Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях �у 60-80- ті роки �ХІХ століття

ПЛАН УРОКУ:

• 1.Конституційні реформи 60-х.рр.ХІХ століття в Австрійській імперії�2.Галицький крайовий сейм�3. Течії суспільно-політичного руху:
• москвофіли;
• народовці.�4. Розбудова національного життя . «Просвіта»

• 1859 р. Австрія зазнала поразки в збройному конфлікті з італійцями та французами;
• 1866 р.-поразка у війні з Пруссією, перекреслила амбітні спроби Відня об’єднати під власною егідою всі німецькі землі та досягти незаперечної переваги в Центральній Європі;
• 1867 р. було утворено конституційну дуалістичну імперію Австро-Угорську державу;

​

• Територіально вона поділялася на Ціслейтанію, яка включала власне Австрію з Чехією, Моравією, Силезією, Істрією, Трієстом, Далмацією, Крайною, Буковиною і Галичиною
• Транслейтанія, що включала Угорське королівство з Трансільванією, Хорвато-Словенією, й Закарпаттям

Політичний устрій Австро-Угорської імперії

Імператор Австрії

Король Угорщини

Парламент Австрії

Уряд Австрії

Парламент Угорщини

Уряд Угорщини

Військове міністерство, фінансів,міністерство іноземних справ,армія, прапор

Галицький крайовий сейм

• представницько-законодавчий орган;
• діяв у 1861-1918 роках (реально працював до 1914, формально ліквідований 1920 року);
• повноваження сейму- галузі культури й освіти, аграрні відносини, тощо;
• вибори один раз на 6 років;
• сейм налічував 150 депутатів від шести суспільних категорій
• українців-50 депутатів, а в 1883р.- лише 12 послів

Суспільно-політичні течії

Московофіли

Народовці

Росія

Український народ

• 40-ві роки ХІХ століття ; -
• ідеї національно-культурної єдності з російським народом,

- пізніше - державно-політичну єдність з Росією

• 60-ті роки ХІХ ст.;

- самостійність українського народу та мови

Москвофіли –

- національно-культурна та державно-політична єдність з Росією;

• панславізм;
• православ’я
• ПРЕДСТАВНИКИ: Денис Зубрицький , Антоній Петрушевич Олександр Духнович , Яків Головацький , Григорій Купчанко;

- язичіє;

• газети «Слово», «Русский Голос», «Русская Рада», «Русская земля», «Страхопуд»;
• Руська Рада (1870 – 1914 рр.);
• «Общество ім. Михайла Качковського(1874-1909)

• Народовці поширювали твори Т.Шевченка.
• «Буковинська трійця» Юрій Федькович, Сидір і Григорій Воробкевичі.
• Позиції народовців посилило відкриття у Чернівецького університету, багато викладачів вихідці з Галичини, Степан Смаль-Стоцький – професор університету, лідер народовців.
• 1885 р. Юрій Федькович почав видання української газети «Буковина».
• 1875 р. – відкриття Чернівецького університету

8 грудня 1868р.у місті Львові виникло товариство "Просвіта", яке очолив громадсько-політичний діяч Анатолій Вахнянин. Товариство сприяло культурному, освітньому та духовному розвитку українського народу.  

Товариство засновувало школи, видавало та розповсюджувало поштою книжки, створювало бібліотеки та читальні, проводило виставки-ярмарки української книги. На початку свого існування Товариство заснувало три фахові школи: "Господарська школа" у с. Миловання, "Жіноча школа домашнього господарства" у с. Угерці Винявські, "Торгівельна школа" у м. Львів. Першим друкованим виданням "Просвіти" тиражем у 2 тис. примірників стала читанка "Зоря" (1868 р.). 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ :

•  Опрацювати параграф підручника - 34,
• Скласти таблицю: Суспілно-політичні рухи.

​