Південь України
Місто з історією. Місто, в якому краса природи сміливо протистоїть натиску індустрії
Це місто відоме завдяки Дніпровській електростанції та острову Хортиця, які стали його символами. Вони знаходяться навпроти один одного , створюючи пейзаж, якого не знайдеш по всій довжині Дніпра.
Тутешнім скелям майже 3 мільярди років. Мандрівники в ХІХ ст. порівнювали ці місця із Швейцарією.
У ІХ-ХІ століттях Дніпро став частиною великого шляху із варяг в греки . По дорозі до Візантії на о.Хортиця зупинялися війська київських князів: Аскольда і Олега, Ігоря, Святослава і Володимира.
Сучасна назва Хортиці походить, вірогідно, від імені Хорса – слов’янського бога сонця.
Хортиця 40 років тому проголошена природним та історико-архітектурним заповідником, який відзначається унікальним тваринним та рослинним світом.
Перші люди заселилися на запорізьких землях близько 12 тисяч років тому. Можливо , саме вони першими в світі приручили дикого коня.
Саме коні були вірними супутниками запорізьких козаків. Кінь, шаблюка, вітер в полі і ніхто не здолає козацької волі!
Славне Запоріжжя і своїм унікальним пам’ятником древніх лісів – сімсотрічним дубом-велетнем. Тільки одна гілка на його багатостраждальній кроні є живою.
В 15 ст. на ці землі почали сходитися люди з окраїн земель Русі , які хотіли жити подалі від будь-якої влади.
Затанцюєм гопачок…
Одним з організаторів козаччини в кінці ХV ст. був князь Дмитро Вишневецький , він же Байда , який на острові заклав дерев’яний земляний замок. Звідси козаки здійснювали набіги на татарські поселення та турецькі фортеці. Пізніше турки знищили замок, а сам Байда був страчений у Стамбулі. Пам’ять про нього збережена в українських піснях.
��Четвертий за величиною індустріальний центр України з розвиненим машинобудуванням, чорною та кольоровою металургією, хімічною та будівельною промисловістю, шосте за населенням місто України, великий промисловий центр та технополіс.
Сучасне Запоріжжя
У 1999 році з дна Дніпра було підняте козацьке судно “Чайка”
День народження міста Запоріжжя відомий. Під час чергової російсько-турецької війни, імператриця Росії Катерина ІІ наказала звести нову , Дніпровську лінію фортець, головна з яких була названа Олександрівськом на честь царського фаворита О.Вяземського. 15 серпня 1770 року було розпочато будівництво фортеці, з якої згодом виросло ціле місто.
У 1811 р. Олександрівську
було пожалувано герб.
3 червня 1806 р. імператорським указом Олександрівськ отримав
статус повітового міста Катеринославської губернії.
Місто з самого початку було багатонаціональним.
Тут жили поляки, євреї та переселенці із Німеччини.
XIX - початок XX століття�
Напередодні першої світової війни населення міста досягло
63,6 тис. чоловік, був побудований водопровід, електростанція. В Олександрівську діяло 47 різних заводів і фабрик, чотири десятки ремісничих майстерень.
За роки довоєнних п'ятирічок Запоріжжя перетворилося на велике індустріальне місто. Символом індустріалізації не тільки Запоріжжя, але й всього СРСР став Дніпрогес.
На початку 1920-х років почалося поступове відродження міста. 23 березня 1921 Олександрівськ було перейменовано у Запоріжжя, а губернія стала Запорізькою
Друга світова війна 1941-1945 рр..
18 серпня 1941 німецькі війська підійшли до міста. Через загрозу прориву німецьких військ, була підірвана гребля Дніпрогесу.
У жовтні-грудні 1943 р. після форсування Дніпра радянським військам вдалося створити кілька плацдармів на правобережжі і в грудні 1943 року німці відступили від річки.�
Лівобережна частина міста за допомогою нічного танкового штурму була звільнена 14 жовтня 1943, однак німецькі війська закріпилися на правому березі Дніпра та на о. Хортиця.
1947 року було відновлено роботу ДніпроГЕСУ, до 1949 року відновлено “Запоріжсталь”, до кінця 1950 року на 90% був відновлений житловий фонд, були відбудовані і розширені навчальні приміщення машинобудівного та педагогічного інститутів, а також середніх навчальних закладів. На початку 1950-х збудовано Концертний зал ім.М.І.Глінки.
ПОВОЄННІ РОКИ
На лівому березі було споруджено Дніпрогес-2, що збільшив потужність електростанції вдвічі, а також однокамерний судноплавний шлюз. У 1983 році було відкрито Музей історії козацтва
У 1950-ті — 1960-ті роки були закладені житлові масиви Вознесенка, Космічний та Шевченківський район, а в 1970-ті — Хортицький, Бородинський, Осипенковський та Південний райони. Було введено в експлуатацію Запорізький трансформаторний завод (ЗТЗ), заводи високовольтної апаратури, «Запоріжкабель» та «Перетворювач».
Населення міста до кінця 1980-х років досягло 900 тисяч осіб.
Пишаймося минулим нашої героїчної Батьківщини, пишаймося тим,
ЩО МИ НАРОДИЛИСЯ В ЗАПОРІЖЖІ!!!