Підготували
учні 7 класу
Цвітненського НВК
Видатні
математики
України
М.В.Остроградський
( 1801 – 1861 )
Михайло Остроградський — це великий вчений. �Він народився у селі Пашенна, �В губернії Полтави, Кобеляцького повіту �І за життя відомим став усьому світу. �Гігант мислитель і гігант фізично �Він з діда-прадіда українець корінний.�Як не крути, а факт це — історичний. �Родився, вчився і помер — і все на ній.�На Україні, де Шевченка слово �За душу не його лише взяло, �В країні, де ненавидять окови. �Де має геніїв найменшеє село.�Він від Пашенної до Парижа проклав дорогу�І всім довести зміг, �Що з хутірця незнаного й малого �Думки й визнання вирвуться у світ. �З країн далеких серцем рвавсь в країну. �Де дух козацький прадідів літав. �Він так любив домівку Україну, �Що з усіх доріг сюди лиш повертав. �
Харківський університет часів М.В.Остроградського.
Сорбонна
Будинок, у якому народився М.В.Остроградський
Петербурзька Академія Наук. Кінець XVIII ст.
М.В.Остроградський
Т.Г.Шевченко
Своїм талантом у математиці-науці �Він світ учений приголомшив враз, �І перед ним схилили голови учені — �Фур'є, Пуассон, Коші і Лаплас. �Він теореми недоведені доводив, �І неможливе прагнув досягти,�Й до всього розумом своїм доходив �І не згубив при цьому доброти.�І до останньої хвилини був фанатом �Науки із гармонії й краси. �Він синові сказав: �«Про це — все життя я думав, �Бери скоріше олівець... пиши...пиши...». �Й закрив вуста, заплющив мудрі очі. �Навік забрав з собою відкриття. �Можливо, вічний як двигун зробити, �А чи продовжить він людське життя. �Він тайну забрав у вічність із собою, �А нам залишив спадщину навік. �Михайло Остроградський!
Михайло Пилипович Кравчук
Кравчук — автор около 180 научных работ, относящихся к таким областям математики, как алгебра, теория чисел, теория функций, матрицы перестановок, алгебраические, трансцендентные, дифференциальные и интегральные уравнения, многочлены, связанные с биномиальным распределением, математическая статистика, теория вероятностей и др. Много внимания Кравчук уделял истории математики, популяризации науки, был одним из разработчиков украинской математической терминологии.
Многочлены Кравчука, относящиеся к классическим ортогональным многочленам дискретного переменного и обобщающие многочлены Эрмита, широко используются в современной математике
В 1910 году окончил гимназию в Луцке, с 1910 по 1914 учился на математическом отделении физико-математического факультета Университета св. Владимира (ныне Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев), где стал учеником Граве, Дмитрия Александровича. С 1915 по 1918 состоял профессорским стипендиатом (аспирантом) Киевского Университета. Тогда же, в 1914—1915 годах, в Москве, участвовал в семинарах. С 1918 года состоял доцентом, а с 1920 - исполняющим должность профессора Киевского университета. В 1917—1920 преподавал математику также в педагогическом институте и сельскохозяйственной академии. В 1924 защитил докторскую диссертацию «О квадратичных формах и линейных преобразованиях».С 1925 года - профессор математики в университете. В 1929 году избран в действительные члены Национальной академии наук Украины. Член различных математических обществ.
Професор М.Ф.Кравчук викладав у Київському університеті та Київському політехнічному інституті, деякий час був директором Інституту математики АН України. Математик широкого профілю М.Ф.Кравчук відомий своїми працями з геометрії, аналізу, теорії диференціальних рівнянь. Алгебраїстам добре відомі його роботи з теорії перемінних (комутуючих) матриць, теорії білінійних та квадратичних форм, а введені ним многочлени - тепер відомі як многочлени Кравчука - є одним з основних робочих інструментів сучасної алгебраїчної комбінаторики.
Микола
Григорович
Чеботарьов
Микола Чеботарьов народився в Кам’янець-подільському в сім'ї юриста. Чеботарьови часто змінювали місце проживання. Так, 1899 року вони з Кам'янця-Подільського переїхали в Одесу, згодом в Єлисаветград (нині Кіровоград). У 1903—1906 роках Микола навчався в Єлисаветградській чоловічій гімназії. Коли сім'я Чеботарьових повернулася в Кам'янець-Подільський, Микола продовжив навчання в місцевій чоловічій гімназії .
У Миколи Чеботарьова потяг до математики проявився змалку.
«Пригадую, сестра моєї бабуні тітка Маша переконливо говорила, що з мене вийде математик. Можливо, ці слова відіграли роль навіювання. З другого боку, дуже можливо, що до занять математикою мене штовхали об’єктивні обставини. Справа в тому, що, згідно з твердими виховними принципами моїх родичів, усі наші дії, серед них і розваги, суворо регламентувалися. Математика була єдиною схованкою, куди не міг проникнути контроль старших і де я був собі повним господарем. Всіляка інша наука потребувала би витрат на обладнання, а в мене кишенькових грошей не було»
Основні наукові праці Чеботарьова присвячено сучасній алгебрі.
Чеботарьов установив критерії, при яких корені трансцендентних рівнять дійсні, удосконалив доведення теореми Кронекера - Вебера, розв'язав проблему Фробеніуса.
Праці Чеботарьова також стосуються теорії Галуа (проблема резольвент), діофантових наближень тощо.
«Враження, яке складалось при зустрічах із Миколою Григоровичем, найкраще за все можна передати словом «класик». Він відчував себе своїм як у математиці 19 століття, так і середини 20 століття. І в тому, що математика, незважаючи на деякі відхилення, розвивається гармонійно, велика заслуга таких математиків як Микола Григорович Чеботарьов: своєю творчістю вони неначе з’єднали різні покоління та різні епохи».