Зірка Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»
Урок позакласного читання. Славне минуле в художніх творах українських письменників.
Зірка �Захаріївна Мензатюк
Сучасна українська дитяча письменниця і журналіст
Член Національної Спілки письменників України
Зірка Мензатюк народилася 21 жовтня 1954 року в селі Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області, Україна
Почала писати в другому класі, а її перші вірші були надруковані в районній і обласній газетах в 11 років.��По закінченню школи з 1972 по 1977 рік навчалась на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка
1977 року після отримання університетського червоного диплома стала кореспондентом спочатку газети «Прапор України», у 1979 – 1985 роках – «Радянська Україна», а згодом у 1985 – 1987 роках – «Вісті з України». �Зрозумівши, що пише не про те, перейшла на творчу роботу, присвятивши себе письменництву і творам для дітей.
Твори Зірки Мензатюк
У 1995 році стала членом Національної Спілки письменників України
Відзнаки та нагороди
Таємниця козацької шаблі
Пригодницькі твори - твори про незвичайні пригоди, захопливі мандрівки, складні випробування тощо. Цим текстам властивий швидкий і несподіваний розвиток подій.
Детектив- різновид пригодницької літератури, у якому сюжет побудовано навколо кримінальної загадки, а головним героєм є слідчий.
СЮЖЕТ
Тема: подорож родини Руснаків у пошуках старовинної шаблі; мандри місцями, де відбувались важливі історичні події; любов до рідного краю, служіння національним інтересам.��Ідея: утвердження значимості історичної пам’яті для сучасної людини; повага до пам’яток історії та культури; формування національної свідомості, патріотичних почуттів, громадянської позиції; уславлення мужності та винахідливості Наталки з друзями; засудження сил зла, жорстокості, корисливості та лжепатріотизму.
Наталочка Руснак
Головна героїня повісті – маленька довірлива дівчинка, до якої поступово через випробування приходить розуміння і відчуття національного.
Риси характеру: сміливість, довірливість, уміння дружити, патріотизм, добре розвинена фантазія, любов до пригод, наполегливість.
Батьки Наталочки
Позитивні риси: свідомі патріоти, віруючі люди, поважають та знають історію своєї Батьківщини, люблять співати українських пісень.
Негативні риси: патріотизм має більше показовий, ніж дієвий характер.
Антипко
Молодий і чепурний чортик, який разом з батьками полює на козацьку шаблю, аби знищити її і запобігти відродженню патріотизму.
Риси характеру: хитрість, підступність, самовпевненість, безжальність, нахабність.
Машка – підстаркувате вітчизняне авто, не дуже гарне зовні, проте чарівне. Може мчати швидше іноземного джипа, самостійно вмикає світло, розганяючи чортів, і за власною ініціативою рятує життя головної героїні.
4
ВІРТУАЛЬНА ПОДОРОЖ�ГЕОГРАФІЧНИМИ МІСЦЯМИ�ЗА МАРШРУТОМ СІМ’Ї РУСНАКІВ
4
Ша́бля — рід клинкової зброї. Характерною особливістю шабель є вигнуте довге лезо (зазвичай 80 — 110 см) як правило, загострене з однієї сторони, з лезом вигнутим у бік обуха.
Перші шаблі з'явились у VII-VIII ст. До XI-XII ст. були зброєю кочових племен. За козацьких часів використовували багато різновидів шабель. Завдяки еволюції зброї і військового мистецтва шабля й шашка тривалий час були переважним видом холодної зброї у військах багатьох країн Євразії та Америки до середини XX століття.
��Справжній січовик міг отримати шаблю двома шляхами: у спадок від батька чи діда або здобути в бою.��Шабля – зброя, шабля – це правда, шабля – це козацька сила і влада, шабля – це історична пам’ять і любов до Батьківщини.�
4
МАРШРУТ ПОШУКІВ ШАБЛІ
КИ́ЇВ
Столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи
ДУ́БНО
Місто в Україні, центр Дубенського району Рівненської області
ДУ́БЕНСЬКИЙ ЗА́МОК
Замок князів Острозьких-Любомирських — визначна пам'ятка історії, культури та архітектури України
Замок у Дубні (Рівненська область)
Розташований на одному з мисів річки Іква серед болотистої місцевості. Звів його князь Костянтин Острозький у 1492 році. Замковий комплекс складається з трьох палаців: надбрамного корпусу, палацу князів Острозьких і палацу князів Любомирських.
До замку можна потрапити, пройшовши через підйомний міст і коридор надбрамної конструкції. На в’їзній брамі досі зберігся герб князів Острозьких.
Упродовж кількох сотень років цієї твердині жодного разу не було захоплено. З трьох боків її захищала річка з болотистими заплавами, а єдиний вихід і в’їзд був закутий в олово та броню.
«Замок стояв у самісінькому центрі, доглянутий і напрочуд мирний. Його оточував широкий рів, по дну якого вилася мальовнича стежка; над ровом височіли сиві мури, увінчані дерезою, мов густими зеленими чубами; над в’їзною брамою красувався старовинний герб, а під її склепінням тулилися численні ластів’ячі гнізда».
ТАРАКА́НІВСЬКИЙ ФОРТ
Ду́бенський форт, Нова Дубенська фортеця — оборонна споруда, архітектурна пам'ятка IX-XX століття неподалік від села Тараканів
Тараканівський форт (Рівненська область)
Цю пам’ятку історії та архітектури XIX століття ще називають Новою Дубенською фортецею.
Форт своєю формою нагадує ромб. Зовні його оточує широкий і глибокий рів із земляними валами, укріпленими потужними стінами.
Свого часу, щоб їх замаскувати, привезли спеціальні рослини, екзотичні для цієї місцевості.
Площа форту – майже чотири гектари. Він має кілька рівнів – два наземні, а решта – підземні. Численні підземні ходи, вентиляційні шахти, арки з каміння, темні коридори надають споруді ореолу таємничості. У центрі форту є казарма, до якої ведуть чотири підземних ходи, та церква, що зберігає дух старовини.
«Так ось який він, цей форт Тараканівський! Вритий у землю, мов кротяча нора, замаскований, наче засідка хижого звіра!.. Обабіч здіймалися грандіозні руїни, схожі на мертві міста серед джунглів… Пощерблена цегла, арки, склепіння, чорні ніші підземних ходів, а над тим – зелена колонада лісу, хміль і дикий виноград, буйство бруслини й ожин».
БЕРЕСТÉЧКО
Місто Горохівського району Волинської області
«КОЗАЦЬКІ МОГИЛИ»
Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» — комплекс пам'яток в селі Пляшева Рівненської області, місце вшанування пам'яті тисяч козаків і селян, що брали участь у Берестецькій битві 1651 року під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Козаки, селяни зійшлися у смертельному бою з поневолювачами рідної землі — польською шляхтою.
Козацькі Могили (Рівненська область)
Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», відомий також як «Козацькі Могили», – це комплекс пам’яток у селі Пляшева на Рівненщині.
Основну частину заповідника створено до 1914 року. У 1912 році на острів Журавлиха перенесли з села Острова дерев’яну церкву св. Михайла, будівлю XVII століття. Є версія, що перед битвою під Берестечком саме у цій церкві молився за перемогу Богдан Хмельницький.
У 1910–1914 роках на пошану полеглих козаків побудовано церкву-меморіал св. Георгія Переможця, в підземеллях якого зберігаються останки козаків, що загинули в битві.
Георгіївський собор є самобутньою спорудою, аналогів якій немає у світі. Унікальність храму полягає в тому, що в ньому є три престоли, які розташовані один над одним. По суті, це три храми в одному.
«Тут було гарно! У зеленому вінку ясенів здіймалися дві церкви: старенька дерев’яна, в якій козаки молилися перед битвою, і велика церква-пам’ятник, змурована над останками загиблих. Ото перед нею й правили службу Божу».
ПІДГІ́РЦІ
Село в Україні, у Бродівському районі Львівської області
ПІДГОРЕ́ЦЬКИЙ ЗА́МОК
Палац у Підгірцях — пам'ятка архітектури епохи пізнього ренесансу і бароко
Підгорецький замок (Львівська область)
Підгорецький замок – один із найкращих у Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Палац називали «польським Версалем».
Збудовано його в 1635–1640 роках під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за участю інженера Гійома де Боплана на замовлення тодішнього власника Підгірців коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Конєцпольського.
Цей замок більше схожий на палац, ніж на фортецю, і різко контрастує з суворими, войовничими форпостами Поділля. Саме цю споруду зробили Лувром, коли знімали усім відомий пригодницький фільм «Д’Артаньян і три мушкетери».
«Нарешті вони побачили елегантний замок-палац, обведений муром. Стояв він темний і глухий».
ОЛЕ́СЬКО
Селище міського типу в Буському районі Львівської області
ОЛЕ́СЬКИЙ ЗА́МОК
Пам'ятка архітектури та історії XIII-XVIII століть, один із найдавніших в Україні замків
Олеський замок (Львівська область)
Олеський замок – найстаріший із замків Львівщини, відроджений із цілковитої руїни. Понад шість століть стоїть він на високому пагорбі і є свідком та учасником багатьох подій, увічнених в історії...
У XV–XVІ століттях Олеський замок кілька разів ставав жертвою руйнівних набігів татар.
У другій половині ХV століття він перестав бути оборонною спорудою і перетворився на резиденцію магнатських родів: Даниловичів, згодом Собеських, Жевуських.
В Олеському замку народився Ян III Собеський – майбутній король Речі Посполитої. У різні часи замок процвітав чи перебував у занепаді.
У 1951 році від удару блискавки будівля згоріла дотла. Відновлення і повторне відкриття відбулося лише в 1975 році.
«Нарешті увійшли до замку. За кованою брамою містився кам’яний дворик з гарматами, бійницями, з сувенірною крамничкою й касою, в якій продавали квитки. Група переходила з зали до зали («Кахляна піч, вісімнадцяте століття... Камін Яна Собеського, чорний мармур...»), Наталочка оглядала незліченні портрети Собеських, Даниловичів, Жевуських – останні походили від козацького сотника Ревухи, оглядала королівське ліжко з балдахіном, величезну, на всю залу, картину «Битва під Віднем»… Срібло, паркети, шпалери, коштовні сліди, що їх залишила в давній княжій твердині польська шляхта українського замісу... Колишня аптека, бібліотека»...
КА́М'ЯНЕ́ЦЬ-ПОДІ́ЛЬСЬКИЙ
Місто в Західній Україні, центр Кам'янець-Подільського району Хмельницької області
КАМ'ЯНЕ́ЦЬ-ПОДІ́ЛЬСЬКА ФОРТЕ́ЦЯ
Відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам'янець, є складовою частиною Національного історико-архітектурного заповідника, що належить до «Семи чудес України»
Кам’янець-Подільська фортеця (Хмельницька область)
Це один із найпопулярніших туристичних об’єктів України.
У 2007 році він увійшов до переможців проекту «Сім чудес України».
Перші згадки про фортецю датовано ХІІ століттям. Згідно з літописом, кам’яний замок збудували литовські князі Коріатовичі, які в середині XIV століття заволоділи Поділлям, а близько 1374 року зробили Кам’янець столицею свого князівства.
До складу Кам’янецької фортеці входять одинадцять веж, кожна з яких має свою назву й історію. Так, найвища з-поміж них названа Папською тому, що її зведено на кошти Папи Римського Юлія II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений український народний месник Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) вежі є криниця завглибшки 40 м і діаметром 5 м, видовбана у скелі.
«Вони зайшли повечеряти в ресторанчик коло Турецького мосту. Фортеця видніла звідси, як на долоні, – грандіозна, незборима твердиня, справді горішок над горішками. Її вежі стриміли, мов стрункі гордовиті панни».
ХОТИ́Н
Місто в Україні, центр Хотинського району Чернівецької області
ХОТИНСЬКА ФОРТЕЦЯ
Фортеця XIII–XVIII століть у місті Хотині на Дністрі, є Державним історико-архітектурним заповідником та одним з семи чудес України
Хотинська фортеця (Чернівецька область)
Ця унікальна оборонна споруда часів середньовіччя є одним із семи чудес України. Фортецю збудовано у ІХ столітті з ініціативи князя Володимира Великого для зміцнення кордонів Київської Русі. Висота фортечних мурів – 45 м, товщина – до 5 м. Фортецю оточує глибокий рів.
Споруда складається з чотирьох оборонних веж (в’їзні башти), палацу коменданта (між двома частинами замкового двору – північною і південною), церкви з фрагментами розпису XVI століття.
Найвідоміша подія, пов’язана з Хотинською фортецею, – війна 1621 р. Тоді 70-тисячна польсько-українська армія завдала поразки 250-тисячному турецько-татарському війську.
Домашнє завдання
Прочитати повість «Таємниця козацької шаблі (за бажанням)