Нові російські порядки: імперське

освоєння українського простору.

Козацтво після ліквідації

Запорозької Січі та Гетьманщини.

Серпень 1765 – указ Катерини ІІ про скасування на Слобожанщині полкового устрою і створення Слобідсько – Української губернії з центром у Харкові: створено 5 гусарських полків; козаки позбавлені прав; 1780 – створено Харківське намісництво

Південна (Степова) Україна до останньої чверті XVIII ст. була заселена переважн запорозькими козаками і кримськими татарами та тюрками-ногаями. Ці землі стали ареною російсько-турецьких війн 1768-1774 рр. і 1787­- 1791 рр., внаслідок яких у 1783 р. – Російська імперія анексувала Крим, а після 1791 р. був встановлений російський контроль майже над усім Північним Причорномор'ям.

• 1802 р. - створення Катеринославської, Херсонської і Таврійської губернії. У 1822-1874 рр. вони входили до Новоросійсько-Бессарабського генерал-губернаторства. Функції головного «інтегратора» краю до імперії були покладені на генерал-губернатора Михайла Воронцова і були спрямовані на активний злам традиційного укладу життя жителів регіону й колонізацією краю.

Управління графа

Воронцова

Утвердилися російські державні установи;

• Був розширений нагляд і контроль за виконанням імперських законів і державних повинностей;

• Цілеспрямовано здійснювалося залюднення краю;

• Пришвидшення інтеграції Південної України й Криму до складу імперії;

• Зросійщення південних регіонів у сферах управління, економіки, торгівлі, освіти й культури.

Опрацювати параграф 2,3 (п.4 - 5)