Зловживання правом на відводи у господарському процесі: теорія та практика протидії

Д.ю.н., проф. Степанова Т.В.

Зловживання процесуальними правами:

​

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, які суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

​

​

​

​

подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення

ОБ'ЄКТИ ВІДВОДУ

Секретар судового засідання

Судовий розпорядник

Помічник судді

Експерт

Перекладач

Спеціаліст

Експерт з питань права

Суддя

Підстави для відводу судді (1)

• 1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

​

• 2) до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя;

​

• 3) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

​

• 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

​

• 5) недопустимість повторної участі судді у розгляді справи;

Підстави для відводу судді (2)

​

• 6) суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

​

• 7) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.

​

​

​

​

​

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу

Підстави для відводу секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача (1)

• 1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

​

• 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

​

• 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

​

• 4) експерт, спеціаліст, перекладач не може брати участі у розгляді справи, якщо він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від учасників справи.

Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні під час попереднього розгляду даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу

Підстави для відводу секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача (2)

Підстави для відводу (1)

При розгляді ВП ВС справи № 908/137/18 в судовому засіданні 4 лютого 2020 р. представник сторони подав заяву про відвід судді-доповідача Кібенко О.Р., вважаючи, що в своїй дисертації 2006 р. вона відстоює певну позицію щодо суттєвих обставин справи (щодо прав міноритарних акціонерів), що є обставиною, яка викликає сумнів в неупередженості та об'єктивності цієї судді.

Підстави для відводу (2)

У справі за позовом громадянина У. до громадянина П. про стягнення заборгованості за договором позики 11 вересня 2019 р. до канцелярії суду позивачем У. подано заяву про відвід судді Ковальової Ю.В. від розгляду цієї справи, оскільки 10 вересня 2019 р. даний громадянин склав на користь судді заповіт, у якому заповів Ковальовій Ю.В. право розпорядження належним йому автомобілем у випадку його смерті.

​

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 

Ковальова Ю. В.

Підстави для відводу (3)

Відвід було обґрунтовано тим, що перед одним із засідань суддя, який мав розглядати справу, привітався за допомогою рукостискання з адвокатом однієї зі сторін

​

Суддя Господарського суду м.Києва 

Бойко Р. В.

Підстави для відводу (4)

Сестра обвинуваченого подала заяву, що одного разу вона почула розмову між прокурором та представником потерпілих, в якому державний обвинувач буцім то заявив, що Г.Біллінська знаходиться під прокурорським контролем і отримує від них заробітну плату

​

Суддя Шевченківського районного суду м.Львова Г.Біллінська

Підстави для відводу (5)

Заявники заявили відвід суддям Великої Палати Верховного Суду, які беруть участь у розгляді справи, посилаючись на нелегітимність його утворення.

​

(Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 р. у справі №800/264/17)

Відвід суддям Великої Палати Верховного Суду, які беруть участь у розгляді справи №800/264/17

Підстави для відводу (6)

Частина суддів, які розглядали справу щодо вчинення менеджером банку фінансових правопорушень після визнання одного з ісландських банків банкрутом, були упередженими, оскільки вони були власниками акцій цього банку

​

ЄСПЛ

у справі «Сигрур Элон Сигфесдеттир против Исландии» (application № 41382/17, judgment 25.02.2020)

Підстави для відводу (7)

ЄСПЛ відзначив, що будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи. …Провина насамперед лежить на судді, тому ЄСПЛ визнав неважливим той факт, було клопотання про відвід, відправлене факсом, чи ні

​

​

(суддя підтвердив, що перебував у постійному конфлікті з матір’ю заявника, котра була головою суду, в якому він колись працював)

ЄСПЛ

у справі 

«Шкрля проти Хорватії» (application № 32953/13, judgment 11.07.2019)

ЄСПЛ: загальні положення про запобігання зловживанню процесуальними правами (1):

Ст.17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р.

№ ETS N 005 «Заборона зловживання правами»:

​

«Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції»

… необґрунтований, на думку суду, сумнів позивача в неупередженості та об`єктивності суддів є підставою для відмови у задоволенні заяви про відвід. При цьому, таке суб`єктивне ставлення сторони у справі чи його представників до поведінки судді та заявлення у зв`язку з цим відводу, не є порушенням закону та підставою для прийняття окремої ухвали.  Заявлення відводу судді не суперечить положенням процесуального законодавства, та не є доказом спроби тиску чи впливу на суддю

​

Постанова КАС ВС від 24.02.2020 р. у справі №804/721/14

ЄСПЛ: загальні положення про запобігання зловживанню процесуальними правами (2):

​

​

Рішення ЄСПЛ у справі «Шульга проти України», № 16652/04, від 02.12.2010

​

​

• Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними

ЄСПЛ: загальні положення про запобігання зловживанню процесуальними правами (3):

​

​

Рішення Суду у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06, від 20.01.2011

​

​

• Запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у процесі є завданням саме державних органів

Критерії визначення зловживання процесуальними правами (1):

​

ВС:

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Критерії визначення зловживання процесуальними правами (2):

​

ВС:

Зловживання процесуальними правами полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.

Критерії визначення зловживання процесуальними правами (3):

• У справі  «Білуха про України» ЄСПЛ зазначає, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49).

​

• …при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 52).

Критерії визначення зловживання процесуальними правами (4):

​

ВС:

Додатковою підставою для визнання відводу

зло­вживанням процесуальними правами є недостатня обґрунтованість вимог у заяві.

​

(Ухвала Верховного Суду від 29.05.2018 р. у справі №910/14716/17 – відвід визнано завідомо безпідставним, а його заявлення — зло­вживанням процесуальними правами, оскільки як обґрунтування відводу судді в поданій заяві було вказано лише те, що «після аналізу діяльності судді Верховного Суду у скаржника ви­никли сумніви в неупередженості та компетентності головуючого в цій справі судді»)

​

Правова позиція ВС:

Постанова ВC від 7.05.2020 у справі №826/12191/18:

​

• не можуть бути підставами для відводу колегії суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними й допустимими доказами;

​

• вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

​

​

Критерії визначення зловживання процесуальними правами (5):

​

ВС:

Додатковою підставою для визнання відводу

зло­вживанням процесуальними правами є порушення строків для його заявлення.

​

​

(Ухвала Верховного Суду від 18.12.2018 р. у справі №910/2968/18 –відвід визнано завідомо безпідставним, а його заявлення — зло­вживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення»)

​

​

ВС:

Не визнано зло­вживанням процесуальними правами порушення строків для його заявлення.

​

​

(Ухвала ВС від 24.05.2021 р. у справі № 761/29693/19:

28.12.2020 стало відомо прізвище судді, що буде розглядати справу, 11.05.2021 надійшла заява про відвід;

підстави для подання заяви були наявні і до грудня 2020 р. (адвокат був представником Громадської ради доброчесності та підтримав негативний висновок щодо судді Ступак О. В., розміщував на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook та медіа свої міркування щодо невідповідності, на його переконання, судді критеріям доброчесності)

​

Критерії визначення зловживання процесуальними правами (6):

​

ВС:

Додатковою підставою для визнання відводу

зло­вживанням процесуальними правами є використання образливих і нецензурних виразів.

​

​

(Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2019 р.

у справі № 9901/34/19, постанова Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №314/1526/19 – використання образливих висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини констатується як зловживання правом на подання заяви)

​

Протидія зловживанню �процесуальними правами (1):

ч. 5 ст.38 ГПК України:

​

Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

​

​

Протидія зловживанню �процесуальними правами (2):

Ч.9 ст.129 ГПК України:

​

«У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору»

Протидія зловживанню �процесуальними правами (3):

​

Ч.2 ст.246 ГПК України:

​

У випадку зловживання процесуальними правами адвокатом чи прокурором «Суд може постановити окрему ухвалу щодо порушення законодавства адвокатом або прокурором»

​

(Окрема ухвала ВС від 18.06.2018 р. у справі №922/2723/17 відносно адвоката до КДКА)

Протидія зловживанню �процесуальними правами (4):

Ч.1 ст.135 ГПК України:

​

У випадку зловживання процесуальними правами… «суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 1 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб»

​

Ч.2 ст.135 ГПК України:

​

«У випадку … повторного чи неодноразового зловживан-ня процесуальними правами … суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від 5 до 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб»

​

Суд визнав зло­вживанням процесуальними правами та застосував штраф (1).

​

​

(Ухвала Верховного Суду від 12.07.2018 р. у справі №910/11436/16 – Cуд визнав завідомо безпідставним повторно заявлений представником учасника справи відвід та вирішив застосувати до представника штраф у розмірі 1762 грн.)

​

(Ухвала Сьомого ААС від 12.02.2020 р. у справі №806/1943/18 (залишена без змін постановою ВС від 30.11.2020) – встановлено факт зловживання процесуальними правами шляхом неодноразового подання позивачем заяви про відвід суддів у даній справі (23.12.2019, 24.12.2019, 13.01.2020, 27.01.2020, а 29.01.2020 заявив про підготовку заяви про відвід секретаря судового засідання) та ухвалено залишити подану ним заяву про відвід колегії суддів без розгляду і стягнути до державного бюджету штраф у сумі 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 6306 грн.)

​

Суд визнав зло­вживанням процесуальними правами та застосував штраф (2).

​

​

​

(Ухвала від 26.02.2020 у справі № 362/3153/15-ц головуючого судді Тиханського О.Б. Обухівського районного суду Київської області – залишено без розгляду усну заяву про відвід та застосовано до позивача заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 2102 гривні за зловживання своїми процесуальними правами, оскільки з матеріалів справи виходить, що позивач подавав заяви про відвід головуючому судді Тиханському О.Б. 04.02.2019 , 24.09.2019 та 13.11.2019, 26.12.2019 з підстав, які викладені зокрема у заявах про відвід 13.11.2019 та 26.12.2019)

Протидія зловживанню �процесуальними правами (5):

ч. 3 ст.277 ГПК України:

​

3. Порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою.

​

​

​

ВС:

Визнав зло­вживанням процесуальними правами,

але не притягнув до відповідальності.

​

​

​

(Ухвала Верховного Суду від 05.12.2018 р. у справі №910/16039/16 – Верховний Суд визнав заявлення та подання завідомо безпідставного відводу суддям Верховного Суду зло­вживанням процесуальними правами відповідачем-­адвокатом і резолютивній час­тині ухвали попередив адвоката про неприпустимість зло­вживань процесуальними правами)

​

Дякую за увагу!