Заснування Української козацької держави – Війська Запорозького�Неофіційна назва - Гетьманщина
В основі новоствореної держави була демократія та основні засади устрою�Запорозької Січі
Столиця української козацької держави – місто Чигирин�(сучасна Черкаська область)
Державний герб – герб Війська Запорозького, на якому зображений козак із шаблею при боці й рушницею на лівому плечі
Державний прапор – біле полотнище з червоним колом, посередині якого розміщений хрест, який обрамляють вісім золотих і дві червоні зірки, під хрестом зображений півмісяць, обернений догори
Гетьманові належала вища військова, судова, та адміністративна влада
Гетьман
Старшинська рада | |
Генеральні старшини | полковники |
Вирішувала питання: військові, адміністративні, господарські, правові | |
Генеральний уряд |
Центральний уряд, складався з генеральної старшини |
Склад: генеральний писар, обозний, два осавули, хорунжий, бунчужний, судді, підскрабій |
Рада при гетьманові |
Дорадчий орган, складався з довірений осіб гетьмана |
Полкові уряди
Сотенні уряди
Міські й сільські козацькі отамани
У 1649 р. на Лівобережжі існувало сім полків (Полтавський,�Ніжинський, Чернігівський, Миргородський, Прилуцький, Переяславський�і Кропивненський), а на Правобережжі — дев’ять (Київський, Канівський, Білоцерківський, Уманський, Чигиринський, Черкаський, Кальницький, Корсунський і Брацлавський).��Кількість полків постійно змінювалася.
Українська армія
Українська армія – регулярне боєздатне військо в межах 40-60 тис. осіб.
Склад війська: піхота – ударна сила, оснащена вогнепальною зброєю;
кіннота;
артилерія: важка польова; облогова; легка кінна;
інші військові служби: розвідники; прикордонники; фортифікатори; санітари.
Полково-сотенна система.
Виготовлення гармат у Ніжині.
Фінансова система |
Основними джерелами поповнення державної скарбниці стали податки, порубіжні торгові мита, доходи від промислів та із земельного фонду. Так, установлювалися податки з млинів, за ви- робництво та продаж горілки, збори з торгів і ярмарків тощо. |
Судова система |
Існувала власна система судочинства. Під час війни було знищено всі станові (гродські, земські й підкоморські) суди і створено Генеральний військовий суд, полкові та сотенні суди. Козацьким судам підлягали не лише козаки, але й шляхтичі, міщани та селяни, особливо за тяжкі злочини (убивства, розбій тощо). |