Повторення вивченого у попередніх класах
Українська мова 5 клас НУШ
Чи ти задумувавсь, відкіль оті
у нашій мові злитки золоті?
Як намистинки, диво калинове –
частини мови!
Який співець, поет, який письменник
уперше слово вигадав – іменник?
Іменник! Він узяв собі на плечі
велике діло – називати речі, –
ім'я, найменування і наймення:
робота. Біль. І радість. І натхнення.
ну, візьмімо назву – дієслово,
само підказує, що діє слово!
ще й прикладу до нього не навів,
а вже до півдесятка дієслів!
Прикметник дасть іменнику – предмету
якусь його ознаку чи прикмету.
Числівник може визначить тоді
число речей, порядок при лічбі.
А поспитай звичайного займенника,
за кого він у мові? За іменника!
(Хоч може цей наш скромний посередник
Замінювать числівник і прикметник).
Прислівник звик, незмінюваний в мові,
ознаки різні виражать при слові.
Сполучник каже: «Скромну роль я маю,
але слова я в мові сполучаю».
І частка мовить: «Слово я службове,
але людині чесно я служу.
І, будьте певні, в інтересах мови
І так і ні де треба я скажу».
А вигук може пролунать, як дзвін,
у мові, мабуть, найщиріший він!
«Ура! – гукнеш ти друзям неодмінно, –
Сьогодні з мови я дістав «відмінно!»
Частини мови! Назви наче й звичні,
полюбиш їх – красиві, поетичні!
«Відмінно» заслужив ти. Знав – чудово.
Це за любов найвища з нагород.
Хто ж так назвав оці частини мови?
Назвали вчені. Й підхопив народ!
Дмитро Білоус
Частини мови
↓ ↓ ↓
Самостійні Службові Вигук
↓ ↓
Іменник Прийменник
Прикметник Сполучник
Займенник Частка
Числівник
Дієслово
Прислівник
Іменник – це самостійна частина мови, що означає назву предмета.
Відповідає на питання хто? що?
Змінюється за родами, числами, відмінками.
1. Ой яка ж вона гарненька,
пишнохвоста і руденька,
не звірятко – просто диво,
невгамовне, пустотливе.
Вгору – вниз, на гілку, з гілки.
Хто це буде діти?
Б І Л К А
2. Сиві воли усе поле затягли.
Х М А Р И
3. Крил не має, скрізь літає та ще й куряву здіймає.
В І Т Е Р
4. Ніжна зірка сніжно-біла
на рукав мені злетіла.
Поки ніс її сюди,
стала краплею води.
С Н І Ж И Н К А
5. Невидимка ходить в гаї,
Всі дерева роздягає.
О С І Н Ь
6. Хто наткав полотна
Аж до лісу від вінка?
Сміється, здається:
«От така ширина!»
З И М А
7. Біла рілля, чорне насіння,
Хто його знає, той позбирає.
К Н И Ж К А
Хур | ни | ви | віт |
у | бор | ган |
ре | лон |
ця |
то |
ря |
на | вій |
ра | вій | цик |
бу |
“СКЛАДИ СЛОВО”
Скласти з окремих складів синоніми до іменника буря.
Хуртовина, ураган, циклон, буревій, борвій, вітряниця
Запишіть якомога більше іменників, до складу яких би входили ноти: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі. Визначте їх рід.
Наприклад: ведмідь, редиска, дошка…
Гра «Музичні слова»
Знайдіть у кожному рядку зайве слово. Поясніть свій вибір.
«Третій зайвий»
Мово моя, мово! Мово кольорова!
Ой, яке барвисте кожне твоє слово:
Синій, червоненький, любий, дорогенький,
Щирий, добрий, золотий, –
Ось прикметник я такий!
Прикметник – це самостійна частина мови,
що виражає ознаку предмета
Змінюється за родами, числами, відмінками
Який? Яка? Яке? Які? Чий?
Записати текст, додаючи прикметники, які б точно характеризували той чи інший предмет.
Серед галявини ріс . . . дуб. Він був . . . . Задумливо шумів він своїм . . . гіллям. Одного разу почалася . . . гроза. Насунули . . . хмари і
небо прорізала . . . блискавка. Налетів . . . вітер, почав іти . . . дощ. Цілу ніч лютувала . . . буря, але . . . дуб вистояв у негоду. Вранці він радів
. . . сонечку.
Високий, старий, могутній, розлогим, сильна, чорні, яскрава, нестримний, густий, страшна, величний, теплому.
«Скажи одним словом»
Замінити сполучення слів прикметниковими формами.
Зроблений із дерева стіл; рослина, що росте у полі; магазин, де продають взуття; ложка із срібла; стіл для письма; місце для роботи; ягода, що росте в лісі; лопата, зроблена із заліза; мішок для спання; план на тиждень; сад біля школи.
Дерев'яний, польова, взуттєвий, срібна, письмовий, робоче, лісова, залізна, спальний, тижневий, пришкільний.
«Знайди місце словам»
Розділіть подані слова на дві колонки. У першу запишіть прикметники, у другу – іменники.
Залізний, ніс, ароматний, ніжність, ймовірний, икання, милий, енергійний, колискова.
У кожному слові підкресліть першу літеру.
Займенник – це самостійна частина мови, що вказує на предмети, їхні ознаки, кількість, але не називає їх
Відповідає на питання хто? що?
який? чий? скільки?
Є добрий друг в іменника,
В числівника й прикметника.
А звуть його займенником –
Така ось арифметика.
Як втомляться іменники
У реченнях стояти,
До себе звуть займенників
Від втоми рятувати.
Визначте займенники.
«Запитання-жарти»
Які два займенники заважають автотранспортові?
Я – ми
Які три займенники ми використовуємо найчастіше?
Ви – ми – ті
Який займенник у спорті може задовольнити суперників, але розчарувати вболівальників?
Нічия
«Відредагуйте»
Замінити у реченнях неправильно вжиті займенники.
Ми всенький день працювали у полі. До неїної пісні мелодію написав відомий композитор. Гості приїхали до їх на всенький тиждень. На їй столі лежать улюблені книги. Ніщо не сталося під час перерви. Скільки зараз годин?
Слово про рідну мову
Від мови рідної пізнання
З дитинства кожному дається.
Про вірність, дружбу і кохання
Людина з мови дізнається.
Про батька, неньку і родину,
Минуле, майбуття, сучасне,
Про світле і важку годину,
Мораль, культуру і прекрасне.
Зі словом мова поєднає
І буде завше тих любити,
Хто нею вільно розмовляє
Та вміє мислити й творити
Петро Староста
Виписати із вірша вивчені частини мови