Як зберігають пам’ять про минуле писемні джерела, мова і фольклор
Пергамент
Графіті
«Апостол» - перша друкована книга
Слова, які при йшли в українську мову з мов інших народів
Баскетбол, дизайн
(англійська)
Бутерброд, магазин
(німецька)
Клас, конституція
( латинська)
Брама, скарга
(польська)
Пальто, пюре
(французька)
Музей, метеор
(грецька)
Кавун, базар
(турецька)
Соло, тріо, акорд
( італійська)
Фольклор (з англ. — «народна мудрість») — усна та музична народна творчість, обряди та звичаї, що мають давнє походження.
Прислів’я
Приказки
Казки
Балади
Історичні думи
Історичні пісні
Міфи
Легенди
Народні притчі
Щоб дослідити фольклорну пам’ятку як історичне джерело, послідовно відповідай на запитання:
1) Про що та про кого йдеться у пісні, казці, думі чи
прислів’ях?
2) До якої верстви населення належать головні персонажі?
3) Про які події йдеться у творі?
4) Який історичний період описується? Чому ти так вважаєш?
5) Які географічні назви згадуються?
6) Що у цьому творі, на твою думку, є правдою, а що схоже на вигадку?
Козак Голота
Ой полем киліїмським,
То шляхом битим гординським, козак голота
Ой там гуляв козак Голота,
Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота.
Правда, на козакові шати дорогії —
Три семирязі лихії:
Одна недобра, друга негожа,
А третя й на хлів незгожа.
А ще, правда, на козакові
Постоли в'язові,
А онучі китайчані —
Щирі жіноцькі рядняні;
Волоки шовкові —
Удвоє жіноцькі щирі валові.
Правда, на козакові шапка-бирка —
Зверху дірка,
Травою пошита,
Вітром підбита.
Ой на Горі тай Женці жнуть | (2)
А попід Горою яром-долиною Козаки йдуть
Гей долиною гей широкою Козаки йдуть !
Попереду Дорошенко | (2)
Веде своє військо військо запорізьке хорошенько
Гей долиною гей широкою хорошенько !
Посеpединi/посереду пан хоpунжий | (2)
Пiд ним кониченько,
пiд ним воpоненький сильно дужий
Гей долиною гей широкою сильно дужий !
З москалем дружи, а камінь за пазухою держи.
Москаль тоді правду скаже, як чорт молитися стане.
Хоч убий москаля, то він зуби вискаля.
Москаль на сльози не вдаря.
Москаль ликом в'язаний, у ликах ходе, й інших у ликах водить.
Що Бог в нас народе, а люд наробе — москаль же теє у нівеч зводе.
Був собі на світі бідний селянин і мав він двох синів. Один парубок як парубок, а другий зроду на ноги слабий, ходити не може.
Якось у жнива пішли всі в поле, зостався слабий сам у хаті. Коли це приходить старець із білою бородою і просить чогось напитися.
— Рад би, дідуню, дати вам пити,— каже хлопець,— та не можу встати.
— Іди й принеси! — каже дід.
І так він ото вимовив, що хлопець забув про свою недужість, встав і пішов. Приніс кварту пива, дід надпив трохи, а решту наказав хлопцеві випити.
— Що ти тепер в собі чуєш? — питає.
— Чую — така в мене сила ввійшла,— каже хлопець,— що дайте мені, дідуню, об що обпертись, то світ переверну.
Син спостерігав за стареньким батьком, котрий щодня багато трудився, а навесні взявся садити сад. Юнак підійшов до батька, поглянув на маленьку яблуньку, яку той старанно обкопував, і запитав: «Батьку, я бажаю тобі ще багато літ життя, але невже ти ще сподіваєшся їсти плоди із цієї яблуньки?».
«Я завжди з великою насолодою їв яблука з дерев, яких не садив, - відповів батько. - Так я намагаюся віддячити всім, хто садив сад для мене».
��Домашнє завдання. �Підручник О.Пометун «Досліджуємо історію і суспільство»�пар. 10, завдання 2 на с.60