Формування критичного мислення на уроках природничих дисциплін,
як чинник соціалізації учнів
Вчителя біології
Заболотської гімназії
Денищиць Т.М.
Денищиць Тетяна �Миколаївна�Дата народження: 25.06.1992�Освіта: вища�Закінчила в 2014 році Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. Степана Дем’янчука за спеціальністю вчитель географії та біології.��З 2015 року працюю в Заболотській гімназії вчителем біології, основ здоров’я, та пізнаємо природу.���Педагогічний стаж: 8 років.�Кваліфікаційна категорія: ІІ категорія�Предмет: біологія, основи здоров’я, пізнаємо природу.�Блог:thanya250692@gmail.com
Підвищення кваліфікації
Педагогічне кредо:�«Єдиний шлях, який веде до знання – це діяльність»� Бернард Шоу.
Життєве кредо:
«Не кажи світові про те, що ти хочеш зробити – покажи як ти це робиш»
�����Проблемна тема:�«Формування критичного мислення на уроках природничих дисциплін, як чинник соціалізації учнів».
Актуальність вибраної теми
Кожне нове покоління приносить людству нові докази загострення протиріч між суспільством і природою. Тому визначальним є формування екологічної свідомості кожної особистості
Людина стала людиною тоді, коли вона вперше почула шелест листя, дзюркотіння веселого струмочка, дзвін срібних дзвіночків у бездонному літньому небі, завивання хуртовини за вікном ,лагідний плюскіт хвиль і урочисту тишу ночі,_ почула і завмерла, слухає� сотні і тисячі років чудову музику життя�� В.О. Сухомлинський� �
Природа є потужним фактором виховання поваги й любові до своєї Батьківщини, могутнім засобом виховання в дітей ціннісних ставлень, моральних якостей, насамперед національної свідомості
формування відповідального і дбайливого ставлення до природи, що базується на екологічній свідомості, формування потреби свідомого дотримання екологічних моральних і правових принципів природокористування в особистій поведінці; в пропаганді екологічних знань; в активній діяльності із вивчення й охорони природи своєї місцевості
Мета екологічного виховання-
Основні завдання:
-формування в учнів розуміння необхідної гармонії людини з природою;
-розуміння цінності природи як джерела матеріальних та духовних сил суспільства;
-оволодіння знаннями про природу(зокрема свого краю);
-виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство, основу життя на Землі;
-формування готовності до активної екологічної діяльності та основ глобального екологічного мислення
Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.
Методи роботи:
Педагогічні прийоми:
З педагогічної точки зору критичне мислення це:
- аналіз, порівняння, синтез, оцінка інформації з різних джерел; - бачення проблеми, постановка запитання; - висування гіпотези та оцінка альтернативи; - свідомий вибір варіанту, прийняття та обґрунтування рішення
Атмосфера у класі
Соціально-психологічна�підтримка�розуміння, визнання, довіра,�відсутні неконструктивна�критика, страх, крик, образи �
Багатовекторна комунікація всі учасники мають право на вільне висловлювання �
«Природній» навчальний простір
все допомагає організувати «простір» для ефективного навчання �
Умови критичного мислення
Умови
КМ
1. Час
2. Очікування ідей
3. Спілкування
4.Цінування думок інших
5. Віра в силу учнів
6. Активна позиція
Етапи уроку з використанням технології «Критичне мислення»
виклик |
|
осмислення |
|
рефлексія |
|
На кожному із етапів уроку чи заняття можна використовувати методичні прийоми розвитку критичного мислення.�Право кожного учителя обирати, який із прийомів і коли краще застосувати.
�
Які методи розвитку критичного мислення найдієвіші
Виклик або вступ
Осмислення або основна частина
Рефлексія або підбиття підсумків
- Карта поняття
- Читаємо в парах/запитуємо в парах
- «Тонкі» і «Товсті» запитання
- Подвійний щоденник
- Читання з маркуванням
- Опорні слова
- Т – таблиця
- Картографування тексту
- Концептуальна таблиця
- Спитайте у автора
- Робота в парах та малих групах з дидактичними завданнями
- Мозаїка
- Навчаючи вчуся
- Дискусія
Метод «Якщо…, то…»
Мета: формування вміння правильно будувати речення за вказаним принципом.
Учні працюють індивідуально
Крок 1
Пояснення вчителя про правила побудови речень за вказаним принципом.
Крок 2
Робота учнів ланцюжковим способом. Кожний учень повинен сформулювати речення за запропонованим зразком.
Крок 3
Обговорення: Чи все вдалося при виконанні вправи і чому?
Методика роботи
1.Учитель говорить першу частину речення, а учень повинен продовжити його самостійно
- якщо постійно носити важкий портфель в одній руці, то…
2.На листку паперу записується друга частина речення, а учень повинен відгадати і записати першу частину
- … то виникає сильний біль і навколо суглоба утворюється набряк;
Метод «читаємо – думаємо – узагальнюємо»
Мета: формування аналітико-синтетичного мислення учнів.
Учні працюють в групах
Крок 1
Крок 2
Крок 3
Пояснити учням принцип виконання завдання. Для цього прочитати невеличкий текст підручника і помітити в ньому такі моменти «В» – відома інформація, «+» – нова інформація, «?» – інформація, правдивість якої викликає сумніви, «-» - зайва інформація
Роздати учням завдання, яке вони протягом визначеного часу опрацьовують
Провести обговорення: кожна група виступає з власним поясненням тексту. Після цього оголошують узагальнення, які записують на дошці
Запропоновані методи заставляють дитину говорити, говорінню передує процес мислення, а мисленню – процес запам’ятовування. Якщо дитина не знає навчальний матеріал, вона не зможе правильно сформулювати речення за вказаним принципом. Чим частіше ми звертаємо увагу на правильно побудовані учнями речення, тим краще учні починають мислити.
Методичні прийоми
Мета: активізувати мислення, викликати інтерес до навчання, створювати позитивні емоції
Кластер як один з методів критичного мислення
�
Стадії критичного мислення | Кластер |
| служить для стимулювання пізнавальної діяльності школярів, мотивації до роздумів до початку вивчення теми, відтворення вже наявних знань з даної теми, формування асоціативного ряду і постановка питань, на які хочеться знайти відповіді. |
2.Осмислення | дозволяє структурувати навчальний матеріал. організовується робота з інформацією: читання тексту, обдумування і аналіз отриманих фактів. |
3. Рефлексія | виконує функцію систематизування отриманих знань. отримані знання переробляються в результаті творчої діяльності і робляться висновки. |
| Можливе застосування кластера на протязі всього уроку, у вигляді загальної стратегії заняття, на всіх його стадіях. |
Правила оформлення кластера
Залежно від способу організації уроку, кластер може бути оформлений на
дошці, на окремому аркуші або в
зошиті у кожного учня при виконанні
індивідуального завдання.
Складаючи кластер,
використовуємо різнокольорові
крейди, олівці, ручки, фломастери.
Це дозволить виділити деякі
певні моменти і наочніше
відобразити загальну картину, спрощуючи процес систематизації
всієї інформації.
Рекомендації щодо складання кластера�
1. Висловлювати і фіксувати все, що спадає на думку, навіть якщо це просто асоціації або припущення.
2. У ході роботи невірні чи неточні висловлювання можуть бути виправлені або доповнені.
3. Учні можуть сміливо дати волю уяві та інтуїції, продовжуючи роботу до тих пір, поки не закінчаться всі ідеї або вичерпається час.
4. Не варто боятися значної кількості смислових одиниць, потрібно спробувати скласти якомога більше зв'язків між ними.
5. У процесі аналізу все систематизується і стане на свої місця.
Застосування методу кластер�- Практично на всіх уроках, при вивченні самих різних тем.�- Форма роботи: індивідуальна, групова та колективна, залежно від поставлених цілей і завдань, можливостей вчителя і колективу.
- Допустимо перетікання однієї форми в іншу. Наприклад, на стадії виклику, це буде індивідуальна робота, де кожен учень створює в зошиті власний кластер.
- По мірі надходження нових знань, як спільного обговорення пройденого матеріалу, на базі персональних малюнків і з урахуванням отриманих на уроці знань, складається загальна графічна схема.
- Як спосіб організації роботи на уроці, і в якості домашнього завдання.
Ключове слово
Категорія 2
Категорія 4
Категорія 1
Категорія 3
Методика роботи
І етап. Визначаємо тему, яка буде розглядатися. Виділяємо головну смислову одиницю -
ключове слово або словосполучення з тексту (теми)
II етап. Виділяємо пов'язані з ключовим словом смислові одиниці (категорії інформації)
III етап Конкретизація категорії думками і фактами, які містяться в освоюваній інформації.
Починається з ключового слова, навколо якого «народжуються» інші терміни, що пов’язані з ним асоціативно або логічно – кластери.
простір куріпки глибока темна
степ нора відпочинок
собака блохи Лисиця полювання рушниця
сказ шуба патрони
лікарня щеплення тепла м’яка
Мета: формування в учнів навичок порівняння та класифікації
Діаграма «Вена» |
Крок 1
Крок 2
Крок 3
Встановити ознаки об’єктів, що мають бути класифіковані
Вибрати ознаку за якою буде проводитися класифікація
Порівняти між собою об’єкти за спільними та відмінними ознаками
Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.
Діаграма «Вена» |
Ознаки людини, яка мислить критично
Мої досягнення
Досягнення моїх учнів
Участь в конкурсах
«Галерея кімнатних квітів», конкурс область,2022р.
«Галерея кімнатних квітів», конкурс область,2023р.
«Новорічний віночок», конкурс,2021р.
«В об’єктиві натураліста», конкурс, участь 2022р.
«Годівничка», участь 2023р.
Міжнародний дистанційний конкурс з біології та природознавства «Олімпіс 2024-Осіння сесія»
І місце Кравченя Анюта(учениця 6класу) 2024р.
ІІ місце Маринич Максим ( учень 6 класу) 2024р.
Олімпіада ІІ етап з біології ІІІ-місце
Маринич Софія (учениця 8 класу) 2024р.
Всеукраїнська шкільна олімпіада «Знавці Біблії» І- місце
Огієвич Сніжана (учениця 6 класу) 2025р.
Участь в майстер -класах
����Розвиток критичного мислення потрібен не тільки самій людині, а й є незаперечною умовою суспільного прогресу, фактором підвищення мотивації до самореалізації. Участь у експериментальній роботі дала можливість створення умов для удосконалення процесу самонавчання, підвищення рівня навчальних компетенцій учнів та фахової майстерності вчителів.�
Дякую за увагу!