добу

Сіль:

 діти дошкільного віку у середньому

вживають 6,4 г солі на добу

 молодші школярі – 7,4 грами щодня

 підлітки – 9,2 грамів солі на добу

Цукор:

 діти молодшого віку (1-3 р.) – 47 г

цукру на добу

 дошкільного віку (4-6 р.) – 56 цукру

на добу

 школярі – 67 г цукру на добу

5 of 21

Дослідження Асоціації дієтологів України та IPSOS (2019)

За результатами дослідження також відомо, що:

  • 20% страв з м’яса, що споживаються дітьми становлять ковбасні вироби і сосиски, які є високообробленими харчовими продуктами зі значним вмістом солі
  • На недостатньому рівні знаходиться споживання овочів та фруктів, які є джерелом клітковини, що є невід’ємною складовою раціонального (здорового) харчування
  • На досить високому рівні є споживання хліба та інших борошняних виробів (майже 400 грамів на день)
  • Крім цукру, діти різних вікових груп вживають забагато картоплі, насичених жирів, що сприяє набору зайвої ваги та зростанням ризику небезпечних хронічних захворювань – цукрового діабету, атеросклеротичних уражень серцево-судинної системи та раку
  • Кількість молочних продуктів, що споживаються у середньому становить 185 мл на добу, що є недостатнім. При цьому, кількість молока та кисломолочних продуктів, що передбачена Нормами харчування для організації одноразового харчування дітей в закладах освіти, що діють на даний час знаходиться на рівні 18-20 грамів на одну дитину на добу

6 of 21

Нормативно-правове підґрунтя�

  • 1 січня 2021 року набув чинності наказ МОЗ від 25 вересня 220 року № 2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 року за № 1111/35394
  • 24 березня 2021 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку»

7 of 21

Постанова КМУ від 24.03.2021 № 305 «Про затвердження�норм та Порядку організації харчування у закладах освіти�та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку�

  • Постановою затверджено: норми харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, які набувають чинності з 1 вересня 2021 року

  • Порядок організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку. Пункти 4-7 Порядку набули чинності 7 квітня 2021 року, а пункти 1-3 та 8-54 набудуть чинності з 1 вересня 2021 року

8 of 21

Порядком визначено три способи організації харчування школярів:

Формами організації харчування є:

  • монопрофільне меню, що визначає один набір страв та не передбачає самостійного вибору споживачами його компонентів;
  • мультипрофільне меню, що містить декілька наборів страв та передбачає їх вибір або вибір їх компонентів споживачами, та може бути реалізовано комплексними меню, 2-3 меню на вибір, «шведським столом» тощо з обов’язковою видачею страв працівником харчоблоку (їдальні).
  • Згідно з новим порядком, засновник та директор школи мають організувати умови для забезпечення харчування учнів з особливими дієтичними потребами, зокрема з непереносимістю глютену та лактози. Підставою для цього є відповідна медична довідка, видана сімейним лікарем чи педіатром.

9 of 21

Режим харчування

  • Для учнів 1-11(12) класів повинно бути організовано щонайменше одноразове гаряче харчування (сніданок). Для учнів, зарахованих до груп подовженого дня, організовується триразове харчування (для учнів 1 – 4 класів) та дворазове (для учнів 5 – 9 класів).

  • Тривалість перерви між уроками для організації сніданку для учнів 1-4 класів має становити не менше ніж 30 хвилин, для учнів 5-11(12) класів – не менше ніж 20 хвилин. Для організації обіду тривалість перерви між уроками становить 30 хвилин.

10 of 21

НАССР

  • Організація харчування у закладах освіти та закладах оздоровлення та відпочинку здійснюється з дотриманням норм харчування, вимог санітарного законодавства та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. Приготування готових страв здійснюється з дотриманням процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР).

11 of 21

НАССР у навчальних закладах – важливий інструмент для контролю безпеки харчування.

  •  Адміністрація закладів зобов’язана впровадити та постійно підтримувати функціонування принципів системи HACCP на харчоблоках.

  • Головним завданням системи HACCP є аналіз небезпек і проведення поетапного контролю за всіма етапами приготування страв і продуктів харчування, починаючи від прийому продуктів на склад і до моменту подачі готової страви. 

12 of 21

13 of 21

Система НАССР базується на основних принципах:

14 of 21

Хто впроваджує? Суть

  • Членами груп НАССР можуть бути: заступники директорів з навчально-виховної роботи, шеф-кухарі та кухарі харчоблоків, медичні сестри з дієтичного харчування чи інші медичні працівники закладів.

  • НАССР – це організація процесів так, щоб обладнання працювало правильно, а приміщення не становило загрози безпечності харчових продуктів. Недостатньо тільки розробити документацію, потрібно налагодити процеси у такий спосіб, щоб їх описати та надати докази того, що ці процеси дозволяють випускати безпечну продукцію. Розроблення документів без підкріплення лабораторними дослідженнями чи контрольними заходами, спрямованими на процес – не забезпечує  впровадження системи НАССР.

15 of 21

Якщо НАССР не впорваджувати?

  • За невиконання обов’язку стосовно впровадження на потужностях регулярних процедур, заснованих на принципах системи НАССР, на оператора ринку накладатиметься штраф у розмірі (ст. 65 Закону № 2042):�на юридичних осіб – 30 МЗП (у 2019 році це 125190 грн);�на фізичних осіб-підприємців – 15 МЗП (62595 грн).

  • Також передбачено, що за перше порушення протягом останніх трьох років державний інспектор видасть оператору ринку припис щодо усунення порушень без оформлення протоколу.

  • Невиконання або несвоєчасне виконання припису тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу: для юросіб – 8 МЗП (33384 грн.), для фізосіб-підприємців – 5 МЗП (20865 грн).

16 of 21

Зміни щодо норм харчування �в закладах освіти

  • Обмежено кількість солі та цукру, жирів рослинного і тваринного походження, а також соків.

Сіль дозволяється використовувати тільки йодовану та лише для приготування їжі, кількість її в стравах суттєво обмежена. Заборонено використовувати соуси та майонези, крім кетчупу з високим вмістом томатів на 100 г продукту.

Цукор та підсолоджувачі додавати заборонено навіть у напої (чай, какао з молоком, компот, узвар тощо). Єдиний виняток – хлібобулочні вироби, де кількість цукру може бути не більшою 5 г на 100 г готового продукту.

  • Сніданок, обід та вечеря мають містити одну порцію зернових продуктів або картоплі (картопля як окрема страва – не більше двох разів на тиждень), по одній порції овочів та фруктів, порцію м’ясних чи рибних страв та порцію молочних чи кисломолочних продуктів. Вживання плавленого сиру не дозволяється.
  • До норм не включено ковбасні вироби, сосиски, рибні, м’ясні та плодоовочеві консервів, кондитерські вироби, через те, що вони містять високий вміст солі, цукру, а деякі з них консерванти та трансжирні кислоти, що суперечить принципам здорового харчування
  • Зменшено кількість споживання хліба та картоплі. Натомість збільшено кількість споживання молока та кисломолочних продуктів, м’яса, риби, круп та бобових
  • Вилучено таблицю заміни харчових продуктів, що пов’язано з принципами раціонального харчування
  • Із харчових продуктів для дітей виключено маргарин та дешеве масло — лише з масовою часткою жирів від 72%. У страви залежно від віку додаватимуть 2–3,5 г на сніданок та 2–5 г масла на обід. Рафінована олія має містити понад 50% мононенасичених жирів та менш ніж 40% поліненасичених (відповідно на сніданок 3,5–6,5 г, а на обід 7–10 г).
  • Усі страви можна споживати виключно в день приготування.

17 of 21

Норми, було – стало на прикладі одноразового�харчування на 1 дитину на 5 днів

  • Норми, затверджені постановою 1591 (вага наведена в брутто)
  • Хліб від 300 до 400 г
  • Цукор від 75 до 90 г
  • Картопля від 500 до 600 г
  • Крупи, бобові, макаронні вироби від 105 до 150 г
  • Овочі від 700 до 900
  • Фрукти від 250 до 375
  • М’ясо, птиця та м’ясопродукти 175 г
  • Риба 125 г
  • Молоко та кисломолочні продукти від 90 до 100 г, сир кисломолочний від 80 до 100 г, сметана від 25 до 30 г
  • Норми, затверджені постановою 305 (вага перерахована в брутто)
  • Хліб від 150 до 250 г
  • Цукор 37,5
  • Картопля від 180 до 215 г
  • Крупи, бобові, макаронні вироби від 160 до 200 г
  • Овочі 600 г
  • Фрукти 600 г
  • М’ясо та птиця від 200 до 300 г
  • Риба від 120 до 240 г
  • Одна порція молока або молочних продуктів щодня на вибір. Наприклад 1-й день 200 мл молока, 2-й день 125 мл йогурту або кефіру, 3-й день 125 грамів сиру кисломолочного, 4-й день 75 грамів сиру м’якого або 15 грамів сиру твердого, 5-й день 25 грамів сметани. Все залежить від меню, що використовується в закладі

18 of 21

Як планувати меню�

  1. Визначитись з кратністю харчування, що організована в закладі.
  2. На підставі кратності харчування обрати відповідний додаток до норм!!!
  3. Визначитись з кількістю харчових продуктів, що передбачено відповідним додатком (краще на тиждень з урахуванням роботи закладу 5-7 днів).
  4. Визначитись з видами молочної продукції, що буде в меню (кількість порцій молока, йогурту, кефіру тощо).
  5. В разі надання послуг з харчування більше ніж 2 рази розподілити кількість порцій птиці, риби та яєць на відповідні прийоми їжі.
  6. Визначитись з видами зернових, бобових та їх чергуванням зі стравами картоплі.

Примірне чотиритижневе сезонне меню та асортимент буфету дозволено використовувати після погодження з територіальним органом Держпродспоживслужби. Без такого погодження дозволено використовувати меню, рекомендоване МОЗ

19 of 21

Питний режим�

Питний режим є невід’ємною складовою життя та функціонування організму

кожної людини, відповідно в закладі освіти він також повинен бути організований.

Організація питного режиму повинна сприяти задоволенню потреб дітей у

безпечній та якісній воді.

Це можна досягти шляхом встановлення в закладах освіти питних

фонтанчиків (відповідно до ДБН В.2.2-3:2018 ) вода в яких повинна відповідати

вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10.

В разі відсутності в закладі освіти питних фонтанчиків кожна дитина за

потреби повинна отримати кип’ячену або фасовану воду в індивідуальному посуді.

Фасована негазована вода промислового виробництва, а також вода з

установок із дозованим розливом негазованої фасованої питної води повинні

відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10, що підтверджується виробником.

При використанні установок із дозованим розливом негазованої фасованої

води заміна ємності повинна здійснюватися не рідше одного разу на 2 тижні.

Тетяна Скапа

в.о. керівника експертної групи з питань профілактики

неінфекційних захворювань та формування здорового способу життя

Директорату громадського здоров’я та профілактики захворюваності

Міністерства охорони здоров’я України

20 of 21

Прогноз результатів

21 of 21

Дякую за увагу!