Психологічна адаптація – це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повинна враховувати особливості середовища й активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб.
Рівні адаптації за А.Л.Венгер:
- високий;
- середній;
- низький.
Етапи адаптації:
Зазвичай адаптаційний період завершується до кінця жовтня.
Шкільна дезадаптація – відхилення у навчальній діяльності, утруднення у навчанні, конфліктна поведінка з однокласниками, неадекватна поведінка. Звідси випливає небажання відвідувати школу.
Дезадаптованість – не процес, а стан, що виникає від незадоволення основних потреб унаслідок використання неадекватних способів поведінки. Спричиняє неадекватну, погано контрольовану поведінку, конфліктні стосунки, проблеми у навчальній діяльності.
Причини шкільної дезадаптації:
№ | Назва методики | Спрямованість методики | Для якого віку |
1. | Ставлення до навчальних предметів. | Уточнює список «проблемних» предметів, тобто тих, які можуть викликати дезадаптацію. | П’ятикласники |
2. | Соціометрія Дж.Морено | Визначення між особових стосунків в класі. | П’ятикласники |
3. | Виявлення рівня тривожності та інших особистісних вад за методикою ДВОР (Діагностика вад особистісного розвитку) | Дозволяє визначити рівень тривожності та особистісні вади учнів. | П’ятикласники |
4. | Тест на визначення самооцінки учнів. | Визначення рівня самооцінки учнів. | П’ятикласники |
5. | «Дерево» Дж. Лампена | Визначення характеру психологічного комфорту учня у класі, емоційного стану
| П’ятикласники |
6. | Визначення особистісної адаптованості школярів (А.В.Фурмана). | Дозволяє визначити особистісну адаптованість п’ятикласників. | П’ятикласники |
7. | Визначення мотивації школяра до навчання у школі (О.Ануфрієв, С.Костроміна). | Дозволяє визначити мотивацію до навчання п’ятикласників. | П’ятикласники |
8. | Діагностичні анкети для батьків, класного керівника. | Дають змогу оцінити рівень адаптації всього класного колективу та визначити відповідні проблеми адаптації. | Батьки, класні керівники |
Вхідне дослідження�Рівень адаптації пятикласників
Рівень тривожності учнів п'ятих класів:
Рівень мотивації школяра до навчання:
Ставлення до шкільних предметів:
Не подобаються предмети:
Особистісна адаптованість школяра:
Результати соціометрії:
Вихідне дослідження�Рівень адаптації п'ятикласників.
Порівняльний аналіз вхідного і вихідного досліджень рівня адаптації п'ятикласників:
Повторна соціометрія
Порівняння вхідної та вихідної соціометрії
Поради п'ятикласнику в період шкільної адаптації
Не віднімай чужого, а своїм ділися.�Попросили – дай, намагаються відняти – захищай.�Кличуть грати – іди, не кличуть – запитай дозволу грати разом, це не�соромно.�Грай чесно, не підводь своїх товаришів.�Не дражни нікого, не канюч, не випрошуй нічого. Двічі ні в кого нічого�не проси.�Будь уважним усюди, де потрібно виявити уважність.�Через оцінки не плач, будь гордим.�Із учителями через оцінки не сперечайся й на вчителя за оцінки не�ображайся.�Намагайся все робити вчасно й думати про гарні результати, вони�обов’язково в тебе будуть.�Не зводь наклепів і не наговорюй ні на кого.�Намагайся бути охайним.�Частіше кажи: давай дружити, давай грати, давай разом підемо додому.�Пам’ятай! Ти не кращий за всіх, ти не гірший за всіх!�
Поради батькам п'ятикласників в період шкільної адаптації дітей
Перша умова шкільного успіху п’ятикласника – безумовне прийняття�дитини, незважаючи на невдачі, які її вже спіткали або можуть спіткати.�Обов’язковий прояв батьками інтересу до школи, класу, в якому вчиться�дитина, до кожного прожитого нею шкільного дня. Неформальне�спілкування зі своєю дитиною після шкільного дня.�Обов’язкове знайомство з її однокласниками й можливість спілкування�дітей після школи.�Неприпустимість фізичних засобів впливу, залякування, критики на адресу дитини, особливо в присутності інших (членів родини, однолітків).�Врахування темпераменту дитини в період адаптації до шкільного навчання. Повільні й нетовариські діти набагато довше звикають до класу, швидко втрачають до нього інтерес, якщо відчують з боку дорослих і однолітків насильство, сарказм і жорстокість.�Надання дитині самостійності в навчальній роботі й організація обгрунтованого контролю за її навчальною діяльністю.�Заохочення дитини, і не тільки за успіхами у навчанні. Моральне�стимулювання досягнень дитини.�Розвиток самоконтролю, самооцінки й самодостатності дитини.
�
Поради батькам п'ятикласників в період шкільної адаптації дітей
Відомий педагог і психолог Симон Соловейчик в одній зі своїх книг опублікував правила, які допоможуть батькам підготувати дитину до самостійного життя серед однолітків у школі під час адаптаційного періоду. Батькам необхідно пояснити ці правила дитині та з їхньою допомогою готувати дитину до дорослого життя:�Не віднімай чужого, а своїм ділися.�Попросили – дай, намагаються відняти – захищай.�Кличуть грати – іди, не кличуть – запитай дозволу грати разом, це не�соромно.�Грай чесно, не підводь своїх товаришів.�Не дражни нікого, не канюч, не випрошуй нічого. Двічі ні в кого нічого�не проси.�Будь уважним усюди, де потрібно виявити уважність.�Через оцінки не плач, будь гордим.�Із вчителями через оцінки не сперечайся й на вчителя за оцінки не�ображайся.�Намагайся все робити вчасно й думати про гарні результати, вони�обов’язково в тебе будуть.�Не зводь наклепів і не наговорюй ні на кого.�Намагайся бути акуратним.�Частіше кажи: давай дружити, давай грати, давай разом підемо додому.�Пам’ятай! Ти не кращий за всіх, ти не гірший за всіх!
Поради батькам п'ятикласників в період шкільної адаптації дітей
Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся�і обговоріть це з класним керівником, шкільним психологом, соціальним�педагогом.�Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан�дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному�житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.�Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом�шукайте вихід із конфліктів.�Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати�їх, виділити якісь особливі риси.�Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного�керівника, шкільного психолога, соціального педагога.�Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в�період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого�боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама�збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.�Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага,�розуміння.�
Поради вчителям-предметникам у роботі з п'ятикласниками
Враховуйте труднощі адаптаційного періоду, вікові особливості�п’ятикласників у виборі термінології, доборі методичних прийомів.�Не перевантажуйте учнів надмірними за обсягом домашніми завданнями,�дозуйте їх з урахуванням рівня підготовки учня, гігієнічних вимог віку.�Стежте за темпом уроку. Високий темп заважає багатьом дітям�засвоювати матеріал.�Налагоджуйте емоційний контакт з класом.�На засіданнях методичних об’єднань, шкільних нарадах відпрацюйте�єдині вимоги до учнів .�Продовжуйте розвиток та формування ключових компетентностей дітей.�Налагоджуйте емоційний контакт з батьками школярів.�Ніколи не використовуйте оцінку як засіб покарання учня. Оцінка�досягнень повинна орієнтуватися на успіх, сприяти мотивації навчання, а�не її зниженню.�Фіксуйте позитивну динаміку в розвитку кожного учня (не порівнюйте�Оксанку і Дмитрика, а порівнюйте Дмитрика сьогодні й учора).�Розвивайте навички самоконтролю, уміння оцінювати свою роботу й�роботу класу. Не бійтеся визнавати свої помилки. Постійно аналізуйте�«плюси» і «мінуси» у своїй роботі.�Використовуйте різні методики в групах, парах, індивідуально.�Не утворюйте психотравмуючих ситуацій при виставленні оцінок за�контрольні роботи, семестрові тощо. Виставляйте оцінки не формально, а�з урахуванням особистісних досягнень кожного учня.
Поради батькам пятикласників в період шкільної адаптації дітей
Головна новизна підліткового вікового періоду – відкриття своєї�індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла,�зовнішності.�Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині,�школі.�У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність,�звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим�дорослим життям.�Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.�Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати�своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.�Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.�Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються�гостро й хворобливо.�У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.�
Дякую за увагу!