Вербальне спілкування. Почути і бути почутим
Етика 5 клас
Вербальне спілкування — будь-яке спілкування, що використовує слова для обміну інформацією з іншими.
Ці слова можуть бути як вимовними, так і написаними. У світі налічується близько п’яти тисяч мов. До того ж близько 65 % жителів світу говорять сорока мовами. Спілкуючись, люди пізнають світ, одне одного й самих себе.
Ми живемо у світі комунікації. Близько 70 % часу люди витрачають саме на комунікацію. В середньому людина витрачає на спілкування близько 65 % свого робочого часу. Якщо порахувати й додати час на бесіди за життя — в середньому виходить три роки. За такої кількості спілкування важливою стає культура мови — уміння сказати необхідне слово в потрібний час, доцільно, із дотриманням правил мовного етикету, щоб не образити людину й водночас не втратити власної гідності.
ЩО ТАКЕ МОВНИЙ ЕТИКЕТ?
Мовний етикет — правила мовної поведінки. Використання правил мовного етикету більшою мірою залежить від конкретної ситуації спілкування, місця і обставин.
Мовний етикет зазвичай відзначається стійкістю і поєднує в собі інтонацію, темп, тональність.
В основному виділяють п’ять тональностей у спілкуванні.
• Висока тональність відповідає спілкуванню у сфері суто формального спілкування (урочисті заходи тощо).
• Нейтральна — у спілкуванні в різних державних установах.
• Звичайна тональність використовується для спілкування на побутовому рівні.
• Фамільярна — для спілкування в колі сім’ї, дружньому товаристві. Вона досить емоційна.
• Вульгарна — спостерігається, коли людина перебуває у стресі й не контролює своїх емоцій.
Якщо звертаються до незнайомих людей, частіше використовують нейтральну тональність, а до близьких — фамільярну.
Поняття «інтонація» містить такі компоненти, як сила й висота голосу, темп мовлення, паузи, тембр голосу. Інтонація допомагає не тільки зрозуміти текст, а й вносить емоційні відтінки.
Завдання інтонації — різними засобами відтворювати почуття, настрої і наміри. У поєднанні з мімікою і жестикуляцією інтонація змінює написаний текст за його усного виголошення.
Темп мовлення — це швидкість вимовляння слів і довжина пауз між ними. У різних людей не однаковий темп мовлення. Керуючи силою голосу та змінами у швидкості мовлення, людина за допомогою інтонації може передати весь спектр емоцій, які тільки існують — від радості до ненависті.
ЯК РОЗВИНУТИ НАВИЧКИ ВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ?
Навчаючись у закладі освіти, можна розвивати навички комунікації на уроках, а також у позаурочний час. Формування навичок спілкування відбувається з дитинства — дитина пізнає навколишній світ, вчиться взаємодіяти з іншими. Комунікативні навички розвиваються в процесі говоріння, слухання, спостереження.
Такі ігри допомагають розвивати навички вербального спілкування. Також існують різноманітні вправи, які ти можеш використати для поліпшення свого рівня комунікації. Наприклад, це такі ігри, у які цікаво грати компанією. «Самопрезентація». Уяви, що тобі потрібно розповісти про себе за 30-60 секунд. Спробуй виділити ключову інформацію про себе, яку ти хочеш донести до інших.
«Реклама». Протягом хвилини спробуй «продати» будьякий товар своєму оточенню. Потім попроси співрозмовника ставити тобі провокаційні запитання, а ти відповідай максимально спокійно. Це дає змогу тренувати вміння відстоювати точку зору ввічливо і з повагою до співрозмовника
Висловлення думки — це звичайний спосіб спілкування з іншими людьми у формальних і неформальних умовах. Ти можеш висловити свою думку майже про все. Але чи завжди тебе розуміють? Як краще донести свою думку іншим так, щоб її правильно зрозуміли
Якщо ти міркуєш, як ефективно можна висловити свою думку, то спочатку переконайся, що ситуація цьому сприяє. Скажімо, коли людина поспішає, не варто намагатися надати їй багато інформації.
Висловлюй свою думку частинами, щоб переконатися, що співрозмовник/співрозмовниця чи співрозмовники розуміють кожну частину повідомлення. Під час цього процесу зберігай спокій, щоб твоя думка була максимально чіткою та впевненою.
Інші поради ефективного донесення думки такі:
• докладно і прямо говори, що думаєш;
• пояснюй причини своєї точки зору;
• наводь приклади;
• перепитуй, чи тебе зрозуміли;
• головну думку повідомлення висловлюй не лише на початку, а й у кінці.
ЯК ЗРОЗУМІТИ ІНШИХ?
Під час спілкування важливо не лише донести свою думку, а й зрозуміти інших. Взаєморозуміння є основою гарних стосунків між людьми. Інколи непорозуміння виникає через неуважне слухання: людина відволікається від спілкування і втрачає уважність у бесіді. Буває, люди неправильно висловлюються, і це також заважає спілкуванню. Різний емоційний стан співрозмовників також впливає на ефективність спілкування. Дехто дофантазовує до повідомлення інших щось своє і перекручує його зміст
Дитина запитує вихователя в садочку, як і чому їде автомобіль. Він відповідає так: «Двигун перетворює теплову енергію палива в механічну, внаслідок чого на валу двигуна виникає обертовий момент». Як ти думаєш, чи зрозуміла дитина відповідь вихователя? Чому? Розуміння інших починається тоді, коли людина прагне такого розуміння. Тому важливо навчитися слухати людину, з якою розмовляєш.
ІСТОРІЯ ПРО ЛІХТАР
Це відбувалося в ті часи, коли на вулицях міст ще не було освітлення. Одного разу вночі мер зіштовхнувся з городянином. Тоді мер віддав наказ, щоб ніхто не виходив вночі без ліхтаря. Наступної ночі мер знову зіштовхнувся із тим самим городянином.
— Ви не читали мого наказу? — запитав мер.
— Читав, — відповів городянин. — От мій ліхтар.
— Але в ліхтарі у вас нічого немає!
— У наказі про це не згадувалося. Уранці з’явився новий наказ, що зобов’язував у разі виходу вночі надвір уставляти в ліхтар свічку. Увечері мер знову наштовхнувся на того ж городянина. — Де ліхтар? — закричав мер.
— Ось він.
— Але в ньому немає свічки!
— Ні, є. Ось вона.
— Але вона не запалена!
— У наказі нічого не сказано про те, що треба запалювати свічку. І мерові довелося видати ще один наказ, який зобов’язував громадян запалювати свічки в ліхтарях, виходячи вночі надвір
ЩО ТАКЕ АКТИВНЕ СЛУХАННЯ?
Слухання — це активний процес, у якому приймається свідоме рішення прослухати та зрозуміти повідомлення іншої людини. Зосередження на розумінні співрозмовника чи співрозмовниці є активним слуханням. Воно допомагає встановити контакт зі співрозмовником/співрозмовницею, зрозуміти його/її погляд і точку зору. Слухати — часто непроста справа, а слухати не перебиваючи — ще важче