Культура керівника:�психологічні �аспекти

Проблемний семінар керівників

закладів освіти

Політична культура

​

Педагогічна культура

​

Професійна культура

​

Правова культура

​

Естетична культура

​

Етична культура

​

Культура спілкування

​

Мовна культура

​

Художня культура

​

​

​

​

Інформаційна культура

​

Виконавська культура

​

​

Екологічна культура

​

Ціннісна культура

​

Технологічна культура

​

Матеріальна культура

​

Гуманітарна культура

​

Філософська культура

​

​

​

​

Управлінська культура керівника закладу освіти

Вправа �«Яблуко»

Конфлікт – це зіткнення сторін, думок, сил.

Конфліктогени – це слова, дії �(або відсутність дій), що можуть привести до конфлікту. ���Важливо відзначити, що, за спостереженнями фахівівців, 80% всіх конфліктів виникають мимоволі і без попередньої підготовки з боку учасників. ��Варто запам’ятати два правила безконфліктної взаємодії. ��Правило 1. �Не вживайте конфліктогени. ��Правило 2. �Не відповідайте конфліктогеном на конфліктоген.

Види конфліктів

(за Н. В. Гришиною):

• конфлікти, що виникають як реакція на перешкоду до досягнення основних цілей педагогічної діяльності;
• конфлікти, що виникають як реакція на прийнятну поведінку, яка не відповідає нормам відносин людей у педагогічному колективі;
• конфлікти, що виникають через особистісні особливості членів колективу.

​

Стадії розвитку конфлікту

Напруження

Післяконфліктна

Дратівливість,

Агресивність,ворожість

1

2

3

4

5

Погрози, моральні образи,

некерованість

Переговори, переконання

Переживання, емоції

Шляхи �ліквідації �конфліктів

+ КОНФЛІКТ -

• Усвідомлення проблеми, виявлення труднощів;
• Пошук шляхів вирішення;
• вміння налагоджувати стосунки;
• сприяє особистісному, професійному зростанню;
• розвиває вольову саморегуляцію;
• згуртовує колектив

• руйнує здоров’я;
• викликає стрес, психотравми;
• руйнує міжособистісні стосунки, особистість;
• формується негативна установка, негативний життєвий сценарій.

​

У конфлікті не буває переможців — програють завжди обидві сторони.

10 рекомендацій �щодо зниження �конфліктності �спілкування�

Компенсуйте конфліктогенність критики щирою та заслуженою похвалою.��Критикуйте конкретні вчинки та результати діяльності людини, а не особистість у цілому.�

У разі критики вказуйте на можливі шляхи виправлення помилок.��Перш ніж критикувати інших, поставтесь критично до себе.�

Оцінюйте переважно не те, що не вдалося іншим зробити порівняно з окресленим, а те, що вони змогли зробити з огляду на початковий стан справ.��Уникайте крайніх, жорстких і категоричних за формою оцінювань.�

Під час критики однієї людини не порівнюйте її з іншими. «Відтінювачі» недоліків стають зазвичай для цієї людини неприємними.��Намагайтеся ставитись терпимо до поглядів інших, навіть якщо вони протилежні вашим.�

Усіляко боріться з негативними емоціями або хоча б з їхніми зовнішніми проявами під час спілкування.��Будьте стійкими, �коли вас хтось �критикує.�

��Не критикуйте, �не обговорюйте, не скаржтеся.�Чесно й щиро оцінюйте достоїнства людей.�Пробуджуйте в іншій людині сильне бажання.�� Д. Карнегі