2 of 19

Вступ

У сучасних умовах медичної практики лікарі стикаються з постійним емоційним навантаженням, високою відповідальністю, великим обсягом документації та зростаючими очікуваннями з боку пацієнтів і системи охорони здоров’я. Емоційне виснаження, втрата мотивації, професійна втома, відчуття безпорадності — це не абстрактні поняття, а внутрішній досвід багатьох лікарів
Професія лікаря-психіатра — це щоденна робота з людським болем, тривогами, кризами та надією. Це — постійне слухання, розуміння, підтримка. Основною складовою роботи є інтенсивна міжособистісна взаємодія. Це означає, що психіатр постійно перебуває у процесі емоційної, когнітивної та психологічної роботи з пацієнтом.
Це зумовлює виникеню значного емоційного навантаження, яке не завжди видно ззовні, але суттєво впливає на ментальне здоров’я самих фахівців.

�

3 of 19

Вихідні дані: оцінка ментального здоров’я лікарів

З метою оцінки поширення емоційного вигорання та симптомів депресії серед лікарів були проаналізовані дані звітів Medscape за 2025 рік
Особливу увагу було приділено загальним тенденціям у лікарському середовищі — незалежно від спеціалізації, а також професійній групі лікарів-психіатрів
Дослідження охоплює аналіз рівня вигорання та депресії за віком, статтю та фаховою приналежністю, вивчення змін динаміки показників у порівнянні з попередніми роками, а також розгляд факторів, які можуть впливати на стан психічного здоров’я лікарів

�

4 of 19

Симптоми вигорання та/або депресії у лікарів за 2025 р.

У дослідженні за 2025р. 47% респондентів-лікарів повідомили про вигорання, а 24% – про депресію. Серед психіатрів ці показники становили: 40% - вигорання, 16% - депресія.

У порівнянні з 2024р. 49 % респондентів повідомили про симптоми вигорання, а 20 % — симптоми депресії.

Статистика вигорання нижча, ніж була за останні кілька років опитувань. За даними статистики Американської медичної асоціації (AMA) рівень вигорання серед лікарів цього року вперше впала нижче аніж на 50% з 2020р.

Проте слід зазначити, що частота депресії серед лікарів не покращилась з моменту публікації звіту Medscape за 2020р.

5 of 19

Вікові розбіжності

Лікарі віком 28-43 років частіше повідомляли, що їх загальний рівень благополуччя покращився за останні 3 роки, ніж лікарі старшого віку (і, на відміну від попередніх поколінь, молодші лікарі частіше повідомляли про покращення, ніж про погіршення).

Серед психіатрів 46% молодого покоління лікарів та 40% представників старших поколінь повідомили, що відмічають в себе симптоми вигорання, депресії або і те, й інше.

Молоді лікарі також частіше, ніж їхні старші колеги, казали, що їхні справи покращилися з балансом між роботою та особистим життям (31% проти 23%), сімейними стосунками (27% проти 20%) та дружбою (19% проти 14%).

Проте повідомляється, що молоді лікарі значно більше схильні до тривожних і депресивних станів.

У 2025 р. приблизно 35% випадків депресії або депресивних симптомів були зафіксовані за молодими лікарями (зокрема лікарями – інтернами), серед них 25% повідомили про наявнісь суїцідальних думок (у 2024р. серед 29% лікарів були визначені симптоми депресії)

Дослідження IHS (Intern Health Study) на основі отриманих балів за PHQ-9 довело, що високі бали можуть зберігатись навіть через 5–10 років після початку інтернатури.

6 of 19

Статеві розбіжності

28% чоловіків та 35% жінок повідомили, що їхній баланс між роботою та особистим життям погіршився протягом цього періоду.

Для жінок та чоловіків порівнянні відсотки випадків вигорання й депресії становили 45% та 40% відповідно.

Щодо сімейних стосунків, то 15% психіатрів чоловічої статі проти 13% їхніх колег жіночої статі повідомили про погіршення; у дружніх стосунках ці показники становили 27% та 25% відповідно.

7 of 19

Розбіжності за спеціальностями

У 2025 році лікарі екстреної медицини залишаються найбільш схильними до розвитку вигорання. За звітом Medscape 56 % лікарів повідомили про симптоми вигорання, й 25 % - про симптоми депресії. Серед них 70% молодих лікарів повідомляли, що відчували симптоми вигорання, депресії, або і те, й інше.

Всупереч поширеним стереотипам, 82% психіатрів за звітом заявили, що, на їхню думку, можливо досягти щастя та балансу у їхній сфері

8 of 19

Стратегії подолання психоемоційного навантаження серед лікарів - психіатрів

�

9 of 19

Важливість хобі

У дослідження за 2024р. 71% лікарів загалом повідомили, що такі заняття, як читання, кулінарія та садівництво, допомагають їм підтримувати щастя та психічне здоровʼя. Цікаві особисті інтереси та хобі можуть допомогти будь-кому - незалежно від професії — відчувати себе задоволеним, і метою дослідження було дізнатися більше про те, наскільки важливі вони для психіатрів.

86% психіатрів в цьому році надали високий рівень важливості зовнішнім інтересам або хобі, які допомагають їм розслабитися та підтримувати їхнє загальне психічне благополуччя.

10 of 19

Важливість відпустки

95% психіатрів, опитаних Medscape, вважали, що відпустки були принаймні «певною мірою важливими» для їхнього рівня щастя та психічного здоров’я.
Незважаючи на це, 38% психіатрів віком від 44 років брали 2 тижні відпустки або менше щороку, тоді як 23% їхніх молодших колег використовували цей короткий час відпустки.

11 of 19

Виділення часу для сім’ї

75% відсотків психіатрів чоловіків та 71% їхніх колег-жінок розповіли Medscape, що «дуже важливо» виділяти більше часу на особисті інтереси або проводити його з родиною.

Також було проведене опитуванні серед психіатрів з дітьми віком 21 рік або молодше, чи висловлювали їхні діти бажання приділяти їм більше часу та уваги. 44% психіатрів (включаючи 37% чоловіків та 52% жінок) відповіли ствердно.

12 of 19

Кількість часу проведеного онлайн

Більшість психіатрів у опитуванні не шукали способів скоротити особистий час, проведений в Інтернеті. 53% відсотки психіатрів молодших поколінь а 34% їхніх старших колег сказали нам, що вони намагаються скоротити його. 36% відсотків чоловіків та 41% жінок повідомили те саме.

У середньому вони повідомляли, що проводять 4,1 години на день за екранами (мобільний телефон, ноутбук/настільний компʼютер, телевізор), що менше, ніж підрахунок DataReportal щодо щоденного часу, проведеного лише в Інтернеті. 34% психіатрів молодшого покоління у опитуванні та 30% старших поколінь витрачають понад 4 години особистого часу щодня на перегляд екранів.

13 of 19

Ставлення до алкоголю

Новіше дослідження попереджає, що алкоголь стає дедалі більшою проблемою для лікарів, головним чином через тиск сучасної медицини.

У звіті Medscape за 2025р. психіатрів також запитали про темпи їхнього вживання алкоголю порівняно з попереднім роком. 23% відсотки з них сказали, що пʼють більше, 35% - приблизно стільки ж, а 41% - менше.

14 of 19

Фізична активність

Моделі тренувань були однаковими протягом останніх чотирьох опитувань лікарів. Загалом понад третина лікарів знаходили час для чотирьох або більше занять фізичними вправами в середньому на тиждень, тоді як приблизно кожен десятий ніколи не тренується.

3 огляду на таку послідовність, серед психіатрів за останній рік половина з них змінила свій розпорядок дня. Серед тих, хто змінився, частка тих, хто обрав більше фізичних вправ, була подібною до тієї, хто обрав менше.

15 of 19

Застосування ШІ

Останні роки в охороні здоров’я позначені стрімким розвитком цифрових технологій, зокрема систем на основі штучного інтелекту.
Зазвичай ШІ асоціюється з діагностикою, обробкою зображень або автоматизацією записів, але сьогодні все більше уваги приділяється його потенціалу в покращенні психоемоційного стану медичних працівників.
Сучасні інструменти — голосові помічники, автоматизовані планувальники, аналітичні системи — дозволяють зменшити рутину, скоротити час на документацію та звільнити більше ресурсів для безпосередньої клінічної роботи. Це вже зараз демонструє позитивний вплив на зниження рівня вигорання серед лікарів.
З’являються перші підходи до використання ШІ як допоміжного інструмента психотерапії. Йдеться про текстові або голосові платформи, які можуть надавати базову емоційну підтримку, допомагати відстежувати настрій, формувати навички саморефлексії та регуляції емоцій. Звісно, вони не замінюють фахівця, але можуть стати доступним засобом профілактики емоційного виснаження — у тому числі для самих лікарів.

�

16 of 19

Вплив ШІ на діяльність лікарів

Застосування Ambient AI‑інструменти (розпізнавання мови + NLP), що здатні автоматично складати медичні нотатки, призвело до:

зниження рівня вигорання з 69% до 43% (за шкалою Stanford PFI),
скорочення часових затрат на документацію та інтенсифікацію залученості лікарів у клінічний процес

AI‑планування графіка зменшило час складання розкладу з 60–75 до 14 год/міс, підвищило задоволення лікарів на 27% (оцінка з 3.3 до 4.2 з 5) і забезпечило кращий баланс роботи й життя

Suki (голосовий AI‑помічник) зменшив час на нотатки на 72%, дав 3,3 год./тиждень «вільного» часу, значно знизив вигорання та підвищив задоволення лікарів.

Navina — AI‑асистент: зменшив вигорання на 23% і збільшив точність діагностування на 49%

17 of 19

Вплив ШІ на ментальне здоров’я лікарів

Методика HiPAL (High-risk Provider Alert Log), яка базується на аналізі логів електронної медичної документації (EHR) з використанням штучного інтелекту для прогнозування вигоряння лікарів:

Наразі не має офіційного затвердження FDA (США) як медичний пристрій або клінічна діагностична методика.
Проте її використовують у пілотних проектах у ряді медичних центрів у США (наприклад, в UC San Diego Health та Mayo Clinic) для раннього виявлення ризиків вигорання на основі патернів взаємодії з EHR.
Рецензовані публікації про HiPAL (наприклад, у JAMA або NEJM Catalyst) вказують на перспективність методу, але підкреслюють, що клінічна ефективність прямих втручань ще вивчається.

A2P2 (AI-to-Provider-Platform) — це інтегрована система, що використовує штучний інтелект для оптимізації відповіді лікарів на електронні запити пацієнтів, зменшуючи навантаження та підвищуючи якість комунікації. Платформа була випробувана серед терапевтів у системах первинної медичної допомоги США.

Система пришвидшила відповіді на 29%, тричі підвищила емпатію
На 21 % зменшився рівень емоційного навантаження, пов’язаного з обробкою електронних запитів у системі EHR (електронної медичної документації) — тобто лікарі менше виснажувались через рутинну цифрову роботу.
На 18 % знизився рівень відчуття професійного вигорання серед користувачів A2P2 — у порівнянні з контрольною групою, яка не користувалась платформою

Хоча дослідження проводилися серед терапевтів, платформа має потенціал бути адаптованою для лікарів-психіатрів — особливо в умовах навантаженого амбулаторного прийому. Зниження рутинного навантаження означає більше часу на підтримку пацієнтів з емоційними та кризовими станами. Підвищення емпатійності відповідей сприяє збереженню “людяності” навіть у цифровому спілкуванні.

18 of 19

Висновок

Аналіз даних звітів засвідчує, що проблема емоційного вигорання та психоемоційного виснаження залишається актуальною серед лікарів, зокрема психіатрів.
Хоча загальний рівень вигорання дещо знизився у порівнянні з попередніми роками, частота симптомів депресії не демонструє суттєвого покращення, особливо серед жінок та молодих фахівців.
Факторами ризику залишаються: інтенсивне емоційне навантаження, недостатній баланс між роботою та особистим життям, а також брак системної підтримки.
Значна частка лікарів у відповідь на психоемоційне навантаження вдається до неадаптивних або малоефективних стратегій подолання стресу (збільшення часу, проведеного онлайн, збільшення споживання алкоголю, зменшення кратності тренувань).
Водночас впровадження інноваційних технологій, зокрема інструментів на основі штучного інтелекту, показує позитивну динаміку щодо зменшення рутинного навантаження та покращення професійного задоволення.

�

1 of 19