Класифікація голосних і приголосних звуків. Звук мовлення і фонема. Інваріант, позиційний варіант фонеми.
«У живому мовленні, — писав академік Лев Щерба, — звуків вимовляється значно більше, ніж ми звичайно думаємо, звідси кількість різноманітних звуків, які в кожній певній мові об’єднуються в невелику кількість звукових типів, здатних диференціювати слова і їхні форми, тобто слугувати цілям людського спілкування. Ці звукові типи і мають на увазі, коли говорять про окремі звуки мови. Ми будемо їх називати фонемами».
Отже, фонема — це найменша звукова одиниця, що може бути в мові носієм смислу і слугує у ній для
розрізнювання слів і форм слів.
Наприклад, слова боки,роки різняться однією початковою фонемою: [б ], [р].
У мовленні не може бути фонеми взагалі. Фонема як така тут реалізується у вигляді кількох (або багатьох) конкретних звуків.
Конкретний вияв кожної фонеми в мовному потоці називається відтінком, або алофоном, фонеми. Н.: наближення е до и ..
Наприклад, у слові [сон] звук [с] перед наступним [о] стає огубленим,
у слові [п’іс'н'а] звук [с] перед наступним м’яким [н'] стає м’яким.
Голосні
(6)
Приголосні
(32)
Звуки
(38)
наголошені
ненаголошені
Тверді
(помיякшені),
мיякі
Дзвінкі,
глухі
�Класифікаційна таблиця приголосних звуків (за звучністю та співвідношенням голосу і шуму)�
Групи | Приголосні звуки | |
Сонорні | р, л, м, н, в, р', л', н', й “ й ВІРИЛИ МЕНІ” | |
Шумні | дзвінкі | б, д, з, ж, дз, дж, ґ, г, - |
глухі | п, т, с,, ч, ц, ш к, х, ф, | |
Тверді і мיякі приголосні
- коли після них іде м’який знак,
- або звук [ і ],
- або букви я, ю, є,
- або вони стоять перед іншими м’якими приголосними: � діти [ д׳ і т и ]
коли після них стоять букви і, я, ю, є .
Н.: шість [ шי і с ׳ т ׳ ]
Записати фонетично слова
Заява, гордість, сміються, бджола, пригадуєш, відділити, віджати, підживити, легкий, молотьба, отже,
із шумом, сиджу, під י їжджати.