Василь Герасим’юк
Глибинний зміст і символіка “Чоловічого танцю”
Із сучасної української поезії
Мета та завдання уроку:
Василь Герасим’юк
Народився в гуцульській родині, вивезений у 40-і рр. до Караганди на «вічне поселення»; але наприкінці 50-х рр. батьки змогли повернутися в рідне с. Прокурава (Косівський район, Івано-Франківська область), де й минуло його дитинство.
Закінчивши філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка, працює редактором різних видань, ведучим Національної радіокомпанії України та програми “Діалог” на каналі “Культура”.
Пробудження інтересу до поетичної творчості й перші поетичні спроби припадають на шкільні роки в Косові. Це був початок 1970-х рр., коли прийшла нова хвиля політичних репресій, що мали покласти край рухові «шістдесятників». У цій атмосфері формувалася творча особистість майбутнього поета.
Від перших віршів до першої поетичної збірки («Смереки», К., 1982) поет ішов 10 років і прийшов уже сформованим поетом. Він здійснив власне першовідкриття Карпат як світу особливого співжиття людини й природи.
Поет удостоєний багатьох літературних нагород. За збірку “Поет у повітрі” у 2003 році Василь Герасим’юк був нагороджений Національною премією імені Тараса Шевченка
«Василь Герасим’юк — гордий поет. Аристократ української поезії. Його поетична свідомість прагне з гуцульських верхів і дніпровських круч осягнути шкалу Всесвіту». (І. Дзюба)
Словник
Аркан — старовинний український чоловічий танець, який виконують зімкнутим колом або півколом з топірцями в руках. Він є головним елементом обряду посвячення молодого гуцула в леґіні (парубки), після чого, той отримував право носити топірець та підперізуватися широким паском.
Поетична хвилинка
Чоловічий танець
Паспорт твору
Художні засоби поезії
Асоціативний образ
Ти
“готовий до цього древнього танцю”
«стань у це найтісніше коло»
«змішай із ближніми піт і кров»
«стаєш у чоловіче коло, »
«протанцюєш під безоднею неба»
«повинен відчути «древнє» чоловіче коло»
«мусиш танцювати аркан»
Підсумок уроку.�Закінчіть речення