Візантія – наступниця Риму
Всесвітня історія
7 клас
НУШ
Який шлях і чому мав назву «із варяг у греки»?
У 330 р. римський
правитель
Костянтин
Великий заснував на
березі колонії
Босфору, на Візантій, нову
місці давньогрецької
східну столицю своєї держави. Її назвали
Новим Римом, а згодом – Константинополем (з грец. – «містом Костянтина»).
Візантійці вважали римлянами, а свою
себе ромеями, тобто країну – Ромейською
імперією. Назва «Візантія» почала вживатися
ст. Винятково вигідне
лише з XIV розташування, на
Заходом і Сходом,
перехресті шляхів між швидко перетворило
Константинополь на найбільше місто Європи.
У 395 р. єдину Римську державу було поділено на дві частини – Західну та Східну. До складу Східної Римської імперії увійшли Балканський півострів, Мала Азія, Сирія, Палестина, Єгипет, частини Криму, Месопотамії і Закавказзя, а також низка островів Середземного моря. Ці землі населяли
різні народи – сирійці, грузини, вірмени, євреї, але провідну роль у житті імперії відігравали греки.
Під час Великого переселення народів Візантія, на відміну від Західної Римської імперії, змогла захистити свої володіння від нашестя варварів. Вона не лише вистояла, а й
залишилася країною з розвиненими економікою та культурою. На всіх торговельних шляхах від Західної Європи до Індії та Китаю можна було зустріти енергійних візантійських купців. Скрізь цінувалася надійна й повновага візантійська монета.
(з грец. –
Уся повнота
«імператор»)
державної влади видавав закони,
належала командував
василевсу. військом,
Василевс призначав
на посади,
тримав під своїм захистом церкву. Зі свого боку, церква стверджувала, що
християнським світом і стоїть вище
влада імператора є священною, він обраний Богом для володарювання над
за всіх інших людей. Своє особливе
становище візантійські правителі підкреслювали навіть одягом. Лише вони мали право носити плащі та взуття червоного (пурпурного, багряного) кольору.
Водночас влада імператора не була спадковою.
Кожного нового правителя мали визнати військо, сенат і народ, тому на престол могли зійти навіть люди невисокого походження. Неодноразово імператорами ставали колишні солдати та навіть звичайні селяни. Проте, аби утриматися на троні, їм доводилося прислухатися до думки знаті й чиновників і до настроїв простих жителів столиці.
Нерідко імператорів скидали в результаті палацових інтриг і заколотів.
Пригадайте з курсу історії 6 класу значення терміна «демократія». Поясніть, чи можна його застосувати до імперії ромеїв.
Вершини своєї могутності Візантія досягла за правління Юстиніана I (527– 565). Завдяки ясному розуму, невичерпній енергії, таланту політика та винятковій працездатності Юстиніан зійшов на імператорський трон. Великий вплив на нього мала дружина Феодора, у минулому циркова артистка. Вона брала участь в управлінні державою, а у складних ситуаціях ставала імператору надійною опорою.
Величезна заслуга імператора Юстиніана полягала в упорядкуванні законодавства. Кращі ромейські знавці права зібрали римські та візантійські закони та зроблені до них докладні пояснення відомих юристів. Так виник «Кодекс Юстиніана» – звід законів імперії
ромеїв.
Положення «Кодексу» захищали життя людей та регулювали відносини між ними, у ньому говорилося про покарання за злочини, правила спадкування та володіння майном, владу імператора. Окремі закони були й про відносини між країнами. У наступні століття на основі
«Кодексу Юстиніана» сформувалися правові системи країн Європи, зокрема й України – сукупність усіх юридичних явищ, які впорядковують
життя суспільства.
Свою головну мету Юстиніан убачав у відновленні Римської імперії в межах до поділу 395 р. Щоб досягти цього, він упроваджував активну зовнішню політику й постійно вів війни, які вимагали величезного напруження всіх сил держави. У результаті війн Юстиніана Середземне море перетворилося на
внутрішнє візантійське море.
Як ви розумієте поняття «внутрішнє море держави»?
На сході Візантія вела виснажливі війни з Персією. На півночі їй доводилося тримати постійну оборону проти регулярних вторгнень слов’ян.
Срібні монети Юстиніана
Які київські князі воювали проти Візантії? Хто з них, за легендою, прибив свого щита на брамі Константинополя?
Важким випробуванням для імператора стало народне повстання 532 р. «Ніка» («Перемагай!» – заклик повстанців) у Константинополі. Воно набуло такої сили, що Юстиніан збирався зректися престолу. Лише рішучість Феодори змусила
його придушити повстання.
VI ст. З «Таємної історії» Прокопія Кесарійського
Тим часом у царя відбувалася нарада: що ліпше робити – залишатися тут або втікати на кораблях.
Багато говорили на користь першої або другої думки. Зрештою цариця Феодора сказала: «Зайвим було б, здається, зараз розмірковувати про те, що жінці непристойно бути відважною між чоловіками. На мою думку, втеча тепер для нас є невигідною, хоч вона і вела б до порятунку. Тому, хто з’явився на світ, не можна не померти; але тому, хто колись царював, блукати вигнанцем нестерпно! Не приведи Боже позбавитися цієї багряниці [імператорського одягу] і дожити до такого дня, коли зустрічні не вітатимуть мене як царицю!
Отже, государю! Якщо хочеш врятуватися втечею, це неважко! Ми маємо багато грошей; ось море, ось кораблі! Але дивись, щоб потім, коли ти врятуєшся, не довелось тобі коли-небудь віддати перевагу смерті перед таким порятунком. Подобається мені старовинне слово, що царська влада – “чудовий саван”. Так мовила цариця; слова її надихнули всіх.
Висловіть своє ставлення до промови Феодори. Чому вона сказала саме так? Які риси характеру імператриці Феодори виявилися в її промові на нараді в царя?
Нескінченні війни, внутрішні чвари, жахлива епідемія чуми, яка
забрала майже половину населення Візантії, – усе це вкрай виснажило сили імперії.
Своєму наступнику Юстиніан залишив порожню скарбницю, збідніле населення, знесилене військо й небезпечних ворогів на всіх кордонах держави. Для імперії ромеїв настали важкі часи: за століття вона втратила близько половини
своїх володінь.
Візантійські
У подальшому Візантія переживала періоди як піднесення, так і занепаду. Представник Македонської династії Василій II повернув імперії значні території
і знову зробив її найміцнішою державою Європи.
Імператор спирався на вірну армію із селян-піхотинців та кінноту. Селяни залишались особисто вільними та сплачували податки державі. Все важливішу роль відігравала дипломатія – засіб мирного розв’язання міжнародних проблем.
дипломати славилися своїм умінням вести складні переговори,
укладати вигідні угоди, знаходити потрібних союзників. Саме в них навчалися мистецтва дипломатії середньовічні європейці, а звичаї та правила поведінки візантійських послів заклали основи й сучасної дипломатії. При візантійському дворі завжди можна було побачити строкатий натовп послів з усіх кінців Європи, Азії та Африки, почути безліч мов. Прийоми в імператора відбувалися з небаченою розкішшю.
Документ Х ст. Розповідь Ліутпранда, посла італійського короля
Перед троном імператора стояло бронзове, але позолочене дерево, на гілках якого сиділи птахи різних видів, також із бронзи з позолотою, і на різні голоси виспівували кожний свою мелодію.
Трон імператора був виготовлений так майстерно, що спочатку він здавався низьким, майже на рівні землі, потім дещо вищим і насамкінець завислим у повітрі. Трон начебто охороняли надзвичайних розмірів леви, не знаю, бронзові чи дерев’яні, але визолочені. Вони били хвостами по підлозі, роззявляли пащу й голосно рикали. Коли я зайшов, зарикали леви і птахи защебетали кожний на свій лад. Коли, схилившись перед імператором, я за звичаєм утретє вклонився, то, підвівши голову, побачив його в зовсім іншому одязі майже під стелею, хоча щойно він сидів на невеликому підвищенні. Я не міг зрозуміти, як це трапилося: мабуть, його підняли нагору за допомогою машини. Він не вимовив жодного слова, а якби й вимовив, то таке порушення церемоніалу вважалося б вищою мірою непристойним.
1. З яким почуттям посол італійського короля описує прийом у візантійського
імператора?
2. Хто з київських князів удостоївся прийому у візантійського імператора? Бували в Константинополі й посольства з Русі-України.
Це місто в руській традиції називали «Царград».
Тут прийняла хрещення княгиня Ольга, до того ж її хрещеним батьком став сам імператор. Після цього на честь княжого посольства було влаштовано пишний прийом, на який запросили також і жінок. Згодом зв’язки руських земель з Візантією ставали все тіснішими. Так, у 988 р. князь Київський Володимир прийняв християнство сам і хрестив Русь за візантійським зразком. Це привело до посилення культурного впливу Візантії на руські землі. Володимир запровадив у своїй державі грецький календар, на українських землях постали перші церкви з візантійськими іконами.
У ХІІІ ст. від Імперії ромеїв залишилася лише тінь її колишньої могутності: територія та населення різко скоротилися, занепад торгівлі й ремесел підірвав економіку. До того ж на Візантію насувався новий ворог – турки- османи.
Візантійська імперія відіграла виняткову роль в
історії людства. Тоді як після варварських нашесть Західна
Європа поринула в «темні віки», саме Візантія зберегла
для нащадків античний спадок і християнську культуру. Вона стала також
головною хранителькою
досягнень сусідніх країн Сходу. Землі імперії
різні народи, і всі вони вплинули на
візантійської культури. У
культурних населяли розвиток зростали
міста. Константинополь
ІХ–ХІ ст. швидко
став найбагатшим містом
Європи, своєрідним мостом між Заходом і Сходом.
Як сьогодні називається місто – колишній Константинополь?
Держава опікувалася розвитком ремесел. Вироби ромейських майстрів слугували взірцем для європейських ремісників. Було здійснено важливе відкриття – косе вітрило. Все це забезпечило Візантії панування в середземноморській торгівлі.
Економічне піднесення супроводжувалося розквітом культури. Не було рівних візантійським майстрам мозаїки (смальти). Архітектура й живопис, музика й літе- ратура прославляли діяння Бога та василевса. Саме у Візантії зародився іконопис, хоча ромеям довелося пережити етап іконоборства – вчення, яке заперечувало вшанування ікон. Їх викидали з храмів і знищували, противників учення переслідували.
Візантійці з великою шаною ставилися до знань. Усі діти навчалися в початкових школах: хто бажав, потрапляв до середніх шкіл, а в Константинополі існувала ще й вища школа, на кшталт університету.
започаткував алгебру, склав
З нею пов’язано діяльність видатного вченого Лева Математика. Він
медичну енциклопедію, винайшов світлову
сигналізацію, був поетом і створив для імператорського палацу статуї, яким надавала руху вода, і цим вони вражали іноземців. Візантійська наука досягла особливих успіхів у математиці, медицині, географії та хімії. Чимало талановитих творів вийшло з-під пера візантійських істориків.
найвизначніших правителів середньовіччя? 4. Що таке «грецький вогонь» і яку роль він відіграв у бойових діях візантійців? 5. Чому, на вашу думку, візантійські імператори влаштовували іноземним послам такі пишні прийоми? 6. Що таке дипломатія? Чим славилися візантійські дипломати? У яких галузях візантійські наука й культура досягли особливих успіхів?
імператора
Юстиніана».
1. Розгляньте карту Укажіть, які території
«Візантія входили
за часів до складу
Візантійської імперії. На
контурній карті покажіть території, завойовані під час правління Юстиніана. 2. У зошиті перелічіть основні досягнення ромейської культури. Оберіть із записаних одне, найцікавіше, на вашу думку, досягнення та за допомогою інтернет-джерел дізнайтеся про нього якомога більше. 3. Скориставшись посиланням або QR-кодом, візьміть участь в онлайн-вікторині «Візантія – наступниця Риму». https://cutt.ly/JwdJ4WkN
Використовуючи матеріал підручника й додаткові джерела, опишіть характер імператора Юстиніана І і роль імператриці Феодори в державних справах Візантії.
Чи міг би імператор зробити все, що йому вдалося, без дружини?
Складіть план розповіді, доберіть і сформулюйте аргументи для участі в дискусії. Проведіть дискусію із цього питання у класі.
§ 2. Візантія – наступниця Риму