Асоціативна головоломка «Кроссенс».

Індійське кіно, або�Боллівуд!!!

Національно своєрідне індійське кіно, яке ще називають Боллівуд (розташований у мегаполісі Мумбаї) - це синонім кіноіндустрії індійського міста Мумбаї (колишня Бомбей), названої так за аналогією з Голлівудом (Hollywood) в Каліфорнії (США). Боллівуд - це фільми, переважно зняті на хінді. На півдні країни діють Толлівуд (фільми на телугу) і Коллівуд (фільми на тамільською мовою). Боллівуд належить до світових кіноіндустрій, яка за щорічною кількістю знятих стрічок випереджає Голлівуд. Сюжети кінокартин нагадують «боллівудські блокбастери»: романтична історія часто розгортається на тлі кримінальних сутичок. Індійській школі притаманна прикметна риса – фільми просякнуті музикою, піснями й танцями. Отже, практично кожний з них можна вважати мюзиклом.

​

Відомими кіностудіями Боллівуда є Filmalaya і Film City, розташовані в північній частині Мумбаї. Щорічно на кіностудіях Боллівуда випускається близько 200 фільмів, в основному на мові хінді, але також і на урду і панджабі.

• В останні десятиліття боллівудські фільми стали набувати популярності в західних країнах. З здобувших популярність картин виділяються - «Hum Dil De Chuke Sanam» («Навіки твоя», 1998), «Kabhi Khushi Kabhie Gham» («І в смутку і в радості ...», 2001), «Kal Ho Naa Ho» («Настане завтра чи ні », 2003).

• Першим повнометражним індійським німим фільмом став «Раджа Харішчандра» в 1913 році. До 1930 року в країні щорічно вироблялося по 200 кінострічок. Першим звуковим фільмом стала стрічка Алам Ара («Світло світу») (1931) режисера Ардешіра Ірані, одержала великий успіх у прокаті. Після цього в Індії почався процес масового переходу до звукового кінематографу

• У 1937 році Ардешір Ірані відзначився ще одним революційним для місцевого кінематографа досягненням, знявши перший кольоровий фільм на хінді –

“Кіса канья”. У наступному році він зняв ще одну кольорову стрічку. Однак кольорове кіно стало популярним лише в кінці 1950-х років. З цього часу в індійському кіно стали переважати романтичні мюзикли і мелодрами, що стали згодом візитною карткою Боллівуда.

• Період з кінця 1940-х і до 1960-х років вважається «Золотим століттям» індійського кіно. У цей період був знятий ряд знакових картин, які на даний момент визнані класикою жанру.

• Серед найвідоміших режисерів того періоду виділялися Мехбуб Кхан, Біма Рой, Камал Амрохі, Віджай Бхатт. Фільми Гуру Датта «Жага» і «Паперові квіти» були включені в список 100 кращих фільмів усіх часів за версією журналів Time і Sight & Sound, а сам режисер названий одним з найвидатніших режисерів всіх часів.

• На рубежі 1960-х і 1970-х років в боллівудську моду увійшли романтичні фільми з елементами бойовиків. Романтична складова сюжету часто розгорталася на тлі бандитських сутичок. У середині 1970-х Амітабх Баччан створив образ «сердитого молодої людини», поліцейського, самостійно протистоїть злу.

• «Батьком» індійського кіно вважають режисера Раджа Капура, автора фільму «Бродяга».
• У 1990-ті роки на перший план вийшли комедійні фільми з екшн-сценами. У 2000-ті роки якість зйомки в Боллівуді фільмів неухильно зростало. Багато фільмів стали затребуваними не тільки на азіатському, але і на світовому ринку. Серед таких картин виділяються «Мене звуть Кхан» (2010), що піднімає гострі соціальні та міжнаціональні питання.

• Кіно в Індії постійно розвивається. Часто виходять на екрани високохудожні фільми, сильні драми де виконана велика творча робота на всіх рівнях. Однак більшість фільмів знімаються за шаблоном. Стереотипний сюжет, актори, працюючі за мікроскопічні гонорари. Величезна увага в кіно Боллівуда приділяється музичної складової. Часто саме від якості музики і пісень залежить успіх фільму.

Дякую за увагу!