1 of 10

Роль вірусів в природі і в житті людини.

Важливість дослідження вірусів.

2 of 10

Відкриття вірусів

  • Віруси (лат. «отрута») – облігатні внутрішньоклітинні паразити. Вони вражають всі групи живих організмів, так як живуть в клітинах рослин, тварин, людини і, навіть, бактерій (бактеріофаги). Відкриті у 1892 році російським ботаніком Дмитром Івановським, але тривалий час залишались недослідженими тому, що мали досить дрібні розміри – від 20 до 300 нм. Тільки поява електронного мікроскопу дозволила вивчити дані істоти.�

3 of 10

Будова вірусів

Віруси мають настільки просту будову, що інколи їх взагалі не вважають живими організмами. Кожна вірусна частинка складається з невеликої кількості генетичного матеріалу (ДНК або РНК), заключеного в білкову оболонку (капсид).

В складі ряду вірусів присутні вуглеводи та ліпіди. На відміну від усіх інших живих організмів віруси не мають клітинної будови. Повністю сформована інфекційна частинка називається віріоном.

  • Віруси поділяються на прості і складні

4 of 10

Вірус – речовина чи істота?

  • Часто ставлять питання: «А чи є віруси живими?» Якщо живий рахувати таку структуру, яка володіє генетичним матеріалом (ДНК або РНК) і яка здатна відтворювати себе, то можна сказати, що віруси живі. Якщо ж живий рахувати структуру, що володіє клітинною будовою, то відповідь має бути негативною. Слід також відзначити, що віруси не здатні відтворювати себе поза кліткою-господарем. Вони знаходяться на самому кордоні між живим і неживим, але можуть кристалізуватись.

5 of 10

Механізм проникнення вірусів в клітину

  • Тварини

  • Усередину клітини вірус проникає такими шляхами:
  • вірусні оболонки зливаються з клітинною мембраною (наприклад, вірус грипу);
  • шляхом піноцитозу;
  • через пошкоджені ділянки клітинної стінки.
  • Рослини
  • Бактерії

6 of 10

Віруси є збудниками багатьох небезпечних хвороб людини, тварин та рослин. Вони передаються при безпосередньому фізичному контакті, повітряно-крапельним, статевим та іншими шляхами. А також можуть переноситися іншими організмами (переносниками): так, вірус сказу переноситься собаками, лисицями або летючими мишами.

7 of 10

Більше десяти груп вірусів патогенні для людини. Серед ДНК-вірусів це: вірус віспи, вірус герпесу, аденовіруси (захворювання дихальних шляхів та очей), паповавіруси (бородавки), гепаднавіруси (гепатит B).

Серед РНК-вірусів це: пикорнавіруси (гепатит A, полиіомієліт, ОРЗ), міксовіруси (грип, кір, свинка), арбовіруси (енцефаліт, жовта лихорадка)).

До вірусних захворювань належить і винайдений у 1981 р. вірус імунодефіциту людини, що викликає СНІД. Профілактика вірусних хвороб людини і тварин різноманітна. Не можливо допускати контакт здорового організму з хворим, частіше мити руки, вакцинуватись вчасно.

Натуральна віспа

Лишай

Герпес

Папілома

Гепатит

Поліємієліт

8 of 10

Вірусні захворювання рослин

Ознаки вірусної хвороби рослин різноманітні: хлорози, деформація, стерільність, зниження врожайності, зниження росту, некрози.Вірусних хвороб рослин дуже багато.

Профілактика вірусних захворювань рослин – ряд обов'язкових агрономічних прийомів

9 of 10

Роль вірусів в природі.

Поступово вимальовується фактична суть вірусів як одного з провідних механізмів, які забезпечують рух інформаційних потоків у біосфері. А в одному із своїх крайніх виявів — як інфекційне, патологічне начало — віруси є складовою іншого ключового процесу у біосфері — контролю чисельності популяцій. Віруси посилюють клітинний мутагенез та індукують спеціальними механізмами на додачу і свій власний, що в процесі еволюції додає групам особин генетичної мінливості.

10 of 10

Важливість дослідження вірусів

Багато вірусів, що вражають бактерії, надзвичайно важливі для медицини і ветеринарії, оскільки дозволяють природним шляхом і без хімічних реагентів перемагати багато бактеріальні інфекції. Властивість бактеріофагів руйнувати бактерії використовується для попередження і лікування бактеріальних захворювань. Але в цього методу є серйозна вада: імунна система людини сприймає фагів як інфекцію та знешкоджує їх раніше, ніж вони уразять хвороботворних бактерій. Крім того бактерії більш мінливі (у плані захисту від фагів) ніж бактеріофаги, тому бактеріальні клітини швидко стають нечутливими до фагів. У молекулярній біології бактеріофаги є дуже зручним об'єктом для вивчення механізмів функціонування білків та нуклеїнових кислот у клітині. Віруси привносять генетичну мінливість і активують онкогени, ця їх властивість вивчається. Деякі віруси використовуються в дослідженнях генної інженерії та біотехнології. Людина прагне винайти також штучний аналог вірусу, що дозволило б зробити прорив нанотехнології.