Складні випадки вживання м’якого �знака, апострофа.
М'який знак
Ь, ь (м'який знак) або знак м'якшення, — літера кириличної абетки. У більшості сучасних абеток на основі кирилиці не передає окремого звука, а слугує для позначення пом'якшення попереднього приголосного, або (рідше) як розділовий знак.
Ь — тридцять перша літера української абетки. У сучасній українській мові не має окремого звука, використовується для позначення м'якості попереднього приголосного або роздільної вимови приголосного та йотованого голосного: тінь, сільський, Ньютон.
М'який знак пишемо:
1) після м'яких д, т, з, с, ц, дз, л, н наприкінці слова чи складу: сядь, донька, суть, злізь, вісь, ґедзь, швець, різьба;�2) після м’яких приголосних перед о: льон, трьох, сьомий, сьогодні, дзьоб;�3) у суфіксах –ськ-, -зьк-, -цьк-, -ськість-, – зькість, -цькість, -ськи, – зьки, -цьки: український, козацький, запорізький, близькість, по-французьки;�4) у суфіксах –еньк-, -оньк-, -есеньк-, -оньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: легенько, голівонька, рученька, самісінька, малюсінька;�5) після м’якого звука [л] перед наступним м’яким: учительський, стільця, пальці, їдальня, читальня.�
М'який знак в іншомовних словах
В словах іншомовного походження м'який знак пишеться після м'яких д, т, з, с, л, н перед ї, йо, а також перед я, ю, є, які читаються як [йа], [йу], [йе]: адьє, конферансьє, монпансьє, пасьянс, ательє, барельєф, батальйон, мільярд, бутоньєрка, віньєтка, каньйон, В'єнтьян, Готьє, Нью-Йорк, Ньютон, Ньяса, Реньє тощо.
�
М'який знак не пишемо:
1) після букв, які позначають губні та шиплячі звуки: степ, голуб, кров, сім, вісім, любов, ніж, піч, ідеш;�2) після р у кінці слова та складу: кобзар, товар, писар, Харків (виняток Горький);�3) між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого: сонця, пісня, радість, якість, кінця;�4) після н перед ж, ч, ш, щ: тонший, менший, інший, кінчик.
�
�
М'який знак зберігається: в утворених присвійних прикметниках: Танька — Таньчин, ненька — неньчин;
при відмінюванні: призьба — на призьбі, ненька — неньці, вишенька — вишеньці, але: землянка — землянці, маска — масці.
�Вправа 1. Випишіть слова у дві колонки: �1) з м'яким знаком; 2) без нього.���
Ковал..чук, щонаймен..ший, учител..ство, камін..чик, різ..бяр, сон..ця, медал..йон, чотир..ма, лял..ці, с..міх, бат..ківський.
�
Ключ. Підкресліть в першому стовпчику останню букву – прочитаєте ім'я героя твору Уласа Самчука ″Марія″.
�Вправа 2. Запишіть дані слова у дві колонки: 1) у яких вживається м'який знак; 2) у яких не вживається м'який знак.�
�Улюбленец.., козац..кий, різ..бяр, адмірал..с..кий, їд..те, Н..ютон, аквалан..гіст.
�
Ключ. Підкресливши перші букви, прочитаєте назву країни.
Апостроф
Апо́строф (від грец. ἀπόστροφος — «звернений набік») — нелітерний орфографічний знак.
Це графічний знак, який не позначає звука. За допомогою апострофа в українській мові відокремлюються йотовані я, ю, є, ї від попередніх губних приголосних та «р», наприклад: м’язи, бур’ян.
Апостроф не входить до алфавіту і на розміщення слів у словниках не впливає.
Вживання апострофа
Вживання апострофа
1. Після р (в кінці складу): бур'ян, міжгір'я, пір'я, матір'ю, кур'єр,
на подвір'ї.
Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.
2. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний перед я, ю, є, ї: без'язикий, від'їзд, з'єднаний, з'їхати, з'явитися, об'єм, під'їхати, роз'юшити, роз'яснити; дит'ясла.
Після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, о, у апостроф не пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.
��Вправа 3. Перепишіть слова, поставте замість крапок, де потрібно, апостроф.��
Хлоп...та, св...ято, полум...я, зів...янув, бур...як, пір...я, від...ємник, цв...ях, здоров...я, відв...язати, солом...яний, реп...яхи, солов...ї, дерев...яний, кр...ючок, м...ята, дзв...якнути, в...язання, тьм...яний, р...ябий.
Вправа 4. Випишіть слова у дві колонки:� у ліву – з апострофом, у праву – без нього.
Опам..ятатися, бур..як, дев..ять, р..явкати, нев..язкий, електрозвар..ювання, ад..ютант, атель..є, голуб..ятко, духм..яний, об..їзд, вар..яг, Лук..янівка, інформб..юро, об..єкт, кань..йон, верб..я, р..явкнути, арф..яр, авант..юра, дов..янути, щупл..явий, оп..яніти, евол..юція.
Ключ. Підкресливши перші букви, прочитаєте прислів’я
Домашнє завдання
Кістка, тітонька, люлька, доленька, полька, вчителька, валер’янка, сторінка, долинка, ліщинка, тарілка, веселка, нічка, кулька, булка, жменька, ненька, вишенька, хвилинка, хатинка.