РОЗДІЛ V. ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА

Індивідуальні дії солдата та взаємодії у складі двійок, трійок.

​

Водозабезпечення військовослужбовців при виконанні бойових завдань. Добова норма води, порядок її використання. Природні джерела води та їх використання. Пошук джерел водопостачання. Способи очищення та знезараження води. Створення і підтримання запасів води. Дотримання питного та підтримання водно-сольового режиму.

Організація та проведення заходів водо-постачання військових частин (підрозділів) в польових умовах були і залишаються важливим комплексним завданням логістичного, інженерного, медичного забезпечення та РХБ захисту.

В усі часи сторони, які воювали, завжди враховували, що нестача води або створення труднощів противнику в забезпеченні нею призводить до зниження боєздатності і навіть до загибелі особового складу. А досвід війни українського народу проти кацапської орди підтверджує, що екстремальні умови приведуть до необхідності використання військовими підрозділами різноманітних джерел води, створення певних її запасів та готовності відповідних служб до поліпшення її якості за допомогою технічних засобів та спеціальних препаратів.

Необхідність цього підтверджується таким:

- широкомасштабне ведення бойових дій дуже часто стає причиною порушення централізованого водопостачання та завжди призводить до масивного забруднення джерел води;

- під час збройних конфліктів постійно існує вірогідність спеціального зараження джерел води небезпечними хімічними речовинами та біологічними агентами.

Під організацією польового водопостачання військ розуміють комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів, які виконуються для своєчасного забезпечення військ водою у необхідній кількості та необхідної якості.

За призначенням воду поділяють на господарсько-питну, санітарно-побутову та технічну.

Господарсько-питну воду вживають для пиття, первинної обробки продуктів, приготування їжі, вмивання та миття кухонного посуду й інвентарю, медичних потреб. Забезпечення військ водою на господарсько-питні потреби здійснюється з пунктів водопостачання й водорозбірних пунктів.

Санітарно-побутова вода використовується для миття особового складу і прання білизни.

Технічна вода використовується для приготування дегазуючих, дезактиваційних і дезінфікційних розчинів, миття техніки та озброєння, а також для заправки системи охолодження двигунів.

�

У Збройних Силах України водопостачання або забезпечення військ водою залежно від умов обстановки охоплює такі заходи:

- інженерна розвідка джерел води (до виконання залучаються інженерна, медична служби, служба РХБ захисту);

- добування та очищення води (проводиться інженерними підрозділами польового водопостачання); може включати заходи знезаражування та освітлення;

- обладнання пунктів польового водопостачання (виконують підрозділи польового водопостачання та підрозділи родів військ);

- підвезення та видача води частинам та підрозділам (виконують підрозділи логістики);

- контроль якості води (проводиться медичною службою, із залученням спеціалістів інженерної та служби РХБ захисту)

Так, згідно із типовим штатом бригади забезпечення армії США до складу батальйону підтримки входить рота очищення, зберігання, постачання води, основними завданнями якого є: безперебійне і своєчасне забезпечення підрозділів водою в достатній кількості; розвідка джерел води; перевірка її якості; добування; обробка; доставляння води споживачам.

Для порівняння: у нас до складу інженерно-технічного взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення бригади входить відділення польового водопостачання, завданням якого є обладнання пункту водопостачання, добування і очищення води.

Для виконання перелічених вище завдань в армії США до засобів польового водопостачання висуваються такі основні вимоги:

- пошук підземних вод без буріння з використанням геофізичних та інших методів розвідки;

- контроль якості води на основі застосування хімічних і фізичних методів, що дозволяють скоротити терміни проведення аналізів і підвищують їх точність;

- буріння й устаткування свердловин у мінімально короткі терміни;

- висока ступінь обробки води за допомогою високопродуктивного й ефективного устаткування;

- збереження питної якості води при її транспортуванні і тривалому зберіганні.

Інша підгрупа проблем – невідповідність наявних норм забезпечення водою військовослужбовців їх реальним потребам.

Це підтверджують і результати спеціальних фізіолого-гігієнічних досліджень, проведених фахівцями в різних кліматичних зонах. Наприклад, військовослужбовці механізованих та артилерійських підрозділів при температурі повітря в межах 23-25 °С втрачали до 5 л рідини за добу, вище +25 °С – до 6 л. Більше того, при інтенсивному тепловому навантаженні і високому фізичному навантаженні у військовослужбовців втрати води в організмі відновлюються не повністю, причому величина утворюваного дефіциту пропорційна тяжкості і тривалості праці. Але в цьому питанні криється одна досить небезпечна особливість: дефіцит поповнення втрат води може постійно накопичуватися (при несвоєчасному і неповному забезпеченні організму водою) і досягати небезпечних величин, знижуючи фізичні можливості військовослужбовців.

�

ВПЛИВ ЗНЕВОДНЕННЯ ОРГАНІЗМУ НА ФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАН ЛЮДИНИ

З метою удосконалення чинних нормативів доцільно уважніше придивитися до зарубіжного досвіду. Наприклад, в армії США добова норма постачання водою військовослужбовця Сухопутних військ складає 48 літрів на одну людину на добу . До цього входить не лише витрата води на приготування їжі і гігієнічні потреби, але і на дозаправку систем охолодження бойової техніки, організацію похоронного обслуговування загиблих і навіть проведення фортифікаційних робіт.

​

Для порівняння: у Збройних Силах України норма вживання води одним військовослужбовцем у звичайних умовах, при температурі повітря ≥ 25°С, з урахуванням утрати води при зберіганні, транспортуванні і видачі становить 5,8 л. Додатково до цього у батальйоні врахована групова потреба води для приготування їжі та миття кухонного інвентарю в кількості 3,5 л на одного військовослужбовця. Тому при розрахунку необхідності води, необхідно врахувати, що найжорсткішою гранично допустимою може бути норма, яка допускає 2-3-відсоткове зневоднення організму. При ній військовослужбовець до трьох діб може зберігати достатню активність у виконанні завдання.

Досвід виконання бойових завдань на Сході та на Півдні нашої країни показав, що нинішнє технічне оснащення і можливості підрозділів польового водопостачання не дозволяють вирішувати завдання, що стоять перед ними, в повному обсязі. Табельні засоби добування води застарілі, мають низькі експлуатаційні характеристики та потребують модернізації. Це перш за все стосується військових фільтрувальних

станцій ВФС-2,5 та ВФС-10. Ці фільтрувальні станції для механічного очищення води використовують два фільтри (перший – з антрацитовою крошкою, другий –сорбційний з активним вугіллям), а для дезінфекції як реагенти використовують нейтральний гіпохлорит кальція (вміст активного хлору становить не менш 52 %) та двохтретьосновну сіль (вміст активного хлору становить не менш 47 %) . Для очищення води від всіх видів забруднення та зараження, у тому числі хворобо-

творних мікроорганізмів у споровій формі, витрата становить 200 г/м³.

При цьому всі робочі операції та контроль здійснюється в ручному режимі, а системи дозування для надійної роботи потребують щоденного технічного обслуговування, промивання баків, відстійників та сітчастих фільтрів. Тобто використовуються технології 60-х років минулого століття.

​

�

Фільтрувальна станція ВФС-2,5

Фільтрувальна станція ВФС-10

У той же час військові спеціалісти провідних країн світу приділяють велику увагу впровадженню методу гіперфільтрації, або «зворотного осмосу», яку можна використовувати не лише для очищення води від усіх видів забруднень, але і для її опріснення. Вченими США, ФРН, Франції запатентовано ряд винаходів на технологію виготовлення мікропористих мембран, що є основним елементом водоочищувальних установок такого типу.

​

На озброєнні армій НАТО знаходиться цілий ряд сучасних водоочищувальних установок, таких як тактична система очищення води TWPS, легка система очищення води LWPS (США) та водоочищувальна система DS9 (Великобританія).

Тактична система очищення води TWPS – це повністю автономна мобільна система очищення води, яка здатна очищати воду з усіх класифікацій води, включаючи забруднену радіаційними, небезпечними хімічними речовинами та біологічними агентами, зберігати та роздавати воду, що відповідає військовим польовим водним стандартам для тривалого споживання. Використовує практично будь-яке джерело сирої води. Продуктивність очищення – 5,67 м³/год із прісних вод та 4,54 м³/год із солоної води.

ПРИНЦИП РОБОТИ ФІЛЬТРА ЗВОРОТНОГО ОСМОСУ

За досвідом бойових дій на території Харківської, Донецької , Луганської, Запорізької та Херсонської областей, визначилась необхідність забезпечення підрозділів, які вико-

нують завдання самостійно, медичними таблетованими препаратами, такими як «Аквасепт», «Аквасан», «Неоаквасепт», «Дутріон», та індивідуальними і носимими фільтрами, аналогічними НФ-10 та НФ-50, призначеними для життєзабезпечення та виживання в екстремальних ситуаціях, у тому числі в умовах РХБ зараження. Їх основна перевага – невелика вага та наявність шкали витрати на фільтрувальному

елементі. Однак за оцінками військових фахівців провідних країн світу, ці засоби за ступенем очищення та продуктивністю не відповідають сучасним вимогам.

ВОДНО-СОЛЬОВИЙ ОБМІН — процеси надходження, розподілу води та іонів солей (електролітів) у внутрішньому середовищі організму і виведення їх із нього.

Основна роль В.-с.о. в організмі — підтримання гомеостазу (сталості внутрішнього середовища) організму. В організмі людини 22–23% води знаходиться в позаклітинній, 40–45% — у внутрішньоклітинній і 1–3% — у трансцелюлярній фазах. Розрізняють вільну, зв’язану і конституційну воду. Добова потреба у воді для військовослужбовця становить 40 г/кг маси тіла. 85% води, що міститься в організмі, надходить із продуктами харчування (екзогенна вода), а 10–15% утворюється в організмі (ендогенна вода). Ендогенна вода утворюється при окисненні білків (41,3 г на 100 г), вуглеводів (55,6 г на 100 г), ліпідів (101,7 г на 100 г). Із кожних 100 г продуктів утворюється 12 г води, тобто при енергетичній цінності 1450 кДж на добу утворюється 350–400 г води. Головним чинником, що визначає кількість води в організмі і який підтримує необхідну рівновагу між позаклітинним і внутрішньоклітинним обсягами рідини, є осмотичний тиск крові, що відіграє винятково важливу роль у забезпеченні метаболічного гомеостазу і рівня АТ. Близько 72% води організму міститься в клітині, а 28% — у позаклітинному просторі. Позаклітинна вода (близько 8–10%) знаходиться у вільному стані (кров, лімфа, ліквор); вона мобільна і має властивості розчинника. Деяка кількість води (близько 4%) зв’язана у складі гідратних оболонок біополімерів (структурована вода). Основним компонентом, що підтримує осмотичний тиск у позаклітинній рідині, є натрій (Na⁺). Баланс Na⁺ тісно пов’язаний з обміном іонів калію (К⁺), а також деяких інших іонів. У позаклітинній рідині переважає Na⁺, у внутрішньоклітинній — К⁺, тому процеси осморегуляції та регуляції співвідношення Na⁺ і К⁺ взаємозалежні. 

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!