Молекула води

Молекула води –Н2О.

Складається з двох атомів водню, сполучених з атомом кисню міцним ковалентним зв’язком. Вона полярна, на її полюсах розміщені позитивний і негативний заряди. Завдяки цьому дві молекули можуть притягуватися одна до одної за рахунок сил електростатичної взаємодії між негативним зарядом на атомі кисню і позитивним зарядом на атомі водню. Цей тип зв’язку – водневий. Він у 15-20 разів слабший за ковалентний.

​

“Гідро” - вода

Всі речовини по відношенню до води поділяються на групи:

1. Гідрофільні – ті, що добре розчиняються у воді; “філео” – той, що любить воду. До них належать цукор, сіль, амінокислоти.

2. Гідофобні – ті, що практично нерозчинні у воді; “фобос” – той, що боїться води. До них належать ліпіди.

3. Амфіфільні (амфіпатичні) - за рахунок наявності в молекулі полярних і неполярних груп.

Наприклад : жирні кислоти, полярні ліпіди, білки, нуклеїнові кислоти.

Різні стани води

Вода в організмі людини

Доросла людина складається на 70% води.

У людини масою 70 кг міститься 50 кг Н2О. Це близько 20 літрів.

Як же розподілена вода в організмі, адже вона входить в усі тканини й органи?

- в головному мозку – 71 - 85%;

- в крові – 83%;

- в серці, легенях, нирках – 80%; 

- в кістках –20-30%;

- в зубній емалі – 0,3% .

Втрата тканинами 10% води смертельна.

           Слина, шлунковий сік, вміст кишечника, сеча, піт, сльози

• все це вода. Ми являємо собою систему поєднаних судин, по

яких безперервно рухаються потоки різноманітних рідин, що

досить тісно взаємодіють між собою і, які є основою життя.

За 70 років життя людина

випиває та з’їдає

близько 50 тонн води

Функції води в організмі

• збереження об’єму клітин організмів;
• надання тургору (пружності) клітинам;
• середовище, в якому відбуваються всі хімічні реакції;
• безпосередня участь в хімічних реакціях;
• збереження організму від коливань температури;
• розчинник всіх необхідних речовин;
• речовина для переміщення крові, лімфи, соку у рослин;
• виділення продуктів обміну;
• змащувальний матеріал у суглобах;
• випаровування води – захисна реакція;
• джерело кисню і водню в результаті
• фотосинтезу.

​

​

​

Структурні формули фосфату кальцію, гідрокарбонату барію і основного карбонату міді:

Органічні речовини - макромолекули

Органічні речовини - це сполуки карбону з іншими елементами; у природі утворюються в клітинах живих організмів; мають велику молекулярну масу, високу енергоємність; переважно горючі; властивості визначаються не тільки складом та масою, а й просторовим розташуванням елементів.

​

Різні клітини можуть дуже відрізнятись за вмістом органічних речовин. При перерахунку на суху масу в клітинах міститься ліпідів - 5-15%, білків - 10-20%, вуглеводів - 0,2-2%, АТФ - 0,1-0,5%, нуклеїнових кислот - 1-2% маси клітин.

​

Більшість органічних сполук представлено довгими молекулами -полімери, складеними із ланцюжка більш простих молекул (мономери).

• Вуглеводи - органічні речовини з загальною формулою (СН2О)n, де n дорівнює трьома та більше.
• Але існують вуглеводи, в яких співвідношення вказаних у формулі хімічних елементів інше. До того ж, деякі з цих сполук містять атоми Нітрогену, Фосфору або Сульфуру.
• Низькомолекулярні вуглеводи відомі також як цукри.
• Найвідомішими представниками вуглеводів є целюлоза, крохмаль,�

​

Класифікація вуглеводів:

за здатністю до гідролізу

прості вуглеводи (моносахари-

ди, монози) - не гідролізуються;

складні вуглеводи (олігосахариди, полісахариди або поліози) - здатні гідролізуватися до простих вуглеводів

олігосахариди - продукти поліконденсації невеликої кількості моносахаридів, наприклад, сахароза C₁₂H₂₂O₁₁. Звичайно термін олігосахариди застосовують до вуглеводів, що вміщують від двох до п'яти моносахаридних одиниць.

полісахариди - продукти поліконденсації великої кількості моносахаридів (C₆H₁₀О₅)_n, де n>1000. Прикладом полісахаридів можуть бути крохмаль, целюлоза та інші.

​

КЛАСИФІКАЦІЯ МОНОСАХАРИДІВ

• класифікація за характером розміщення карбонільної групи

альдози - моносахариди, що вміщують альдегідну групу

кетози - моносахариди, що вміщують кетонну групу

• класифікація за кількістю атомів Карбогену

тетрози, наприклад, треоза C₄H₈O₄

пентози, наприклад, рибоза C₅H₁₀O₅

гексози, наприклад, глюкоза, фруктоза C₆H₁₂O₆

відомі також гептози, октози і т.д. Альдегідоспирти і кетоспирти, що вміщують ланцюги Карбогену менші за чотири атоми до вуглеводів не відносять

• класифікація за біологічним походженням

полісахариди рослинного походження - крохмаль, целюлоза

полісахариди тваринного походження – глікоген, (хітин)

Ліпіди

Ліпіди

Прості

Складні

Тригліцериди

(жири)

Залишки

триатомного

спирту

Гліцерину

і жирних

кислот

Воски

Залишки

одноатомних

спиртів

і жирних

кислот

Фосфоліпіди

Містять в

своєму складі

багатоатомний

спирт, залишок

фосфорної

кислоти та

залишки

жирних кислот.

Гліколіпіди

Жироподібні

речовини, що

містять

вуглеводи.

Стероїди

Поліциклічні

гідрофобні

спирти

Основні функції

Будівельна

Захисна

Теплоізоляційна 

Видільна

регуляція �життєвих функцій

Енергетична

Найбільш корисними вважаються молочні жири, які містяться у вершковому й пряженому маслі, молоці, вершках і сметані.

Важливі й рослинні жири (соняшникове, кукурудзяне, бавовняне й маслинове масло)

• жири зустрічаються в багатьох продуктах тваринного походження (м'ясо, риба), а також у маргарині, горіхах, оливках;

Холестерол

Білки

Порівняльні розміри білків та пептидів. Зліва направо: Антитіло (IGG), гемоглобін, інсулін (гормон), аденілаткіназа (фермент) і глютамінсинтетаза (фермент).

Фермент гексогіназа

Стрічкова молекулярна модель білка — ядерного антигену проліферуючих клітин (PCNA) людини.

ДНК�

ДНК — дезоксирибонуклеїнова кислота. Цукор — дезоксирибоза, азотисті основи: пуринові — гуанін (G), аденін (A), піримідинові — тимін (T) і цитозин (C). ДНК часто складається з двох полінуклеотідних ланцюжків, направлених антипаралельно.

РНК�

РНК — рибонуклеїнова кислота. Цукор — рибоза, азотисті основи: пуринові — гуанін (G), аденін (A), піримідинові урацил (U) і цитозин (C). Структура полінуклеотидного ланцюжка аналогічна такій в ДНК, дволанцюжкові РНК зустрічаються тільки у вірусів. Через особливість рибози, молекули РНК часто мають різні вторинні і третинні структури, утворюючи комплементарні ділянки між різними ланцюжками.

Порівняння структури дволанцюгової ДНК та одноланцюгової РНК та азотистих основ, що входять до їх складу

Рибонуклеїнова кислота