Літописні оповіді: «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам».

Колективне прогнозування діяльності на уроці:

• опрацюємо зміст літописних легенд;
• охарактеризуємо образи князів Володимира, Ярослава;
• виразно читатимемо тексти;
• з’ясуємо, чому Ярослав Мудрий так високо цінував книги;
• з’ясуємо, яке значення має літописання для нащадків.

Робота над змістом легенди «Володимир обирає віру»

• Коротка історична довідка про князя Володимира

28 липня – День святого  Рівноапостольного князя Володимира Великого – Хрестителя Київської Русі. День Хрещення Київської Русі.

Словникова робота

Закон – віра, релігія.

Магомет – пророк, засновник ісламу.

Німець – чужинець. Німцями літописець називає всіх, хто говорив чужою мовою.

Хозарські євреї – хозари прийняли іудейську віру.

Філософ – людина, що вчить

основні принципи пізнання і буття.

• Бесіда за питаннями:
• Від представників якої віри Володимир отримав пропозиції?
• Чому князеві не сподобався іслам?
• А чому Володимир відмовився від католицтва?
• Кого мав на увазі Володимир?
• Чому ж князь знехтував іудаїзмом?
• Що ж тоді змусило Володимира замислитися?
• Що саме порадили бояри князю?

У цій легенді Нестор Літописець згадав княгиню Ольгу – бабусю Князя Володимира. Як ви зрозуміли такий вислів: «Якби поганий був закон грецький, то не перейняла б його твоя баба Ольга, а вона була мудріша з усіх людей»?

Складання таблиці

Складання таблиці

Що побачили?

Висновок

Володимир підготував основу для формування майбутньої християнської держави

Робота над змістом легенди

«Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам»

Сходженню Ярослава на престол передувала подія, яка описується у «Повісті минулих літ».

Про що саме йдеться?

Літопис зображує події 1034 р., коли печеніги напали на Київ за відсутності Ярослава, який зібрав військо в Новгороді та пішов визволяти свою столицю. Рішуча битва виникла на рівнині, на якій зараз стоїть собор Св. Софії. Печеніги були розгромлені.

Ярослав мав гарні дипломатичні відносини із багатьма європейськими країнами, тому коли він почав справді будівничу діяльність, мистецький самоцвіт Східної Європи стікався в Київ. Як тільки розгромив печенігів, Ярослав одразу побудував на побоєвищі величаві Золоті Ворота з церквою Благовіщення, монастирі Юрія та Ірини й величний Софійський Собор.

Ірининський храм було зруйновано 1240 року під час монголо-татарської навали.

Свята Ірина - небесна покровителька

дружини Ярослава Інгігерди  

Храм Юрія Переможця

(св. Георгія) теж було зруйновано 1240 року під час монголо-татарської навали.

Храми були розташовані обабіч дороги перед головним входом до Святої Софії, утворювали своєрідний «Київський Кремль».

Софійський Собор

За словами літопису, Ярослав днями й ночами читав книги, збирав письменників і гарнописців та велів їм перекладати й переписувати церковні книги, що з них утворив згодом велику книгозбірню при соборі Св. Софії в Києві.

• Історики стверджують, що Ярослав значно розширив межі Києва – аж у сім разів. Розбудував його, прикрасив величними спорудами, за пишність яких та сяйво золотих церковних бань старокиївські книжники називали Київ «оздобою або принадою світу – другим Єрусалимом».

• Мета життя Ярослава: утвердити велич Київської Русі і її столиці, рівноправної Царгороду.

Роль руських князів у поширенні освіти

​

«Батько всього цього Володимир, він землю зорав і розпушив її, тобто просвітив християнством».

​

​

• «Син же його Ярослав засіяв книжними словами».

​

�

Висновок

Потрібно вчитися, багато працювати, щоб справа предків не зникла, а розвивалася

• «Ми тепер пожинаємо , приймаємо серцем книжну науку».

Домашнє завдання

Переказувати зміст однієї з опрацьованих на уроці легенд.