Гетьман Іван Мазепа

�Мазепа - зрадник чи герой України???

В історії України особливе місце належить гетьману Іванові Мазепі (1687— 1709 рр.).

��Державний діяч і політик найвищого ґатунку, найвправніший дипломат тодішньої Європи, полководець і водночас поет, у поезії якого найсильнішими були патріотичні мотиви, уболівання за долю України. Різноманітна природна обдарованість поєднувалася в ньому з високою освіченістю.�Гетьман Іван Мазепа намагався зробити з України європейську державу, підняти й зміцнити значення й престиж гетьманської влади, яка за десятиріччя руїни зазнала страшної девальвації. Жодний із гетьманів не зробив так багато, як Мазепа для розвитку культури та духовності українського народу.�

Мазепа Іван Степанович народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області).

Невідомий художник Портрет Івана Мазепи в латах з Андріївською стрічкою, кін. XVIII ст.

Курилас О. Портрет Івана Мазепи, 1909 р.

• 25 липня 1687 року на військовій раді І.Мазепу обрано гетьманом.Він був популярною особою серед козацької верхівки.Отже,прихід його до гетьманства був цілком закономірним.Своє гетьманування розпочав з підписання Коломацьких статей. У 1689 році на троні Російської держави молодий і енергійний Петро І. І.Мазепа вкотре застосував свій дар зачаровувати можновладців,між ними виникла тісна особиста дружба. Козацькі полковники із сарказмом зауважуали,що «цар скоріше не повірить ангелові,ніж Мазепі»,а російські урядники заявляли,що «ніколи ще не було гетьмана кориснішого і вигіднішого для царя,як Іван Степанович Мазепа».

І.Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.

Лопата В. Портрет Івана Мазепи, 1991 р.

���●І.Мазепа досить освічена особа свого часу; ��●Неймовірно привабливий зовні; ��●Писав вірші,мав високий чудовий голос; ��●Грав на кількох музичних інструментах,але найбільше полюбляв грати на бандурі; ��●Володів даром «зачаровувати» людей; ��●Через його життя проходить ряд любовних пригод; ��●Різноманітна природна обдарованість поєднувалась в ньому з високою освіченістю.

Державно-політична діяльність

1) Зумів налагодити стосунки як з царівною

Софією та керівником московського уряду

кн. В.Голіциним, так і з їх наступником –

царем Петром І;

2) Мав численні зв’язки з монархічними

дворами Європи;

3) Побудував фортеці на півдні України;

4) Сприяв розвиткові економіки держави

Ставши гетьманом, І.Мазепа прагнув об'єднати в єдиний державний організм усі українські землі. Його ідеалом була станова держава західноєвропейського типу зі збереженням традиційного козацького устрою. Виходячи з цього, він дбав про формування в Україні аристократичної верхівки, надаючи козацькій старшині значні землеволодіння, нові права та привілеї. Тисячі селян вільних військових сіл опинилися в руках нових панів. По суті, в Україні відбувалося зародження дворянства зі спадковою владою, титулами, землями і залежними селянами. Це викликало незадоволення у середовищі окремих суспільних груп. Ряд заходів І.Мазепи, спрямованих на захист козаків, міщанства, духовенства, селянства, зокрема про обмеження панщини двома днями на тиждень, не привели до усунення соціальних протиріч і консолідації українського суспільства. У найвирішальніший момент широкі маси козаків і селян не підтримали планів Мазепи.

​

​

Велику увагу І.Мазепа приділяв Правобережжю. Він не втрачав надії об'єднати під своєю булавою ті землі, де сам починав політичну діяльність під гетьмануванням П.Дорошенка. У 1702 р. тут вибухнуло антипольське повстання під проводом фастівського полковника Семена Палія, викликане спробами уряду ліквідувати правобічне козацтво. Повстанці зайняли Білу Церкву, Бердичів, Немирів, цей рух перекинувся на Волинь і дійшов до Галичини. Однак у 1703 р. полякам удалося відвоювати значну частину втрачених земель, взяти повстанців в облогу під Фастовом. Польські загарбники жорстоко розправлялися з повстанцями й мирним населенням, їх масово вішали, садили на палі, рубали шаблями.

Підтримка освіти та культури

Усвідомлюючи значення освіти для розбудови держави, Мазепа постійно опікувався навчальними закладами. Зокрема, його коштом будувалися корпуси Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму, які пізніше також були збагачені сучасними на той час бібліотеками й рідкісними рукописами.

Коштом І.Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кiлькiсть церковних споруд:

1. Києво-Печерська Лавра:

А) Троїцька надбрамна церква

(1106-1108; перебудови XVII-XX ст.)

відновлена коштом І.Мазепи

​

Б) Успенський собор

(1073-1089; перебудова XVII-XVIII ст.)

відновлений коштом І.Мазепи (1690) + подарунки.

В) Церква Всіх святих над Економічною брамою

(1696-1698)

побудована коштом І.Мазепи

Г) Кам’яний мур

(1696-1701)

будувався коштом І.Мазепи:

​

2. Софіївський собор у Києві

(1697-1700)

3.Успенська мурована трапезна церква Густинського монастиря

4. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря у Чернігові

(1679-1695)

5. Михайлівський Золотоверхий монастир в Києві

6. Хрестовоздвиженький собор Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря

7. Вознесенський собор у Переяславі

(1700)

8. Храм Преображения Господня Лубенського Мгарського монастиря

Для розвитку культури того часу велике значення мали заходи гетьмана щодо видання творів української літератури, зокрема творів Афанасiя Заруднього, Дмитра Туптала, Григорiя Двоєслова та багатьох iнших. Як І.Мазепа підпирав літературу найкраще свідчать численні видання релігійного і світського змісту, що тоді появлялися друком. А треба підкреслити, що ті видання були саме найкращими виданнями взагалі з цілої української продукції - відзначалися гарним друком, прекрасними гравюрами, майстерною оправою.

В добу Мазепи театр у формі шкільної та історичної драми, інтермедії, вертепу та інших був так тісно зв’язаний із школою вищого типу, якою була Київська академія, що меценатство Мазепи тут безсумнівне. В той час шкільна драма не тільки набирає літературної вартості, але приходить народний елемент, як це ми бачимо в популярній драмі „Комедія на Різдво Христове" Дмитра Туптала зі сценою пастухів тощо. Новий тип „трагікомедії" виявляється у творі „Володимир", автором котрого був професор поетики в Київській академії Феофан Прокопович. Була вона вперше виставлена в академії 3 липня 1705 року і присвячена „добродію і ктитору" гетьману І .Мазепі. Відповідаючи духові часу та інтенціям самого І.Мазепи, провідною думкою драми була боротьба поступу та освіченості із застоєм і темнотою.

Загалом, за підрахунками козацької старшини, зробленими одразу після смерті І.Мазепи, за 20 років свого гетьманування гетьман на меценатські цілі витратив щонайменше 1 110 900 дукатів,

9 243 000 злотих та

186 000 імперіалів!!!

Бернігерот М. Іоанн Мазепа, 1706 р.

1700-1721рр.-Північна війна�Росія намагалася здобути вихід до Балтійського моря.�Війна вимагала від України значних людських і матеріальних витрат. �Польща почала погрожувати нападом на Україну.�Петро І після звернення І.Мазепи про допомогу відповів �«Я не можу дати навіть десяти чоловік,боронися як знаєш»

1705р.-І.Мазепа налагодив зв'язок з польським королем С.Лещинським.

1706р.-І.Мазепа розпочав таємні зносини зі шведським королем Карлом ХІІ.

Жовтень 1708р.-І.Мазепа уклав українсько-шведський договір.

Згідно договору,Україна стає вільною і незалежною,а шведський король є гарантом її державності.

У відповідь на дії Мазепи Петро І звернувся до українців.Він звинуватив Мазепу у «зраді».�2 листопада 1708 року О.Меньшиков за наказом Петра І знищив місто Батурин(тотальне знищення міста,близько �12 тисяч жителів загинуло). Одночасно в Глухові і Москві відбулася церковна анафема. �6 листопада 1708року-вибори нового гетьмана.Ним став І.Скоропадський. Після того,як частина запорожців на чолі з К.Гордієнком приєдналася до І.Мазепи,в травні 1709року було знищено �Чортомлицьку Січ.

27 червня 1709року-Полтавська битва,поразка шведсько-українського війська.Поранений Карл ХІІ і хворий І.Мазепа вирвавшись з оточення,прямували до турецького кордону.1 серпня зупинилися в передмісті Бендер.Тут,у Варниці І.Мазепа вже не ставав з ліжка,доживаючи останні дні.У ніч проти 22 вересня І.Мазепа помер,де його і поховали.На похоронах був король Швеції,офіційні представники Англії і Голландії.

�����Спроба гетьмана І.Мазепи вирвати Україну з лабет московського царизму зазнала невдачі. Сподівання на об'єднавчу силу національної ідеї, за словами дослідника виявилися марними. Надто далеко відірвався лівобережний гетьман своєю соціальною політикою від народу, його життєвих потреб. Козаки, селяни й міщани більше дбали про захист власних економічних інтересів, ніж про державну незалежність від Московії. До того ж, прості виробники вбачали головного винуватця у погіршенні свого становища у козацькій старшині, насамперед у гетьмані та його оточенні. Не останню роль у пасивності українського населення під час антимосковського повстання відіграв і страх перед жорстокими покараннями за прикладом Батурина. Усе це, поряд з воєнними невдачами Карла XII, стало головними складовими поразки. �

Однак, незважаючи на невдачу гетьмана Мазепи в реалізації визвольних планів, його вчинок залишив глибокий слід в українській історії, а його ім'я стало символом боротьби за незалежність України для майбутніх поколінь.

​

Культурна спадщина

Банкноти у 10 гривень з зображенням I.C. Мазепи

Монета 10 гривень з зображенням I.C. Мазепи

"Матиме волю Україна або нині, або ніколи, – поклавши руку на плече небожеві, казав того вечора Іван Мазепа, казав стиха, не стільки з боязні чужих вух, скільки остерігаючись видатися велемовним. – Один Бог знає, у що нам обійдеться те звитяжне діло супроти варварства, але я іду до кінця".

​

​

​