Розділ 2

Автор презентації: Софія Тис

Тема 10.

«Об’єднання Італії �та Німеччини»

Об’єднання Італії та Німеччини

Актуалізація опорних знань

1. Подумайте, що таке «клаптикова монархія»? 

2. Вкажіть чому «клаптикові держави» не відігравали вагомої ролі у політичному житті Європи?

�

Структура уроку

1. Якими були країни Апеннінського півострова в першій половині ХІХ ст.?
2. Яку роль відіграв П’ємонт в об’єднанні Італії?
3. Як об’єднувалася Німеччина?

�

Після поразки революцій 1848-1849 рр. Італія та Німеччина залишалися політично роздробленими країнами. Тому проблема об’єднання й національного визволення не втратила своєї актуальності.

Історичний досвід свідчив, що лише у власній державі народ має можливості для повноцінного розвитку.

Збереження роздробленості заважало розгортанню промислової революції, унеможливлювало гідну участь у міжнародних справах.

У 50-60 роках XIX ст. в цих країнах з’явилося покоління політичних діячів, які зуміли успішно вирішити складні завдання створення національних держав.

Після поразки Франції і рішень Віденського конгресу на Апеннінському півострові відновилися 8 держав:

Сардинське королівство

Королівство Неаполітанське (Королівство обох Сицилій)

Ломбардо-Венеційське королівство

Герцогство Тоскана

Герцогство Лукка

Герцогство Парма

Герцогство Модена

Папська область

Рісорджименто – рух за об’єднання країни та її звільнення з-під іноземного панування.

Упродовж 1815—1831 рр. його очолили карбонарії.

Проте військове втручання Австрії завдало поразки карбонаріям та їхнім прихильникам.

Владу у Вічному Місті перехопив Джузеппе Мадзіні – поет, політик, патріот, який самовіддано обстоював республіканські ідеали, займався організацією збройної боротьби із завойовниками.

У 1849 р. Римська республіка, за яку героїчно боролися повстанці під командуванням Джузеппе Гарібальді, одного з вождів Рісорджименто, впала. Австрійці після кількох невдач відновили «старий порядок», повернувши Ломбардо-Венецію і Тоскану.

Камілло Кавур

Закликав до об’єднання Італії

Основну увагу приділяв розбудові П’ємонту

Проклав зрошувальних канали, що сприяли збільшенню врожаїв

1850-х рр. в регіоні з’явилися залізниці та сучасні порти

Зміцнив міжнародний статус Сардинії

1858 р. Уклав таємний договір із Францією, спрямований проти Австрії

Наступного року розпочалась австрійсько-сардинська війна.

1859 р.

На Сицилію з тисячею вірних воїнів («червоносорочників») висадився Джузеппе Гарібальді.

Розладнана влада Королівства обох Сицилій не змогла впоратися з авторитетним діячем, тому в жовтні того ж року сицілійці теж оголосили про приєднання до Сардинії.

1862 р.

Загальноіталійський парламент оголосив Віктора Еммануїла ІІ королем, а державу проголосив конституційною монархією.

Поза владою монарха залишалися Венеція та Папська область. Союз Італії із Пруссією у 1866 р. допоміг розпочати проти Австрійської імперії нову війну. Пруссія, яка прийняла на себе основний воєнний тягар і допомогла італійцям опанувати Рим – у 1870 р., яке у 1871 році набуло статусу столиці Італійського королівства.

1. Послуговуючись мапою, з’ясуйте, які держави існували на території Апеннінського півострова та прилеглих островах. Кому вони належали в першій половині ХІХ ст.?
2. Якої проблеми не розв’язала «весна народів» в італійських землях?
3. Історик Михайло Грушевський та інші називали Східну Галичину «українським П’ємонтом». Поясніть походження і сутність такого порівняння.
4. Яку роль відіграв Джузеппе Гарібальді в об’єднанні Італії? Розгляньте карикатурне зображення Італії. Хто з історичних діячів уособлює державу? В чому символізм інших елементів малюнка?

Міркуємо і діємо!

У ході наполеонівських війн припинила існування Священна Римська імперія.

Утворили Німецький Союз

Розвинуте сільське господарство

Залізниці

Промислові підприємства

Високий рівень економіки

У середині ХІХ ст. обирали між двома шляхами створення цілісної держави.

У 1859 р. буржуазія північнонімецьких держав утворила політичну організацію Національний союз, що обрав «малонімецький» шлях

Дворяни Півдня (насамперед Баварії) ухилялися від співпраці та вірили в Австрію.

Вільгельм І

(1861—1888)

Опір парламентарів

1862 р.

Отто фон Бісмарк (1815— 1898)

«залізний канцлер»

«Не на лібералізм Пруссії дивиться Німеччина, а на її могутність. Не промовами, не постановами більшості вирішуються великі питання часу – це було помилкою 1848 р., - а залізом і кров’ю. Пруссії необхідно тримати свої сили напоготові, в очікуванні сприятливого моменту, що його декілька разів було втрачено».

18 січня 1871 р. у Дзеркальній залі Версальського палацу переможці проголосили Німецьку імперію.

1. Послуговуючись мапою, з’ясуйте, які держави існували на території Німеччини на початку ХІХ ст.
2. Чому із двох шляхів об’єднання німці обрали «прусський»?
3. 30 вересня 1862 р. канцлер Отто фон Бісмарк виступив із промовою, в якій, зокрема, сказав: «Великі питання вирішуватимуться не розмовами і резолюціями, а залізом і кров’ю». Як ви розумієте значення цих слів? Чи стали вони гаслом об’єднання Німеччини?

Міркуємо і діємо!

Домашнє завдання

• Параграф 10
• Виконати завдання