1 of 13

§ 31

Спроби об’єднання Лівобережної

та Правобережної Гетьманщини

Е-додаток

https://faino.school/

2 of 13

- 2 -

Роздивіться портрети гетьманів Лівобережної та Правобережної Гетьманщин. Чому, на вашу думку, у галереї козацьких портретів переважають історичні реконструкції, а не

пам’ятки епохи, за якої випало жити зображеним? Унаслідок яких історичних обставин у козацькій державі в 60–70-х роках XVII ст. загострилася боротьба за владу? Поділіться припущеннями, з якого середовища походили претенденти на гетьманську булаву, на кого спиралися і як це впливало на їхню політику.

§ 31

Петро Дорошенко.

Німецька гравюра 1693 р.

Дем’ян Многогрішний.

Художник Г. Васько.

ХІХ ст.

Михайло Ханенко.

Художник Г. Васько. ХІХ ст.

Іван Самойлович.

Невідомий художник. ХІХ ст.

3 of 13

Гетьманування Петpа Доpошенка (1665–1676)

- 3 -

§ 31

Що визначало гетьманування Петра Дорошенка

та внаслідок яких подій гетьманом на Лівобережжі

став Дем’ян Многогрішний?

Заохочував заселення південних районів Правобережжя, захищав інтереси козацького стану.

Щоб позбутися залежності гетьмана вiд старшини, прагнув запровадити довічну гетьманську владу.

Ініціював об’єднання Гетьманщини пiд протекторатом Туреччини (таке саме рішення ухвалила й рада на Лівобережжі).

Створив постійне професійне наймане військо (у різні роки налічувало близько 5–6 тис. сердюків – козаків піхотних полків), яке утримував власним коштом. Воно було його особистою гвардією, охороняло резиденцію, військове спорядження та артилерію тощо.

1

2

4

3

4 of 13

Початок лютого 1668 р. Антимосковське повстання на Лiвобережній Україні та Слобожанщині (очолив

І. Брюховецький).

Березень 1668 р. Московських залог позбулася більшість мiст Лівобережжя. Полковник Іван Сірко звільнив від московських військ усю Слобідську Україну,

крім Харкова.

Кінець травня

1668 р.

П. Дорошенко переправився

через Днiпро

й вирушив назустрiч

І. Брюховецькому.

18 червня 1668 р.

У таборi пiд Опiшнею (Полтавщина) козаки зчинили бунт, убили

І. Брюховецького,

а П. Дорошенка

обрали гетьманом

обох берегів Днiпра.

П. Дорошенко розташував залоги в найбiльших лівобережних мiстах, але під впливом обставин (на півночі – загроза Московії, на заході – наступ Речі Посполитої) змушений

був повернутися на Правобережжя.

- 4 -

§ 31

Петро Дорошенко.

Художник

С. Васильківський.

1900 р.

5 of 13

Глухiвські статті 1669 р.

● Московські воєводи лишалися тільки в п’яти містах (не мали права втручатися у справи місцевого

управління та судочинства).

● Податки мала збирати тільки старшина.

● Гетьман отримав право утримувати наймане військо – 1 тис. компанiйцiв (наймані кіннотні

козацькі полки по 500–600 осіб у кожному), які мали наглядати за порядком.

● Заборона гетьману зносин з іншими державами.

- 5 -

§ 31

На Лівобережжі наказним гетьманом залишився чернігівський полковник Дем’ян Многогрiшний. У березні 1669 р. на Генеральній раді у Глухові його обрали гетьманом. З Московією було укладено нову угоду.

Щоб подолати промосковськi настрої серед козацької старшини, Д. Многогрішний замінив ненадійних полковників вірними собі людьми. У березні 1672 р. генеральна старшина схопила гетьмана з братом Василем, звинуватила їх у дружніх стосунках із Дорошенком i в зраді царя та відправила до Москви. Там їх засудили до страти, однак кару замінили довічним засланням. Д. Многогрішний став першим з гетьманів, якого після зміщення з посади заслали до Сибіру.

Яких першочергових заходів, спpямованих на поліпшення внутрішнього становища на Пpавобеpежжi, ужив П. Доpошенко? Що йому завадило лишитися на Лiвобеpежжi після обрання гетьманом обох берегів Днiпpа? Яким було гетьманування Дем’яна Многогрішного?

6 of 13

Прочитайте уривок з джерела. Навіщо І. Брюховецький розсилав листи до містян і козаків,

…Не з нашої єдиної, а із загальної, усієї старшини Запорозького Війська, ради те учинилося, що ми від руки і приязні московської відлучилися. Цьому повім слушні такі причини. Коли московські посли з польськими комісарами мир поміж себе, домовившись, постановляли й присягою потвердили, щоб з обох боків... церкви обертати в уніатські або костели… Але хай Україну, вітчизну нашу милу, розоряти, пустошити і в ніщо, усіх великих і малих на ній жителів вигубивши, обернути, від отієї умисленої на нас погибелі ми, із Запорозьким Військом відходячи, захотіли давню любов відновити із своєю братією, від якої ми, за неприятельською війною, були розлучені, і в братолюбний союз знову прийти, аніж із Москвою… Їх ми, однак, не захотіли вигнати з українських міст шаблею, але без кровопролиття замислили до московського рубежу в цілості провести, але вони, москалі... не пішли мирно дозволеною собі дорогою, а почали були війну...

З листа гетьмана Лівобережної Гетьманщини

І. Брюховецького до новгород-сіверського сотника

та місцевої людності, лютий 1668 р.

повідомляючи про розрив з Московією в лютому 1668 р.? Як гетьман пояснював свою прихильність

до пропозиції П. Дорошенка почати готувати повстання проти московських залог, щоб розірвати Московський договір 1665 р. й об’єднати дві Гетьманщини? Поділіться припущеннями, чи була властива політичним крокам І. Брюховецького суперечливість. Із чим це було пов’язано? Як це позначилося на його особистій долі?

- 6 -

§ 31

7 of 13

- 7 -

§ 31

Чим завершилася боротьба гетьмана П. Дорошенка

за об’єднання України? До яких заходів для захисту державних інтересів Лівобережної Гетьманщини вдавався гетьман І. Самойлович?

Втрата гетьманства на Лівобережжі та загроза з боку Польщi і Криму підштовхнула П. Дорошенка до налагодження тісніших зв’язків із Туреччиною.

Березень 1669 р. На старшинській раді під Корсунем укладено Корсунські статті – над Україною встановлювався турецький протекторат.

Частина козаків і селян Правобережжя, а також запорожці П. Суховієнка не підтримали рішення ради. Булаву П. Дорошенко виборював, долаючи зазiхання П. Суховiєнка та «новообраного гетьмана», уманського полковника Михайла Ханенка (його владу в серпні 1669 р. визнали кiлька правобережних полкiв і Січ).

Обрання М. Ханенка загострило ситуацію на Правобережжі.

У середині серпня 1671 р. польська армiя захопила майже всю Брацлавщину.

На початку червня 1672 р. 100–120-тисячна армiя султана Мегмеда IV рушила на Брацлавщину. Українці брали участь у складі обох армій: П. Дорошенко зі своїми військами – на боці Туреччини, М. Ханенко – на боці Польщі. Не маючи змоги продовжувати вiйну, Польща 18 жовтня 1672 р. уклала в Бучачi мирний договiр.

Бучацька угода 1672 р.

● Польща вiддавала Туреччинi все Подiльське воєводство з Кам’янцем.

● Брацлавщиною та Пiвденною Київщиною мав опікуватися П. Дорошенко пiд протекторатом

Османської імперії.

● На теренах Подільського воєводства, що відійшли до складу Османської імперії, мала бути

утворена турецька провінція – Кам’янецький ейялет.

● У складi Польщi залишалися Галичина, Волинь та Пiвнiчна Київщина.

8 of 13

- 8 -

§ 31

Напрями політики І. Самойловича

Конотопські статті 1672 р.

● Доповнювали Глухiвськi статті й ще більше обмежували владу гетьмана.

● Гетьманові заборонялося без царського погодження та старшинської ради відряджали посольства

до інших держав, підтримувати відносини з П. Дорошенком.

● Заборона гетьманові позбавляти старшину посад, карати без згоди ради або вироку військового

суду.

У Лівобережній Гетьманщині 27 червня 1672 р. в Козацькій Діброві відбулася Генеральна військова рада, де гетьманом обрали Івана Самойловича (1672–1687). Укладено нову угоду, відому як Конотопські статті.

    • Прагнув створити аристократичну державу з міцною гетьманською владою, обмежуючи права козацьких низів втручатися в державні справи.
    • Обстоював інтереси старшини, сприяв розширенню її землеволодінь.
    • Прагнув закріпити спадковість гетьманської влади (своїм синам надавав найвпливовіші посади в уряді та великі маєтності).
    • Протидіяв спробам запорожців здобути політичну самостійність, намагався прилучити під свою булаву Правобережну Україну, домагався від Москви переходу під свою владу слобідських полків, не випускав з уваги й західноукраїнські землі.

Якi обставини спонукали П. Доpошенка до укладення військово-політичного союзу з Туреччиною? Якi наслідки мав похiд об’єднаного туpецько-татаpсько-укpаїнського війська на

Подiлля 1672 p.? Що передбачав Бучацький мирний договір? Порівняйте внутрішньополітичні заходи Д. Многогрішного та І. Самойловича: які з них були подібними, а які – відрізнялися.

9 of 13

Спираючись на текст параграфа, визначте, на які терени поширювалася влада згаданих у матеріалах уроку козацьких керманичів. Схарактеризуйте напрями основних воєнних кампаній періоду. Визначте місце розташування географічних об’єктів, з якими пов’язані важливі міждержавні угоди того часу.

- 9 -

Попрацюйте з історичною картою.

§ 31

10 of 13

- 10 -

Прочитайте замітку та роздивіться ілюстрації на наступному слайді. З якими напрямами внутрішньої політики гетьмана І. Самойловича пов’язані зображені пам’ятки?

Яскравою рисою гетьманування І. Самойловича, в умовах відносної стабілізації життя на Лівобережній Україні, стало пожвавлення культурного розвитку. Найбільші зрушення цього періоду сталися в архітектурі та будівництві. Фундаторами соборів і церков були гетьман, старшини, заможні містяни. Зокрема, І. Самойлович фундував Троїцький собор Густинського монастиря під Прилуками, збудований у 1674–1676 рр. Початок будівництва собору в 1674 р. зафіксовано на пергамені, закладеному з першим каменем у фундамент. Храм прикрашали фрески, від яких залишилися тільки ледве помітні сліди. Чільне місце з-поміж фресок належало портретові гетьмана.

Визначними пам’ятками тих часів стала мурована церква Іоанна Предтечі в Стародубі, трапезна Троїцького монастиря в Чернігові (1677–1679). У 1679 р. розпочалося будівництво Троїцького собору в Чернігові, а 1682 р. – Преображенського собору Мгарського монастиря біля Лубен (обидва собори остаточно добудовані за гетьманування І. Мазепи).

§ 31

- 10 -

11 of 13

- 11 -

§ 31

Троїцька соборна

церква монастиря

в с. Густиня біля Прилук

(Чернігівська обл.).

Сучасна світлина

Соборна церква

Троїцького монастиря

в Чернігові.

Сучасна світлина

Спасо-Преображенський собор

Мгарського монастиря.

Сучасна світлина

12 of 13

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/feLf1P8D або кодом, перегляньте відео про гетьмана Петра

Дорошенка. Що нового дізналися про цього діяча? Чи поділяєте оцінку, яку дав П. Дорошенку український

історик В. Антонович: «Не дрібний егоїзм, не змагання до наживи й особистих вигод керувало цим гетьманом: він щиро дбав про добро рідного краю»? Відповідь обґрунтуйте, спираючись на матеріал уроку.

- 12 -

§ 31

Петро Дорошенко. Художниця

Н. Павлусенко. 2016 р.

13 of 13

1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) обpання гетьманом Лiвобеpежної Укpаїни I. Самойловича; б) Андpусiвське перемир’я; в) обрання Д. Дорошенка гетьманом обох берегів

Днiпра; г) обpання гетьманом Лiвобеpежної Укpаїни Д. Многогpiшного.

2. Унаслідок яких подій та на яких умовах було укладено Бучацький мирний договір?

3. Схарактеризуйте діяльність згаданих у параграфі гетьманів за планом: а) унаслідок яких

подій здобув булаву; б) на кого спирався у своїй діяльності; в) як довго гетьманував; г) які його основні здобутки і втрати.

4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/NeGBBEFp або кодом та виконайте завдання онлайн.

§ 31

Узагальніть події та явища з історії Лівобережної та Правобережної Гетьманщини

кінця 60-х – початку 70-х років XVII ст., склавши синхроністичну таблицю.

- 13 -