ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ (ДРЕ)
це система типових мір законодавчого, виконавчого контролюючого характеру, здійснюваних правовими державними заснуваннями і громадськими організаціями з метою стабілізації і пристосування існуючої соціально-економічної системи до умов, що змінюються;
це сфера діяльності держави для цілеспрямованого впливу на поведінку учасників ринкових відносин з метою забезпечення пріоритетів державної економічної політики
Цілі економічного розвитку визначаються для країни в цілому, окремих її регіонів, інституціональних одиниць, груп населення. Вони мають бути конкретними, кількісно визначеними.
Пріоритети – це найважливіші соціально-економічні процеси, на стимулювання яких спрямовується у певний період переважна частина ресурсів за допомогою відповідних регуляторів.
Об’єктом регулювання є господарство країни, регіонів, областей, міст і районів, а також соціально-економічні процеси: економічний цикл, структура економіки, інвестиційна діяльність, інноваційні процеси, грошовий обіг, інфляція, ціни, платіжний баланс тощо.
Суб’єктом регулювання є держава в особі державних органів управління (президента, парламенту, уряду, місцевих адміністрацій), яка для розв’язання складних соціально-економічних проблем, усебічного врахування інтересів залучає наукові установи, політичні партії, громадські та релігійні організації.
Економічною основою державного регулювання є бюджетний фонд, а також майно держави.
ОБ’ЄКТИ ДРЕ
ЦІЛІ ДРЕ
ФУНКЦІЇ ДРЕ
1. Цільова - полягає у визначенні цілей, пріоритетів та основних напрямів розвитку економіки.
2. Стимулююча – передбачає формування таких важелів і регуляторів, які здатні ефективно впливати на діяльність суб’єктів господарювання.
3. Нормативна (регламентуюча) – держава за допомогою законів, законодавчих актів і нормативів встановлює певні правила діяльності для суб’єктів економіки, визначає правовий простір.
4. Коригуюча – зводиться до внесення певних змін у хід реалізації економічної політики з метою усунення негативних екстремалей.
5. Соціальна – передбачає регулювання державою соціальних відносин, перерозподіл доходів, соціальний захист і соціальні гарантії.
6. Контролююча – означає державний нагляд і контроль за виконанням і дотриманням нормативно-правових актів, норм і стандартів.
7. Безпосереднє управління неринковим сектором економіки.
НАПРЯМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
Антициклічний | Бюджетний |
Структурно-галузевий | Податковий |
Інвестиційний | Грошово-кредитний |
Амортизаційний | Валютний |
Інституційних перетворень | Зовнішньоекономічний |
Науково-технічний та інноваційний | Екологічний |
Антимонопольно-конкурентний | Соціальний |
Ціновий | Регіональний |
ПРИЧИНИ НЕОБХІДНОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
Методи державного регулювання економіки | |
Прямі | Адміністративні |
Непрямі | Індикативні |
Правові | Неформальні |
Економічні | Специфічні |
ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ДРЕ
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
Світлана МАЄВСЬКА