Семінар-тренінг «Моделюємо урок. Взаємодія з учнями. Компетентністний підхід до уроку географії. Оцінювання рівня сформованості предметних компетентностей з географії»��Моделюємо урок географії на основі компетентнісного підходу

Педагогічна майстерня «Географічна освіта НУШ. Планування освітньої діяльності на уроках географії у 6 класі на основі академічної свободи у виборі форм та методів навчання»

Грінченко Олександр Іванович,

старший викладач кафедри соціально-гуманітарної освіти

​

Саввіч Олександр Миколайович,

методист Центру методичної та аналітичної роботи

Освіта – це не заучування фактів, а тренування мозку мислити…

Альберт Ейнштейн

«Об’єктивною проблемою впровадження компетентнісного підходу до навчання географії є необхідність технологічної адаптації освітнього процесу до нових вимог. Традиційними педагогічними технологіями, розробленими для знаннєвого підходу, неможливо продуктивно формувати компетентності учнів.

Слід оновлювати арсенал педагогічних технологій, якими володіють вчителі (викладачі), як процесуальної умови реалізації компетентнісного підходу до навчання географії».

Розвиток закладу освіти не може йти інакше, ніж через оволодіння новим, через інноваційний процес

Джерело: http://surl.li/eaenp

Шляхи формування компетентності учнів (за І.Підласим):

​

• створення умов для розвитку та самореалізації учнів;
• задоволення запитів та потреб школяра;
• засвоєння продуктивних знань, умінь;
• розвиток потреби поповнювати знання;
• виховання в цивілізованому суспільстві.

Отже, компетентність — це не тільки і не стільки знання, а знання плюс уміння і навички користуватися цим знанням

Джерело: http://surl.li/eaenp

Трирівнева ієрархія компетентності

• По-перше, знання, але не просто інформація, а швидко змінювана, динамічна, різноманітна, яку треба вміти знайти, відсіяти від непотрібної, перевести у досвід власної діяльності
• По-друге, уміння використовувати це знання у конкретній ситуації; розуміння, яким чином добути це знання, для якого знання який метод потрібний
• По-третє, адекватне оцінювання – себе, світу, свого місця в світі, конкретного знання, необхідності чи зайвості його для своєї діяльності, а також методу його здобування чи використання.

Які ж компетентності ми формуємо та розвиваємо під час уроку географії?..

• Ключові (життєві) компетентності (соціальні, полікультурні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку та самоосвіти) – стосуються загального (метапредметного) змісту освіти й формуються засобами усіх навчальних дисциплін.
• Загальнопредметні компетентності – стосуються певного кола навчальних предметів і освітніх галузей і, відповідно, формуються їх засобами.
• Предметні компетентності – часткові стосовно перших двох рівнів, у даному випадку можуть формуватися засобами географічної світи

​

Компетентнісне навчання тісно пов’язане із такими підходами, як:

• особистісно орієнтований (оскільки потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі для «всіх» на суб’єктивні надбання одного учня, що їх можна виміряти);
• діяльнісний (тому що може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій).

Джерело: http://surl.li/eaenp

• Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включно зі свободою викладання, свободою від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

8

Модель планування учителя

Програма з географії про організацію начального процесу

• Засадничий принцип навчання – це принцип життєвої доцільності і прикладної функціональності.
• Для успішної повсякденної діяльності сьогодні замало знань і умінь, необхідно зосереджувати свої зусилля на конкретних завданнях, виявляти проблему, вести самостійний чи спільний пошук способів її розв’язання, брати на себе відповідальність за результати дій і вчинків.
• Особливістю шкільного курсу «Географія» є те, що він передбачає формування компетентностей, які зазначені як у природничій освітній галузі Державного стандарту базової середньої освіти, так і в інших, а саме: громадянській та історичній, математичній; інформатичній, технологічній, соціальній і здоров'язбережувальній.
• Він має чітку практичну спрямованість, що реалізується під час проведення досліджень, виконання практичних робіт і вправ, створення моделей, розв’язання ситуативних, проблемних, аналітичних завдань, організацію екскурсій, роботу з навчальною й науково-популярною літературою, цифровими ресурсами тощо.

Розглянемо урок як основний вид професійної діяльності вчителя

• Урок – це динамічна й варіативна форма організації навчання, у якій найбільш яскраво відбивається двоєдність усієї природи педагогіки – нормативність і творчість.
• Тому творчий підхід до уроку передбачає добре знання його нормативних начал.
• У період якісних змін у роботі ЗЗСО особлива увага звернена на особистість учителя та на урок. Адже вчитель – автор уроку. Цей педагогічний витвір має художнє забарвлення, що залежить від особистих якостей учителя, його майстерності й таланту, від розуміння ним нових завдань школи

Урок

• – це «логічно закінчений цілісний елемент у навчально-виховному процесі, де в складній взаємодії представлені мета, зміст, засоби і методи навчання, проявляються особистість і майстерність учителя, індивідуальні й вікові особливості учнів, відбувається реалізація цілей і завдань навчання, виховання та розвитку».
• Т.А. Ільїна (1984)

Стрижень уроку – формування особистості учня засобами змісту навчального предмету, а основа уроку – єдність діяльності вчителя й учнів.

​

​

​

​

12

Етапи проєктування компетентнісного уроку

Перший етап. 

Проєктування передбачає упорядкування календарного планування вивчення тем на основі програми та щорічних методичних рекомендацій.

Таким чином, у процесі підготовки до уроку вчитель зможе працювати не тільки з матеріалом, що вивчається безпосередньо на конкретному уроці, але і зі змістом суміжних занять. Крім того, він розглядає уроки в обсязі цілої теми, що дозволяє спланувати систему уроків.

​

Календарно-тематичне планування за навчальною програмою

• У модельній програмі не зазначено розподіл годин за темами. Учитель самостійно визначає час, необхідний для вивчення тем, зважаючи на умови функціонування навчального закладу і навчальні можливості учнів.

Другий етап

 Конкретизація мети уроку, яка базуються на визначенні предметної та ключової (ключових) компетентностей та загальних цілях вивчення відповідних тем.

Вона співвідноситься зі змістом навчального матеріалу і навчальними особливостями учнів класу.

Найбільш важливим завданням вчителя на цьому етапі є врахування системності й послідовності у формуванні компетентностей особистості

Методичні поради щодо визначення мети, завдань і очікуваних результатів уроку

• Індикатором правильно сформульованої мети є прогнозований результат певної дії, тобто чітке уявлення про те, що Ви хотіли б отримати. Саме це треба було прописати в обраній Вами темі, як результат дій в певному напрямі.
• Завданнями є ті конкретні дії (кроки), які треба здійснити для досягнення поставленої мети.
• Очікувані результати – це те, що ми хочемо отримати як результат таких дій.

Загальні методичні підходи до визначення мети, завдань і очікуваних результатів уроку:

Мета уроку При визначенні дидактичної мети уроку слід оперувати такими категоріями: уявлення і поняття (разом вони складають знання), уміння і навички, ціннісні установки, які є компонентами (складовими) предметних і ключових компетентностей учнів, формування і розвиток яких і є метою уроку.

Завдання уроку конкретизують мету уроку. Формулюється, як правило, 3-5 завдань, які слід вирішити для досягнення мети уроку, наприклад: систематизувати знання з …; сформувати уміння …; розвинути установки до ….

Очікувані результати навчально – пізнавальної діяльності учнів:

Знаннєвий компонент: «називає … », «пояснює …», «наводить приклади …» тощо.

Діяльнісний компонент: «визначає …», показує на карті …», «порівнює …» тощо.

Ціннісни компонент: «оцінює значення …», «усвідомлює наслідки …», «всловлює судження …».

​

Очікувані результати навчання

Урок «Географічна карта в житті людини».

(розробка і захист проєків «Карти у житті та господарській діяльності людини.»

• використовує карту як джерело інформації;
• використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень;
• логічно структурує власне повідомлення;
• з’ясовує і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб значення сучасних картографічних зображень в житті людини;
• пропонує правила взаємодії в групі ідотримується їх.

Третій етап

 Поділ змісту теми уроку на навчальні ситуації у залежності від його структури:

• теоретичні знання,
• практичне застосування теоретичних знань,
• формування способів діяльності тощо.

Вчитель під час проєктування кожної навчальної ситуації повинен врахувати раціональний розподіл часу між ними.

Види навчальної діяльності: пропонує модельна програма

• Робота з інформацією
• Бесіда/твір-есе
• Робота в групах для розв’язання проблеми
• Користування моделями, цифровими моделями, вимірювальними приладами
• Практичні роботи, розв’язування задач
• Моделювання
• Проєктна діяльність
• Дослідження
• Екскурсія
• Дискусія

​

Четвертий етап

•  Формулювання цільових завдань до кожної навчальної ситуації,
• вибір методів та прийомів навчання, доцільних кожному цільовому завданню за його дидактичними функціями і змісту навчального матеріалу, та
• вибір форм організації навчальної діяльності учнів, які відповідають змісту та методам роботи.

На цьому етапі вчителю необхідно:

1. Обрати методи навчання.

2. Прийоми навчання – це окремі операції, розумові чи практичні дії вчителя або учнів, які розкривають чи доповнюють спосіб засвоєння матеріалу, що виражає даний метод. Наприклад, прийоми активізації розумової діяльності при усному викладі знань (порівняння, зіставлення); прийом стимулювання, контролю, взаємоконтролю й самоконтролю; метод бесіди (включає такі прийоми: виклад інформації, активізацію уваги та мислення), прийоми запам'ятовування, ілюстрації, демонстрації тощо.

3. Підібрати форму організації навчальної діяльності учнів (індивідуальна, парна, групова, фронтальна, колективна), яка відповідатиме змісту та методам роботи.

4. Підібрати та упорядкувати засоби навчання

• самостійно розроблені картки, брошури, буклети тощо;
• графічні засоби (картини, малюнки, карти, схеми, колекції мінералів, тощо);
• технічні засоби навчання (інтерактивна дошка, мультимедійний проектор, система для інтерактивного тестування тощо);
• підручники, навчальні посібники, енциклопедії.

П’ятий етап

  Встановлення технологічних взаємозвязків під час вибору змісту, методів, прийомів і форм навчання з орієнтацією на заплановану мету й прогнозований очікуваний результат.

Виділимо окремі методичні завдання вчителя, вирішення яких сприятиме забезпеченню виконання даного етапу. Вчителю потрібно:

• виділити основні текстові положення, які підлягають обов'язковому засвоєнню;
• розробити способи акцентування уваги учнів на головних теоретичних/практичних положеннях уроку;
• визначити прийоми формування позитивної мотивації;
• встановити міжпредметні зв'язки уроку із загальноосвітніми дисциплінами;
• підібрати компетентнісно орієнтовані завдання, що спираються на життєвий та навчальний досвід учнів;
• обрати методику використання підручників і навчальних посібників на уроці і в процесі виконанні потім домашньої самостійної роботи;
• підібрати прийоми вирішення виховних завдань уроку.

Шостий етап 

• Розробка технології визначення рівня навчальних досягнень учнів.
• Основну увагу при цьому треба приділяти формувальному оцінюванню, тому що його ефективність визначається частотою проведення

Сьомий етап 

• Упорядкування обсягу та змісту домашнього завдання.
• З метою індивідуалізації процесу навчання необхідно диференціювати обсяг і складність домашніх завдань для різних груп учнів в залежності від їх навченості.

​

План уроку передбачає:

• тему уроку;
• мету уроку;
• обладнання уроку;
• хід уроку:

I. Вступна частина:

організація учнів до навчання; оголошення теми уроку; визначення освітньо-виховної та розвивальної мети уроку; повторення вивченої теми (за бажанням учителя).

II. Основна частина уроку:

а) коротка інформація вчителя щодо матеріалу нової теми;

б) включення учнів класу в самостійну роботу для засвоєння нового матеріалу;

в) спонукання учнів до осмислення почутої інформації, її узагальнення та позитивної реакції на процес засвоєння знань;

г) оволодіння новими науковими термінами або певним специфічним понятійним апаратом;

д) підведення учнів до узагальнень, обґрунтувань, висновків або закономірностей на основі нового засвоєного матеріалу.

III. Заключна частина уроку:

а) обґрунтування учням домашнього завдання (бажано за 10 хв до кінця уроку);

б) загальний підсумок уроку з відзначенням його позитивних та негативних моментів.

Така структура уроку є класичною, але вона повинна мати динамічний характер.

Це важливо!

• Під час реалізації навчальної програми вчитель повинен надавати учням чіткі інструкції щодо очікуваних результатів навчання, застосовувати особистісно-орієнтований підхід, що може бути забезпечений передусім вибором відповідних тем навчальних проєктів та ролей у груповій діяльності.
• Методичні прийоми, які використовуються на уроках, треба добирати з урахуванням вимог до результатів навчально-пізнавальної діяльності, що відображені в Державному стандарті і навчальній програмі.

Сучасний урок

• невід’ємна частина життєдіяльності школярів, оскільки саме на уроці учень більш за все пізнає, на уроці відбувається його виховання, розвиток, розкривається його індивідуальність, визначаються інтереси, формується особистість.
• Стрижень уроку – формування особистості учня засобами змісту навчальної дисципліни, а основа уроку – єдність діяльності вчителя й учнів.
• У наш час школі необхідна методика уроку, що базується на організації самостійної діяльності школярів, яка підштовхує їх до впорядкування пізнавального досвіду, сприяє засвоєнню взірців і способів інтелектуальної практичної діяльності.

Сучасний урок географії, зорієнтований на реалізацію компетентнісного підходу в навчанні, має вирішувати ряд завдань:

• підвищення рівня мотивації учнів;
• використання суб’єктивного досвіду набутого учнями;
• ефективне та творче застосування набутих знань та досвіду на практиці;
• формування у учнів навичок отримувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел;
• здійснення організаційної чіткості та оптимізації кожного уроку;
• підвищення рівня самоосвітньої та творчої активності учнів;
• створення умов для інтенсифікації навчально-виховного процесу;
• наявність контролю, самоконтролю та взаємоконтролю за процесом навчання; формування моральних цінностей особистості;
• розвиток соціальних та комунікативних здібностей учнів;
• створення ситуації успіху.

Джерело: http://surl.li/eaenp

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!

+380507024515

+380992347036

olex.greenchenko@gmail.com

alexsavvich@gmail.com

Все буде