Український національний рух: політичний етап.

Політизàція — активізація в суспільстві сил, що висувають політичні вимоги/зміна форми правління, виборче право, свобода слова, друку, мітингів, зборів./

Політична пàртія (від лат. parties — «частина») — політична організація, що виражає інтереси певної соціальної групи (або груп), об’єднує найбільш активних її представників і прагне до досягнення певних цілей та ідеалів.

Консолідàція української нації — усвідомлення великою спільністю людей необхідності створення власної національної держави на основі: єдності території проживання, формування та поширення єдиної літературної мови, культури, зміцнення економічних зв’язків, що відбуваються під впливом модернізації

Друга половина 90-х рр. ХІХ ст.

Перехід від культурно-освітньої діяльності до політичної боротьби

В.Антонович і О.Кониський – ініціатори створення Загальної української безпартійної організації

Братство тарасівців – організація, що пріоритетною визнавала політичну діяльність

Діяльність української інтелігенції на початку ХХ ст.

• прохання зняти заборону української мови;
• урочисте відкриття в 1903 р. пам’ятника Івану Котляревському в Полтаві. Його автори Л. Позен і О.Ширшов відмовилися від винагороди за свою роботу.;
• Михайло Коцюбинський, не зважаючи на заборону влади, виголосив промову українською мовою:

Пам’ятник І.Котляревському в Полтаві. 1903 р.

Діяльність української інтелігенції на початку ХХ ст.

• 1904 р. - відзначення в Києві 35-річчя творчості композитора Миколи Лисенка;
• 1904 р. – початок кампанії за скасування Валуєвського циркуляру та Емського указу;
• 1905 р. - вшанування письменника Івана Нечуя-Левицького з нагоди 35-річчя його літературної діяльності.

​

Викладачі та учні відділу української драми Музично-драматичної школи М.Лисенка в м.Київ

Новий етап національного руху

Микола Міхновський – “батько українського націоналізму”

1900 рік –

“Самостійна Україна”

Значення:

• вперше відкрито обґрунтовано самостійність України і проголошено боротьбу за неї;
• зародження націоналізму в Наддніпрянській Україні

Ми розуміємо, що боротьба буде люта й довга, що ворог безпощадний і дужий. Але ми розуміємо й те, що це вже остання боротьба, що потім уже ніколи не настане слушний час до нової боротьби. Ніч була довга, але ранок наблизився і ми не допустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах: ми розіб'ємо їх до схід сонця свободи. Ми востаннє виходимо на історичну арену, і або поборемо, або вмремо... Ми не хочемо довше зносити панування чужинців, не хочемо більше зневаги на своїй землі. Нас горстка, але ми сильні нашою любов'ю до України! Сини України! Ми, як той Антей, доторкаючись до землі, наберемось усе більшої сили й завзяття. Нас мало, але голос наш лунатиме скрізь по Україні, і кожний, у кого ще не спідлене серце, озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось!

Наша нація у своєму історичному процесі часто була не солідарною поміж окремими своїми частинами, але нині увесь цвіт української нації по всіх частинах України живе однією думкою, однією мрією, однією нацією: "Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ".

“Самостійна Україна”

Запитання до документа:

1. Яку провідну ідею проголошував автор?

2. Чим М. Міхновський аргументував необхідність боротьби за дер-

жавну незалежність?

Політичні партії Наддніпрянщини

​

• періодом виникнення є початок ХХ століття;
• першою політичною партією Наддніпрянщини стає Революційна Українська партія;
• більшість партій відстоювали позиції автономізму і поширення соціалістичних ідей.

Революційна українська партія (РУП)

1900р

м. Харків

Гасло: «Рух усе, мета ніщо» (Є.Бернштейн)

Ініціатива створення:

- студентська громада.

“Самостійна Україна” М.Міхновського – перша програма РУП

Революційна Українська Партія (РУП)

Засновники

Дмитро Антонович

Михайло Русов

Левко Мацієвич

Юрій Коллард

Перший програмний документ – брошура М.Міхновського “Самостійна Україна”

Ідейні положення:

• боротьба за державну незалежність;
• боротьба проти царизму;
• радикалізм;
• безкомпромісність і рішучість;
• прагнення поліпшити долю народу політичними засобами.

Революційна Українська Партія (РУП)

Обкладинка першого видання брошури, 1900 р.

Форми діяльності:

• розповсюдження брошур («Дядько Дмитро» і «Чи є тепер панщина?»);
• видання газет (1902 р. - Д.Антонович, часопис «Гасло»);
• створення мережі місцевих організацій.

​

Революційна Українська Партія (РУП)

Дмитро Антонович – автор агітаційних брошур, у 1902-1903 рр. у Чернівцях редагує газету “Гасло”

Українська Народна Партія (УНП)

1902 р.

м. Харків

Гасло: «Україна для українців»

Ініціатива створення:

- активісти на чолі з М.Міхновським, які вийшли з РУП.

М. Міхновський (другий ряд, перший праворуч) серед соратників. Харків

Українська Народна Партія (УНП)

Програмний документ – праця М.Міхновського “Десять заповідей”

1903 р.

Ідейні положення:

• утворення самостійної демократичної держави – України;
• президентська республіка;
• соціальні гарантії для широких верств населення;
• передача землі у власність селянам.

Микола Міхновський

Микола Міхновський�( 1873 – 1924)

• Народився в с. Турівка на Київщині;
• навчався на юридичному факультеті Київського університету;
• один з ініціаторів утворення «Братства тарасівців» (1891);
• працюючи адвокатом, виступав на політичних процесах, брав активну участь в українському національному русі.
• один з організаторів та лідерів створеної в 1901–1902 рр. Української народної партії, написав для неї програму, в якій обстоював ідею самостійності української держави.

Форми діяльності:

• 1903 р. – створення М.Міхновським напіввоєнної організації “Оборона України” для здійснення політичних терористичних актів;
• М.Міхновський виклав теоретичні основи українського націоналізму (“батько українського націоналізму”).

Українська Народна Партія (УНП)

Замах на пам’ятник О. Пушкіну в Харкові УНП присвятила річниці Переяславської угоди 1654 р. Під пам’ятник, що стояв в університетському сквері, було закладено вибухівку та партійні листівки, які після вибуху мали розлетітися на всі боки. Текст листівок пояснював мету акції: Пушкін ображав гідність України у своїх творах, особливо в поемі «Полтава». Крім цього, пам’ятник російському поету на українській землі проголошувався зайвим, доки не буде дозволено безперешкодно встановлювати тут пам’ятники українським письменникам.

Українська Соціал-Демократична Спілка (УСДП)

1904 р.

м. Львів

Ініціатива створення:

- противники самостійності

України, які вийшли зі складу РУП.

На засадах автономної секції увійшла до складу РСДРП (меншовиків)

Зі статуту:

«Спілка»

займається організацією пролетаріату, що говорить українською мовою,

у місцевостях, де немає комітетів РСДРП, її громади являються самостійними організаціями».

• Мар'ян Меленевський (вважався лідером);
• Олександр Скоропис-Йолтуховський;
• Павло Тучапський.

Українська Соціал-Демократична Спілка (УСДП)

Діячі партії

Мар'ян Меленевський

Ліберальний напрямок

Українська Демократична Партія (УДП)

1904 р.

м. Київ

Ініціатива створення:

поміркована українська інтелігенція.

Ідейні положення:

• автономія України в складі федеративної Російської держави;
• Росія – конституційна монархія;
• загальнонародна власність.

Українська Демократична Партія (УДП)

Лідери партії

Євген Чикаленко

Олександр Лотоцький

Володимир Чехівський

Українська Радикальна Партія (УРП)

1904р

Ініціатива створення:

- поміркована українська інтелігенція.

м. Київ

Ліберальний напрямок

Ідейні положення:

• автономія України в складі федеративної Російської держави;
• Росія – конституційна монархія.

Українська Радикальна Партія (УРП)

Лідери партії

Сергій Єфремов

Борис Грінченко

Модест Левицький

Українська Соціал-Демократична Робітнича Партія (УСДРП)

1905 р.

Ініціатива створення:

- другий з'їзд РУП – рішення про перейменування партії.

Ідейні положення:

• автономія України в складі Росії ;
• можливе об'єднання з РСДРП на федеративних началах;
• відкидання ідеї революційного екстремізму.

​

Українська Соціал-Демократична Робітнича Партія (УСДРП)

Лідери партії

Володимир Винниченко

Симон Петлюра

Микола Порш

Дмитро Антонович

Українська Демократично-Радикальна Партія (УДРП)

1905 р.

Ініціатива створення:

- об'єднання УДП і УРП.

м. Київ

1907 р. – перейменовано в Українську трудову партію

Ідейні положення:

• автономія України в складі Росії ;
• ліквідація самодержавства;
• проголошення демократичних свобод.

​

Українська Демократично-Радикальна Партія (УДРП)

Лідери партії

Борис Грінченко

Сергій Єфремов

Євген Чикаленко

Модест Левицький

Федір Матушевський

Загальноросійські партії

1898 Р.

• - створення партії.

Російська Соціал-Демократична Робітнича Партія (РСДРП)

Будинок-музей I з’їзду РСДРП в Мінську

Перший номер газети «Іскра» - основного друкованого органу партії

Маніфест РСДРП ( автор Петро Струве) в єврейській газеті.1898 р.

Загальноросійські партії

Меншовики

Більшовики

• парламентська боротьба;
• реформи;
• демократичні свободи.

• соціалістична революція;
• диктатура пролетаріату.

Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП)

1903 р. - розкол

Загальноросійські партії

Російська партія соціалістів-революціонерів (есерів)

Кінець 1901 – початок 1902 рр.

Створення партії

Передвиборний плакат есерів 1917 року

Віктор Чернов – основний ідеолог і теоретик партії

Мета діяльності:

• повалення самодержавства шляхом революції;
• соціалізація (усуспільнення) землі;
• запровадження загального виборчого права, республіки, демократичних свобод, робітничого законодавства.

Загальноросійські партії

Російська партія соціалістів-революціонерів (есерів)

Дмитро Сипягін – міністр внутрішніх справ, вбитий есерами в 1902 р.

Загальноросійські партії

СТВОРЕННЯ

САМОСТІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ (ПІСЛЯ ВИКЛЮЧЕННЯ ЗІ СКЛАДУ РСДРП)

• захист єврейства;
• демократичний марксизм.

“Загальний єврейський робітничий союз” (Бунд)

1897 р.

1903 р.

Члени Бунда поряд з тілами трьох своїх товаришів, вбитих в Одесі в ході Революції 1905 року

• Опрацювати параграф 40
• Заповнити таблицю «Політичні партії в Наддніпрянській України» (див. слайд 33)

Домашнє завдання